Значення дій військово-морських сил Великобританії у Першій світовій війні - Дипломная работа

ВСТУП Актуальність теми. Перша світова війна одна з головних подій світової історії. Значну частину військових дій складали операції на морі. Показовий з цього приводу приклад дій військово-морських сил Великобританії. Саме організована ними морська блокада Німеччини зіграла вирішальну роль у перемозі Антанти. Приклад цей показує, наскільки економічно залежною була німецька економіка від зовнішніх постачань. Тому тема і актуальна, що за допомогою неї можна певною мірою розкрити головну стратегію морських сил у Першій світовій війні, а також пояснити чинники, що зумовили поразку Німеччини, надати порівняльний аналіз діям флотів обох сторін. Значні відомості з історії морських дій Першої світової війни містяться у роботі Джуліана Корбета «Операції англійського флоту у Першу світову війну», це найбільш повна праця стосовно дій англійського флоту у Першій світовій війні. «Підводні човни війни 1914 - 1918 рр.» Значну цікавість з теми роботи являють праці стовно морської блокади Німеччини - «Англо-американські відносини і союзна блокада», Англійська дипломатія та блокада у роки Першої світової війни» Єрофєєва Н.А. Стосовно теми блокади слід дотати також радянське видання «Світова війна у цифрах», що дає можливість повязувати економічний стан воюючих країн з військово-оперативною ситуацією на морі. Серед таких робті слід перелічити Вержловського Д.В. «Перша світова війна 1914 - 1918 рр.» особливо якісна загальна праця Зайончовського А.М. «Світова війна 1914 -1918 рр.» Варто звернути увагу, що у сучасній мережі Інтеренет тематика військово-морських дій Першої світової війни є досить актуальної і в ній розміщено велику кількість статей на вузькі тематики морський військових дій, що значно допомагає при написанні дипломної роботи. Війна тривала 4 роки, 3 місяці й 10 днів (з 1 серпня 1914 р. до 11 листопада 1918 р) охопивши 38 держав, де проживало більш ніж 1,5 млрд. людей, або три чверті населення усієї земної кулі. Цікавим джерелом є мемуари Шєєра Карла Фрідріха - адмірала німецького флоту. При написанні роботи також використовувалися порівняльні таблиці стану флотів, накази командувачів та інш. Дипломна робота матиме таку структуру - розділ перший, що міститиме інформацію про участь британських ВМФ у організації континентальної блокади Німеччини. Протягом шести років (1898-1903 рр) намічалося побудувати 11 ескадрених броненосців, 5 великих крейсерів-броненосців, 17 крейсерів з броньованою палубою і 63 міноносці. З 1908 по 1912 р. в Германії закладалося щорічно 4 лінійних корабля (замість 2 в попередній період) і відповідна кількість крейсерів і міноносців.[2. С. 82] Англійська влада розуміла, що рішення німецького уряду в області розвитку військово-морського флоту ставило під загрозу морську могутність Англії. 83] Спорудою дредноутів Англія припускала зробити значний стрибок в розвитку своєї військово-морської потужності і примусити Німеччину визнати, що вона не в силах поколивати морську гегемонію Англії. Проте Німеччина прагнула не тільки порівнятися з Англією по кількості кораблів, але не поступатися їй також і в їх якості, й будувати кораблі так, щоб у разі конфлікту вони за бойовою потужністю були б рівноцінні кораблям супротивника. Після ухвалення в Німеччині військово-морського закону 1906 р. англійський уряд виступив з пропозицією про обмеження масштабів будівництва нових військових кораблів. 79] Але цей дипломатичний крок Англії був знехтуваний Німеччиною. Інші держави (Франція, Росія, Італія, Австро-Угорщина) також прагнули до збільшення своїх флотів за рахунок споруди нових, сучасніших кораблів. Адміралтейство займалося плануванням будівництва флоту і його бойовою підготовкою, розробкою планів операцій і управлінням бойовими діями оперативно-стратегічного масштабу. Цей пост з жовтня 1914 р. займав адмірал лорд Фішер. Кайзер фактично очолював флот, але з нього не можна було тримати доповідь. Ті що уклали контракт на 5 років відразу ж прямували на кораблі матросами 2-ої статті, а ті, хто мав контракт ні 12 років, вступали до шкіл юнг після закінчення яких направлялися на судна й продовжували там службу матросами, отримуючи підвищення в званнях. [2. С.93] Відомий англійський військово-морський історик X. Вільсон потім признавався, що в перший період війни британські кораблі… виявили в цьому відношенні значну і вельми небезпечну слабкість в порівнянні з німецькими . [49. С.296] Патрулі під номерами 6, 7, 8 і 9 зі своїми легкими крейсерами перебували під командою окремого флагмана - адмірала патрулів (Admiral of Patrols), в той час контрадмирала Балларда.