Значення і роль реформи Ехнатона, як втілення єгипетської системи вірувань у Бога Атона - Курсовая работа

Зміст ВСТУП РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ 1.1 Історичні пердумови реформ Аменхотепа IV 1.2 Релігія та культи Єгипту - як історичні передумови реформ Аменхотепа РОЗДІЛ 2. ЗДІЙСНЕННЯ РЕФОРМИ, ЇЇ НОВАЦІЙНА СУТНІСТЬ 2.1 Новації Аменхетепа IV 2.2 Релігійна загальнодержавна реформа- культ Атона РОЗДІЛ 3. Вплив реформи на ідеологічне та духовне життя Єгиптян 3.1 Боротьба Ехнатона проти вищого фіванського жрецтва 3.2 Царювання Хоремхеба ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ ВСТУП Актуальність дослідження. Культура Давнього Єгипту - одна з найдавніших і найбільш самобутніх. У ній дуже міцними були традиції, хоча вважати її застійною, як це затверджують деякі єгиптологи, не можна, адже в ній, за словами американського ученого О.Нейгебауєра, був так само мало природженого консерватизму, як і в будь-якій іншій стародавній культурі. Середнє царство - розпад держави з освітою двох центрів - в Дельфах і Фівах. Найбільшої могутності Єгипет здобуває за час правління Аменхотепа IV (Ехнатон - син Сонця). У 332 р. - греками, які адаптували культурну спадщину Єгипту і популяризували на території всієї Європи. Відвіку в Єгипті сформувалося декілька теологічних центрів: Геліополь, Мемфіс, Гермополь, Фіви і тому подібне. Аналіз єгипетського мистецтва від пірамід до пластики простежується в роботах А.Карпічечи[], І.Лапіса[;] Вагомим фактом єгипетської історії є проведення Аменхотепом IV великої релігійної реформи, що мала своїй на меті замінити стародавню традиційну форму многобожжя новим культом єдиного сонячного бога. Завойовні війни фараонів XVIII династії привели до збагачення лише невеликої групи придворної знаті і важко відбилися на положенні трудового населення країни, Найбільш крупні багатства скупчилися в храмах і головним чином в руках фіванських жерців Амона. Релігійна реформа, направлена своїм вістрям проти панування непомірно розбагатілого вищого фіванського жрецтва, проводилася послідовно і систематично. Вступивши на престол, Аменхотеп IV проводив боротьбу проти вищих шарів фіванського жрецтва, які завдяки своєму багатству протягом попередніх царювань сильно впливали на всю політику єгипетського уряду. Оскільки в давньому Єгипті релігія була головною формою ідеології, а храми були найбільшими центрами культурного впливу, релігійна проповідь могла бути використана єгипетським урядом для зміцнення політичного і культурного впливу Єгипту в сусідніх країнах. На це значення релігійної реформи Ехнатона указують деякі фрази з великого гімну богові сонця Атону. У цьому гімні мовиться про те, що бог сонця Атон сходить над кожною країною, що він як єдиний творець миру створив всі країни - Єгипет, Сірію і Нубію, посилаючи життя кожній країні. Якщо колишні єгипетські боги зображалися як покровителі одного лише Єгипту і єгипетського царя, що забезпечували йому перемогу над його ворогами, то тепер новий бог Атон, культ якого був проголошений з висоти престолу, оголошений богом не тільки Єгипту, але також і сусідніх країн. Завдання дослідження: · Показати на історичному і міфологічному матеріалі виникнення релігійних вірувань в Єгипті, і їх вплив на мислення єгиптян; · проаналізувати значення і роль реформ Ехнатона, та трансформацыю єгипетської системи мислення; · Проаналізувати трансформацію релігійних уявлень єгиптян і особливості феномену переходу від політєїзму до однобожжя; · розглянути значущість виникнення пірамід, значення заупокійних культів, муміфікації, призначення культу Атона, його значення в культурі Єгипту і Європи; Обєкт дослідження - феномен єгипетської релігії в Європейській історії та культурі Предмет дослідження - значення і роль реформи Ехнатона, як втілення єгипетської системи вірувань у Бога Атона. Цікаву версію подій висловив А.Морозов в статті «Загадка культу Атона» [, с 24]. Пізніше, з розвитком цивілізації, замість вождя вбивали раба, а потім цей ритуал став символічним.) Морозов припускає, що назва Замок тріумфування в небосхилі була викликана успішним подоланням якихось неполадок, що відбулися з Сонцем... Слід також відзначити як причини для реформ Аменхотепа IV те, що В тривалі війни, які єгипетські фараони вели до Сірії і в Нубії, ослабили єгипетську країну. Тому в царювання Аменхотепа III Єгипет вже не робить великих воєн. У цьому архіві збереглися дипломатичні послання царів Вавілона, Ассірії, Мітанні, держави і Кіпру Хеттського, а також багатьох сиро-палестинских князів і правителів до єгипетського фараона. Так, вавілонський цар в одному листі просить єгипетського фараона покарати осіб, винних в пограбуванні вавілонського каравану. Мітаннійський цар в одному листі пропонує єгипетському фараонові провести обмін прикордонними містами. Коли приходили війська і колісниці мого владики - їжа, пиття, худоба, овочі, мед і масло приносилися для війська і колісниць мого царя» [6, с. Сірійський князь Азіру, що стоїть на чолі союзу, веде вперту боротьбу за звільнення Сірії від залишків єгипетського впливу. Декілька таких портретів зберігається в Пушкінському музеї, найбільш відомий з них - Хлопець у вінк