Забезпечення проведення платежів та служіння для збереження вартості та функціонування як одиниці розрахунків - функція грошей. Електронні гроші та їх здатність до накопичення та підрахунку балансу, монетарна вартість і її вираження в певній валюті.
Активний розвиток сучасних телекомунікаційних, компютерних технологій привів до розвитку нових суспільних відносин. Глобальність самої мережі, відсутність кордонів у спілкуванні дещо змінили встановлені правила ведення бізнесу, замовлення послуг та товарів, їх отримання та оплату. За висновками визнаних європейських міжнародних інституцій, широке використання електронних грошей може вплинути на роботу державних органів регулювання, а також на стабільність фінансової системи країни в цілому. Завдання: визначити сутність та основні види електронних грошей, узагальнити міжнародний досвід їх запровадження та використання, дослідити проблеми та перспективи розвитку електронних грошей в економіці України. Економісти називають сучасний період розвитку електронних грошей "дитячим", підкреслюють віддаленість перспективи їх повсюдного проникнення, вважають, що широке використання електронних грошей - поки ще теоретична концепція.Гроші в сучасній економіці мають суто функціональне визначення: гроші - це будь-який інструмент, який виконує ключові функції грошей. Проте, можна виділити дві головні, притаманні електронним грошам, характеристики, наявність яких дозволяє стверджувати, що електронний платіжний інструмент можна віднести саме до електронних грошей: - він повинен виконувати функцію грошей, принаймні, функції міри та еквіваленту вартості та засобу обігу/платежу, а також (як похідну від перших двох) функцію засобу накопичення; Таким чином, електронні гроші це різновид так званих "фідуціарних" грошей, як і практично всі існуючі зараз гроші, які мають вищезгадані відповідні характеристики. Випущені емітентом електронні гроші на 100% забезпечуються традиційними формами грошей та інколи іншими високоліквідними активами, причому в більшості випадків емітент зобовязується на вимогу власника грошей обміняти їх на звичайні гроші і навпаки. Слід відзначити, що зобовязання емітента, які приймаються до розрахунку лише емітентом, до грошей переважно не зараховуються, тому ще однією ознакою електронних грошей є можливість їх використання для здійснення розрахунків третіми особами (як фізичними, так і юридичними), відмінними від емітента електронних грошей, оскільки у іншому випадку вони не будуть виконувати функцію засобу обігу.Електронні платіжні інструменти, такі, як карткові платежі та електронні банківські перекази, поступово стали витісняти готівку та паперові чеки і в роздрібних платежах, хоча паперові гроші залишаються в обігу в значних кількостях, як зручний засіб платежу для дрібних розрахунків і обслуговування неформального сектора. Коли споживач розплачується готівкою, він може купити більше, ніж є грошей у нього в гаманці. Ці витрати включають витрати центрального банку на друкування паперових грошей і обслуговування міжбанківських розрахунків, витрати держави на здійснення нагляду та запобігання злочинам у цій сфері, витрати часу споживачів і підприємств на облік і проведення розрахунків, витрати банків і підрядників на підтримання фізичної інфраструктури грошового обігу, транспортування паперових грошей, обробку платежів тощо. Зокрема, при електронних розрахунках споживачі витрачають менше часу на проведення транзакцій та не мають витрачати час на отримання готівки. Роздрібні підприємства не несуть витрат на інкасацію та зберігання готівки, тож, відповідно, можуть обслуговувати більше клієнтів і несуть менше ризиків при отриманні коштів.В цілому електронні гроші в світі є відносно молодим та нішевим платіжним інструментом, застосування якого сильно відрізняється від країни до країни, але який в цілому ще не набув широкого розповсюдження. За статистикою Банку Міжнародних Розрахунків (далі ? БМР) транзакції із використанням електронних грошей становили лише 1,2% від загальної кількості платежів у 10 країнах, що подали відповідну статистику до БМР в 2012 році. Традиційно найбільший розвиток електронні гроші (як й інші інноваційні платіжні інструменти) отримали в економічно розвинених країнах, де спостерігається розвиток сучасних платіжних інструментів та технологій як таких, а саме у Сполучених Штатах, Європейському Союзі, Японії та розвинених країнах Азії (Південна Корея, Сінгапур, Гонконг). За даними БМР, станом на 2012 рік у Малайзії налічувалося 26 компаній емітентів електронних грошей, що використовували смарт-карткові та онлайн-схеми; кількість та обсяг платежів із використанням електронних грошей у вартісному виразі зростали щорічно середньому з 2005 по 2010 рік на 21,5% та 24,9%, відповідно. За винятком Сінгапуру та Японії, рівень проникнення електронних грошей в інших країнах, що входять до Комітету з платіжних та розрахункових систем (КПРС), складає від 1% до 3% (рис 2.1).Сьогодні розрахунки чеками досі займають значну частку ринку платежів, проте їх частка поступово знижувалась упродовж останніх 10-15 років, і сьогодні розрахунки чеками в США на одну особу приблизно дорівнюють аналогічному показнику в ЄС. Серед нових платіжних передплачених інструментів слід окремо виділити так звані
План
Зміст
Вступ
1. Теоретико-методологічні аспекти електронних грошей
1.1 Поняття та класифікація електронних грошей
1.2 Значення електронних грошей в сучасній економіці
2. Світовий досвід використання електронних грошей
2.1 Європейський ринок електронних грошей
2.2 Ринок електронних грошей у США
3. Проблеми та перспективи розвитку електронних грошей в економіці України
3.1 Оцінка ринку електронних грошей в Україні та його головні гравці
3.2 Тенденції розвитку електронних розрахункових технологій в Україні і барєри для їх запровадження
Висновки
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
