Сутність і загальна характеристика авторських прав, особливості їх нормативно-правового регулювання. Особисті майнові і немайнові права автора. Обмеження авторських прав, строк їх чинності. Вільне використання творів з виплатою винагороди та без неї.
Саме наука, література і мистецтво як результати духовної творчості формують світогляд народу, збагачують його культуру, визначають моральні засади суспільства. У звязку із створенням творів літератури, мистецтва й науки виникають певні суспільні відносини, повязані з їх використанням. В обєктивному розумінні - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів науки, літератури, мистецтва. У субєктивному розумінні авторське право є сукупністю прав, які належать автору або його правонаступником у звязку зі створенням і використанням творів науки, літератури, мистецтва. Завдання авторського права - створити найсприятливіші правові умови для творчої діяльності, забезпечити доступність результатів цієї діяльності всьому суспільству.Твір, що охороняється авторським правом, є особливим обєктом, що відображає особистість автора, який «живе» у своєму творі. Тому авторське право гарантує творцеві не лише можливість отримання економічної вигоди від використання твору, а й охороняє інтелектуальний і персональний звязок із твором. Ці особи і, передусім, спадкоємці мають право на охорону особистих немайнових прав, власником яких був автор (стаття 29 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Тому відповідно до законодавства авторське право на твір не повязано з правом власності на матеріальний обєкт (матеріальну річ), в якому втілено твір, перехід права власності на матеріальний обєкт або право володіння матеріальним обєктом не тягнуть за собою перехід авторських прав на твір як благо нематеріальне і навпаки (стаття 419 Цивільного кодексу України та стаття 12 Закону України «Про авторське право і суміжні права» ).[1] Авторські права відносно творів не можуть автоматично вважатися правами власника матеріальної речі в якій втілено твір, а є правами sui generis (особливими правами).Право авторства є правом абсолютним, породжується власне фактом створення твору і не залежить від того, чи обнародувано цей твір чи ні, чи створено його в порядку виконання службового завдання або незалежно від нього, чи використовується твір будь-ким чи ні. Відповідно до права на захист репутації за автором з моменту створення твору закріплюється право на захист твору (включаючи його назву) від будь-якого перекручення або іншої дії, здатної заподіяти шкоду честі й гідності автора. У разі видання, публічного виконання або іншого використання твору забороняється без згоди автора вносити які-небудь зміни в сам твір, його назву або у зазначення імені автора. Згідно з правом на авторське імя автор може використовувати або дозволяти використання твору під своїм справжнім імям; під вигаданим імям, вибраним для позначення свого авторства (псевдонімом) або без позначення імені (анонімно). Автор має право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі та його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо.Майнові права стосовно творів - це права авторів, через які реалізуються матеріально-фінансові інтереси автора. Особливість його полягає у тому, що лише автор може вирішувати всі питання, повязані з наданням третім особам доступу до творів та щодо доцільності (готовності) твору до оприлюднення.[6] Законодавством встановлено, що виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яке має авторське право на твір) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом. У статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» виключне право визначено як майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих обєктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах визначеного строку. Виключне право субєкта авторського права дозволяти іншим особам відтворення твору, що охороняється, будь-яким способом і в будь-якій формі є основним правом у сфері авторського права.Законодавство України визначає специфічні права авторів творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, які включають право їх участі у реалізації проектів цих творів (стаття 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Право доступу до твору образотворчого мистецтва означає, що при передачі твору образотворчого мистецтва чи матеріального обєкта, в якому втілено цей твір, у власність іншій особі автор має право вимагати доступу до цього твору з метою його використання для відтворення (виготовлення примірників, слайдів, карток, переробок тощо) за умови, що це не порушує законні права та інтереси власника твору образотворчого мистецтва. Право слідування (право автора на частку від суми продажу оригіналу твору) означає, що автор твору образотворчого мистецтва чи оригіналу рукопису літературного твору, а у разі його смерті спадкоємці, впродовж строку чинності майнових авторських прав к
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Зміст авторського права
Розділ 2. Поділ авторського права
2.1 Особисті немайнові права автора
2.2 Майнові права авторів
2.3 Інші авторські права
Розділ 3. Обмеження майнових авторських прав
3.1 Строк чинності авторського права
3.2 Вільне використання творів без виплати винагороди
3.3 Вільне використання творів з виплатою винагороди
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы