Зміст шкільних підручників як фактор полікультурного виховання молодших школярів у Закарпатті (1919 – 1939 рр.) - Автореферат

Інтеграція України у світове співтовариство є практичним завданням, що охоплює й освітню галузь, зміст якої визначається пріоритетністю вимог часу, потребами соціально-економічного розвитку і зумовлюється суспільними відносинами, станом науки, культури, родинно-сімейними стосунками, традиціями, рівнем освіти. Виховання як невідємний чинник полікультурної освіти визначає спрямованість змісту освіти і педагогічного процесу на формування усвідомленого вибору учнями етичних цінностей та готовності до життєдіяльності в умовах культурного розмаїття людської спільноти, вбачає конкретне втілення ідей полікультурної освіти в змісті підручників. Ідеї полікультурності знайшли своє відображення в основних державних документах про освіту: “Державній національній програмі “Освіта”. Теоретичну основу роботи становлять концептуальні положення Закону України “Про освіту”, “Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття)”, “Концепції національного виховання”, “Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів України (початкова загальна освіта), а також педагогічна спадщина видатних українських та зарубіжних педагогів ХХ - ХХІ ст., праці сучасних дослідників, де розкриваються теоретичні основи українського виховання в історичному аспекті й з позицій сьогодення (І. В.Стефаника НАН України і наукової бібліотеки Ужгородського національного університету; монографії та брошури українських педагогів краю; історична, наукознавча, навчально-методична література, звіти, навчальні плани, програми, підручники, які використовувалися у тогочасному навчально-виховному процесі; сучасні нормативні документи, теоретичні дослідження та наукові праці філософів, соціологів, психологів, педагогів; педагогічна публіцистика; педагогічна література вітчизняних і зарубіжних авторів з питань полікультурної освіти, а також вітчизняні державні документи щодо розвитку освіти в Україні; результати наукових педагогічних досліджень у галузі порівняльної педагогіки та дидактики.У першому розділі - “Полікультурне виховання як історико-педагогічна проблема” - висвітлено стан розробки досліджуваної проблеми у науковій літератури, розкрито нормативно-правову основу змісту шкільної освіти та її можливості у полікультурному вихованні, висвітлено суспільно-політичні та культурно-освітні передумови полікультурного виховання учнів молодшого шкільного віку в Закарпатті впродовж 1919 - 1939 рр. україномовний підручник школяр політичний Полікультурне виховання української молоді передбачає оволодіння знаннями про культуру власного народу та формування позитивного ставлення до культурних надбань інших народів; формування уявлень про розмаїтість культур та вихованя позитивного ставлення до культурних відмінностей; створення умов для інтеграції учнів у культури інших народів; розвиток умінь і навичок взаємодії з носіями різних культур; виховання молоді у дусі миру, толерантності, гуманного міжнаціонального спілкування, загальнолюдських цінностей. У другому розділі - “Полікультурна спрямованість змісту шкільних підручників для молодших школярів у Закарпатті (1919-1939 рр.) ” - розкрито зміст україномовних букварів і читанок, шкільних підручників з мови, природничого циклу, історії, громадянознавства та їх роль і значення у полікультурному вихованні молодших школярів Закарпаття міжвоєнного періоду, визначено можливості творчого використання історичного досвіду виховання учнів молодшого шкільного віку у сучасному полікультурному освітньому просторі України. Завдяки змісту творів, вміщених у підручниках, у свідомості молодшого школяра формувалися високі моральні ідеали, толерантність до представників різних етносів і релігійних вірувань, бажання служити Богові, народові, краєві, уявлення про етнічне та мовно-культурне розмаїття тогочасного суспільства, що сприяло призвичаєнню представників усіх національностей до порозуміння, взаємоповаги, вихованню у них навичок міжкультурного діалогу, вихованню лояльних патріотів-громадян, попередженню егоцентризму. На підставі аналізу шкільних підручників з громадянознавства закарпатських педагогів чехословацького періоду (“Горожанської науки для народных и горожанських школ” Д.Волковський, “Гражданськая наука” О.Маркуша, “Учебник горожанской науки и выхованя” М.Скаржепи-М.Перейми) можна узагальнити, що їхній зміст мав також виховну спрямованість і формував в української молоді високі моральні ідеали, повагу, толерантність до представників різних етносів чи релігійних вірувань, був орієнтований на усвідомлення рівності і бажання плідно співпрацювати на благо держави, громадянами якої були носії різних культур, викликав захоплення тими ідеями та інституціями, які спричинилися до піднесення рідного народу та людства загалом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ