Види і значення емоцій в житті людини. Фізіологічні механізмі виникнення емоцій. Знання психологічних основ й природи емоційних станів, як один із необхідних чинників саморегуляції поведінки особистості. Альтруїстичні, комунікативні, романтичні емоції.
Емоції - психічні стани і процеси в людини та вищих тварин; це відповідні реакції на зовнішні та внутрішні подразники, які проявляються у вигляді задоволення або незадоволення, радості, страху, гніву тощо. Спілкування з іншими людьми, природа, твори мистецтва, наука, власна праця - все це викликає у неї різні переживання: любов, радість, повагу, захоплення, горе, гнів, страх. Емоції - це елементарні переживання, що виникають у людини под впливом загального стану організму й ходу процесу задоволення актуальних потреб. В загальному розумінні «емоціями» називають такі психични стани людини як: страх, гнів, туга, радість, любов, надія, смуток, відраза, гордість і т.п. Ось деякі з них: Альтруїстичні - виникають на основі потреб у сприянні, допомозі іншим людям: бажання принести іншим людям радість і щастя, почуття тривоги за їхню долю, співпереживання, почуття надійності, відданості, співчуття.Читаючи книгу, слухаючи музику, відповідаючи урок або спілкуючись із друзями, люди переживають радість, сум, піднесення, засмученість. Переживання, в яких виявляється ставлення людей до навколишнього світу й до самих себе, називають емоціями. Емоції людини надзвичайно різноманітні й складні, вони можуть бути позитивними (радість, любов, захват, задоволення і т. ін.) і негативними (гнів, страх, жах, огида та ін.). Будь-яка емоція супроводжується активацією нервової системи й появою в крові біологічно активних речовин, що змінюють діяльність внутрішніх органів. Кожну емоцію можуть супроводжувати виразні рухи.
План
План
Вступ
Види і значення емоцій в житті людини
Фізіологічні механізмі виникнення емоцій
Висновок
Список літератури
Вывод
Людина не тільки сприймає навколишній світ, але й впливає на нього. До всіх предметів та явищ у неї є певне ставлення. Читаючи книгу, слухаючи музику, відповідаючи урок або спілкуючись із друзями, люди переживають радість, сум, піднесення, засмученість.
Переживання, в яких виявляється ставлення людей до навколишнього світу й до самих себе, називають емоціями.
Емоції людини надзвичайно різноманітні й складні, вони можуть бути позитивними (радість, любов, захват, задоволення і т. ін.) і негативними (гнів, страх, жах, огида та ін.). Будь-яка емоція супроводжується активацією нервової системи й появою в крові біологічно активних речовин, що змінюють діяльність внутрішніх органів.
Кожну емоцію можуть супроводжувати виразні рухи. За зміною ходи, поставою, а також жестами людини, мімікою, інтонацією, зміною швидкості мовлення можна скласти уявлення про емоційний стан. Спостерігаючи за виразом обличчя, ми не тільки розуміємо, що відчуває інша людина, але й заражаємося її станом: співпереживаємо, співчуваємо, жаліємо. Таким чином, виразні рухи - своєрідний засіб спілкування між людьми.
Поява емоційних реакцій повязана з роботою великих півкуль і відділів проміжного мозку. Велике значення для формування емоцій мають скроневі й лобні частки кори.
Життя людини без емоцій неможливе. Втрата емоцій - це втрата специфічних для людини рис. Нормальне життя повинно бути емоційно насиченим з переважанням позитивних емоції. Бурхливі негативні емоції призводять до розвитку психічних і соматичних хвороб людини. Тому необхідно попереджувати їх розвиток. Це досягається за допомогою волі - свідомого керування емоціями. Ми можемо стримувати свої емоції, свої виразні рухи, "не давати волі відчуттям".
Уміння володіти собою в різних ситуаціях набувається в процесі виховання, самовиховання та є ознакою високої культури людини.
Список литературы
1. Р.Шмідт, Г.Тевса, Фізіологія людини у 3-х томах, м. Москва, вид-во «Світ», 1996 р.
2. Г.И.Косицкий, Фізіологія людини, Москва, «Медицина», 1985 р.
3. Анохін П.К. Емоції // Психологія емоцій: Тексти. - М., 1984. - З. 173.
4. Вилюнас В.К. Основні проблеми психологічної теорії емоцій. - М.: Педагогіка, 1988.
5. Изард К.Э. Психологія емоцій. перекл. з анг. СПБ., 1999.
