Зміст організаційно-правових форм підприємницьких товариств: інтереси, функції, правові засоби - Автореферат

бесплатно 0
4.5 176
Особливості виникнення і розвитку інституту організаційно-правових форм підприємницьких товариств у історичному контексті розвитку економічних відносин у різних країнах. Класифікація функцій інституту організаційно-правових форм підприємницьких товариств.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Суттєвим внеском у розробку і побудову концепції організаційно-правових форм юридичних осіб після прийняття ЦК України стали праці, присвячені комплексному дослідженню організаційно-правових форм юридичних осіб приватного права, а також дослідження системи інтересів, що виникають з приводу існування господарських товариств, особливе місце серед яких займають наукові роботи І.В. До того ж, слід підкреслити, що сутнісні аспекти змісту організаційно-правових форм підприємницьких товариств, їх внутрішньосистемна природа, зумовлена такими взаємозалежними чинниками, як інтереси, існуючі з приводу створення, функціонування і припинення цих товариств, функції підприємницьких товариств як організацій і кореспондуючі цим функціям правові засоби формування організаційно-правових форм, не знайшли у теперішній час належного відображення у теорії цивільного права. виявити функції інституту організаційно-правових форм підприємницьких товариств, що детерміновані і потребуються з боку існуючих інтересів; організаційна правова підприємницька товариство розробити класифікацію функцій інституту організаційно-правових форм підприємницьких товариств у взаємозвязку з інтересами, що їм кореспондують; визначити співвідношення функцій інституту організаційно-правових форм підприємницьких товариств з системно-структурними елементами організаційно-правової форми; Вперше запропоновано авторське визначення організаційно-правової форми підприємницьких товариств, як системи урегульованих у законодавстві трьох типів відносин, а саме: відносин, що виникають в середині підсистеми "засновників/учасників" між її системно-структурними елементами - засновниками/учасниками з приводу створення, функціонування та припинення господарського товариства як організації; відносин, що виникають в середині підсистеми "юридична особа" з приводу взаємодії її структурних елементів - правоздатність, правовий режим майна, порядок управління; відносин, що виникають між названими підсистемами з приводу функціонування та припинення господарського товариства, як юридичної особи, включаючи межи і порядок відповідальності.Базовий спектр організаційно-правових форм комерційних (підприємницьких) юридичних осіб є, як правило, одноманітним, що дозволяє говорити про правову уніфікацію інституту організаційно-правових форм підприємницьких товариств на міжнародному рівні. Історичний аналіз динаміки економічних відносин дозволяє говорити про те, що виникнення ОПФ підприємницьких товариств зумовлене: актуалізацією системи відповідних інтересів, як приватно-правових, так і публічно-правових, що виникають між учасниками правовідносин з приводу створення, функціонування та припинення підприємницьких товариств; трансформацією цих інтересів до функцій інституту ОПФ підприємницьких товариств, що у свою чергу впливає на певні елементи структури ОПФ. Виявлено і застосовано універсальний системно-структурний підхід дослідження виникнення та розвитку організаційно-правових форм підприємницьких товариств окремих укладах економічних відносин (індивідуально-сімейному, державному, приватно-ринковому, а також громадсько-ринковому), що у свою чергу дозволило здійснити функціонально спрямоване дослідження організаційно-правових форм підприємницьких товариств. Так, інтереси підрозділені на наступні підгрупи: на інтереси, притаманні базовому спектру організаційно-правових форм та похідному; на інтереси публічні та приватні, де приватні у свою чергу групуються на економічні та правові; на інтереси загальні та спеціальні для базового спектру організаційно-правових форм, де останні підрозділені на підвиди у залежності від виникнення інтересів у рамках того чи іншого економічного укладу; на інтереси, згруповані залежно від етапів існування підприємницьких товариств зважуючи на те, що на кожному з них учасники ставлять перед собою різноманітні цілі. Застосування системного підходу дозволило сформулювати визначення організаційно-правової форми підприємницьких товариств, як системи урегульованих у законодавстві трьох типів відносин, а саме: відносин, що виникають в середині підсистеми "засновників/учасників" між її системно-структурними елементами - засновниками/учасниками з приводу створення, функціонування та припинення господарського товариства як організації; відносин, що виникають в середині підсистеми "юридична особа" з приводу взаємодії її структурних елементів - правоздатність, правовий режим майна, порядок управління; відносин, що виникають між названими підсистемами з приводу функціонування та припинення господарського товариства, як юридичної особи, включаючи межи і порядок відповідальності.

План
Зміст організаційно-правових форм підприємницьких товариств: інтереси, функції, правові засоби

Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється в розробці концептуальних підходів до зясування змісту організаційно-правових форм підприємницьких товариств та до законотворчого моделювання нових організаційно-правових форм, що вимагаються економічним розвитком.

1. У сучасному зарубіжному законодавстві та цивільно-правовій доктрині інститут комерційних (підприємницьких) юридичних осіб та їх організаційно-правових форм є одним із центральних. Базовий спектр організаційно-правових форм комерційних (підприємницьких) юридичних осіб є, як правило, одноманітним, що дозволяє говорити про правову уніфікацію інституту організаційно-правових форм підприємницьких товариств на міжнародному рівні. Що не виключає, однак, можливості наявності певних специфічних особливостей у правовому регулюванні вказаних ОПФ, зумовлених історією, правовими традиціями та доктринальними положеннями, а також специфікою правових систем тієї чи іншої держави в цілому.

2. Історичний аналіз динаміки економічних відносин дозволяє говорити про те, що виникнення ОПФ підприємницьких товариств зумовлене: актуалізацією системи відповідних інтересів, як приватно-правових, так і публічно-правових, що виникають між учасниками правовідносин з приводу створення, функціонування та припинення підприємницьких товариств; трансформацією цих інтересів до функцій інституту ОПФ підприємницьких товариств, що у свою чергу впливає на певні елементи структури ОПФ.

3. Виявлено і застосовано універсальний системно-структурний підхід дослідження виникнення та розвитку організаційно-правових форм підприємницьких товариств окремих укладах економічних відносин (індивідуально-сімейному, державному, приватно-ринковому, а також громадсько-ринковому), що у свою чергу дозволило здійснити функціонально спрямоване дослідження організаційно-правових форм підприємницьких товариств.

4. Інтереси або комплекс інтересів, виникаючих у різноманітних субєктів (їх груп), мають величезний вплив на створення, ефективне функціонування та припинення підприємницьких товариств. У звязку з чим запропоновано класифікацію інтересів побудовану за комплексом критеріїв. Так, інтереси підрозділені на наступні підгрупи: на інтереси, притаманні базовому спектру організаційно-правових форм та похідному; на інтереси публічні та приватні, де приватні у свою чергу групуються на економічні та правові; на інтереси загальні та спеціальні для базового спектру організаційно-правових форм, де останні підрозділені на підвиди у залежності від виникнення інтересів у рамках того чи іншого економічного укладу; на інтереси, згруповані залежно від етапів існування підприємницьких товариств зважуючи на те, що на кожному з них учасники ставлять перед собою різноманітні цілі.

5. До особливої групи віднесені на підставі аналізу "правових" функцій юридичної особи та структурованих авторкою функцій юридичної особи в економічному сенсі, функції юридичної конструкції організаційно-правових форм підприємницьких товариств, детерміновані вищезгаданими інтересами.

6. Вказаний комплекс інтересів проецюється до конфігурації функцій конструкції організаційно-правових форм підприємницьких товариств, які, у свою чергу, відображаються у певних елементах структури організаційно-правової форми. Детермінізм між інтересами та функціями дозволяє запропонувати класифікацію останніх, яка включає: загальні функції базових організаційно-правових форм підприємницьких товариств; спеціальні функції базових організаційно-правових форм у відповідних економічних укладах.

7. Аналіз змісту статті 80 діючого ЦК України дозволив приєднатися до позиції про те, що юридична особа, як субєкт цивільного права, окрім ознак, що традиційно виділяються у теорії цивілістичної науки, має також такі обовязкові ознаки, як державна реєстрація та правоздатність.

8. Ознаки юридичної особи, визначені у теорії цивільного права, доцільно підрозділити на не варіативні (постійні) - виступ у цивільному обігу від власного імені, державна реєстрація, а також здатність бути позивачем та відповідачем у суді, та варіативні (перемінні). Варіативні ознаки юридичної особи (правоздатність (а саме - її обсяг), організаційна єдність та автономія, майнова відокремленість та самостійна юридична відповідальність) можуть мати різноманітні варіанти свого існування та, завдяки цьому, зважаючи на свою варіативну сутність, стають змістовними елементами конструкції організаційно-правової форми.

9. Юридичні особи та їх організаційно-правові форми є соціальними системами, однією з визначаючих характеристик яких виступає діалектична єдність інтересів, цілей та завдань, які визначаються потребами системи, як цілісного організму, де інтереси, у свою чергу, визначають завдання та функції системи, направлені на вирішення завдань.

10. Вирішення проблеми сутнісного, концептуального, а не емпіричного розуміння змісту поняття організаційно-правової форми юридичних осіб - підприємницьких товариств можливе завдяки застосуванню системного підходу до аналізу організаційно-правових форм, як до соціальних систем певного рівня.

11. Організаційно-правова форма, шляхом застосування системного підходу, подана як складна ієрархічна система, у структурі якої виділені дві підсистеми з особливими системно-структурними звязками, в тому числі і між собою: підсистема "засновників/учасників"; підсистема "юридичної особи".

12. У структурі організаційно-правової форми підприємницьких товариств пропонується вивести орган загальних зборів акціонерів/учасників за рамки підсистеми "юридична особа", який є механізмом консолідації взаємного волевиявлення усіх засновників/учасників та включити його у підсистему "засновників/учасників", що, у свою чергу, дозволяє говорити про відносини між засновниками/учасниками та створеною ними юридичною особою як про цивільні правовідносини.

13. Застосування системного підходу дозволило сформулювати визначення організаційно-правової форми підприємницьких товариств, як системи урегульованих у законодавстві трьох типів відносин, а саме: відносин, що виникають в середині підсистеми "засновників/учасників" між її системно-структурними елементами - засновниками/учасниками з приводу створення, функціонування та припинення господарського товариства як організації; відносин, що виникають в середині підсистеми "юридична особа" з приводу взаємодії її структурних елементів - правоздатність, правовий режим майна, порядок управління; відносин, що виникають між названими підсистемами з приводу функціонування та припинення господарського товариства, як юридичної особи, включаючи межи і порядок відповідальності.

14. Співвідношення конструкцій юридичної особи та організаційно-правової форми, всупереч традиційній уяві, не поглинаються одна одною, як зміст та форма, а знаходяться у складнішому співвідношенні взаємозалежності та взаємопроникнення, але які є достатньо автономними і не співпадаючими за змістом правовими характеристиками однієї і тієї ж субстанції підприємницького товариства, як організації. У звязку з чим запропоновано перейти від поняття "організаційно-правова форма" до поняття "організаційно-правовий зміст".

15. Аналіз класифікації підприємницьких товариств, яка склалася у науковій літературі, дозволяє говорити про те, що особливий науковий інтерес для цього дослідження представляє підрозділ останніх, залежно від наявності чи відсутності у законодавстві певних (додаткових) вимог до тих чи інших елементів структури організаційно-правової форми, на товариства базових організаційно-правових форм та на товариства похідних (спеціальних) організаційно-правових форм.

16. Широкий спектр базових та похідних організаційно-правових форм підприємницьких товариств у сучасних умовах свідчить про наявність тісного детермінізму між конфігурацією певного балансу приватних та публічних інтересів, які виникають з приводу створення, функціонування та припинення підприємницьких товариств, направленістю економічних та правових функцій, що виконуються інститутом організаційно-правової форми, а також між конфігурацією тих чи інших правових засобів, за допомогою яких і повинні реалізовуватися вказані функції та інтереси.

17. Категорії правових засобів формування організаційно-правових форм підприємницьких товариств класифіковані залежно від тих правових інтересів, які виникають в учасників правовідносин з приводу створення, функціонування та припинення таких юридичних осіб та продуцюються у тих чи інших (загальних та спеціальних) функціях підприємницьких товариств, відображаючи прикладну (функціональну) направленість формування правових засобів, як системотворчих категорій, що проецюються до певних елементів структури організаційно-правової форми підприємницьких товариств.

18. Класифікація правових засобів конструкцій ОПФ підприємницьких товариств дозволяє виділити: загальні правові засоби формування конструкцій базових ОПФ підприємницьких товариств; спеціальні правові засоби формування конструкцій базових ОПФ підприємницьких товариств у рамках відповідного економічного укладу.

19. У рамках індивідуально-сімейного укладу не знайшла відображення функція залучення працівників, як учасників інвесторів. Її забезпечення можливе за допомогою такого правового засобу, як наявність у рамках запропонованої ОПФ (гібрид ТОВ, КТ та кооперативу) такого різновиду учасників, які, вносячи певний вклад до статутного капіталу останнього і не беручи участі в управлінні справами товариства, подібно вкладникам в КТ, набували б одночасно статусу працівників з обовязковою трудовою участю у вказаному товаристві.

20. У рамках приватно-ринкового укладу на сьогоднішній день не урегульована за допомогою правових засобів функція управління залежним товариством. Одним із варіантів забезпечення цієї функції може стати встановлення субсидіарної відповідальності головного господарського товариства за зобовязаннями залежного, як форми запобігання протиправного переведення активів між товариствами, де існують відносини залежності. У звязку з цим пропонується доповнити статтю 118 ЦК України відповідним змістом.

21. Доцільно, на нашу думку, відмовитися від правової регламентації у статті 84 ЦК України та в ЗУ "Про господарські товариства" організаційно-правових форм повного та командитного товариств, як базових, зважуючи на те, що останні в умовах сучасної ринкової економіки не мають самостійного практичного значення та фактично не використовуються у цивільному обігу у такій якості.

22. Для повного врахування основних системних інтересів в індивідуально-сімейному укладі, як середовищі функціонування малого (сімейного) підприємництва, необхідна нова методологія правового моделювання "недостатньої" організаційно-правової форми підприємницьких товариств шляхом встановлення системно-структурних звязків між інтересами, функціями та правовими засобами з одного боку та відповідними елементами структури організаційно-правової форми - з іншого.

23. У якості результату практики правового моделювання пропонується нова організаційно-правова форма персонально-командитного товариства з обмеженою відповідальністю, у якій модифікації за допомогою правових засобів підлягає такий елемент структури ОПФ як зміст відносин між учасниками та створеною ними юридичною особою, у тому числі межі та порядок відповідальності.

Список литературы
1. Кочергина Е.А. Содержание организационно-правовых форм предпринимательских обществ: интересы, функции, правовые средства: Монография. - Харьков:"Основа", 2005. - 236с.

2. Кочергіна К.О. Організаційно-правові форми комерційних юридичних осіб за законодавством України // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 6. - С.40-44.

3. Кочергіна К.О. Організаційно-правові форми комерційних юридичних осіб: історичні аспекти // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 8. - С.44- 47.

4. Кочергіна К.О. Організаційно-правова форма юридичних осіб: генезис доктрин і підходів // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 9. - С.29-33.

5. Кочергіна К.О. Інтереси, функції та правові засоби в генезісі формування організаційно-правових форм комерційних юридичних осіб // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 8. - С.19-23.

6. Кочергіна К.О. К вопросу о соотношении понятий юридического лица и организационно-правовой формы // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 10. - С. 122-125.

7. Кочергіна К.О. Організаційно-правові форми комерційних юридичних осіб // Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті (До міжнародного дня науки за мир і розвиток): Тези наук. доп. та повідомлень учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 25-26 грудня 2002 р.) / За ред. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003. - С.67-69.

8. Кочергіна К.О. Розвиток теорій юридичної особи та класифікація юридичних осіб за новим Цивільним кодексом України // Нові Цивільний та Господарський кодекси України та проблеми їх застосування: Матеріали наук.-практ. семінару: Ч. ІІ (м. Харків, 23 квіт. 2003 р.) / Уклад.: М.І. Панов, В.І. Борисова, В.Л. Яроцький та ін. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. - С.56-59.

9. Кочергіна К.О. Організаційно-правові форми комерційних юридичних осіб: проблема співвідношення інтересів, функцій та правових засобів // Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 29-30 квітня 2004 р., м. Харків. - К.: Академія правових наук України, НДІ приватного права і підприємництва, НДІ інтелектуальної власності, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, 2004. - С.184-191.

10. Кочергина Е.А. Признаки юридических лиц и их организационно-правовая форма: вопросы соотношения конструкций // Проблема юридичної особи у цивільному праві України: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої памяті професора Олександра Анатолійовича Пушкіна, Харків, 21 травня 2004 року. - Харків: Національний університет внутрішніх справ; Харківський економіко-правовий університет; вид-во "Прометей-Прес", 2004. - С.161-165.

11. Кочергіна К.О. Правові питання організаційно-правових форм юридичних осіб, створюваних за участю органів місцевого самоврядування // Проблеми удосконалення правового регулювання місцевого самоврядування в Україні: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 25 травня 2004 р. / За ред. проф. Ю.П. Битяка. - Харків: Інститут державного будівництва та місцевого самоврядування АПРН України, 2004. - С.217-220.

12. Кочергіна К.О. Розвиток організаційно-правових форм комерційних юридичних осіб у контексті еволюції ринкових відносин // Актуальні проблеми правознавства: Тези доп. та наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів / За ред. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. - С. 94-96.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?