Зміст фінансової діяльності державних установ (за матеріалами Дубівської селищної ради) - Отчет по практике

Карпатський інститут підприємництва ВНЗ “Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” Факультет економіки та менеджменту Кафедра обліку і аудиту та фінансів Звіт виробничої практики на тему: “Зміст фінансової діяльності державних установ” (за матеріалами Дубівської селищної ради) МЕКЛЕШ ОКСАНИ ІВАНІВНИ студента ІІІ курсу, групи “Фінанси і кредит”, спеціальність 5.03050801 Заочної форми навчання Керівник практики від кафедри: доц. Волощук Н.Ю. Керівник практики від бази практики: головний бухгалтер Маркусь Г.М. Хуст - 2012 Зміст Вступ 1. Цільові фонди місцевого самоврядування 1.1 Позабюджетні фонди 1.2 Валютні фонди 1.3 Резервні фонди 2. Економічна сутність та структура селищного бюджету 3. Аналіз виконання селищного бюджету та перспективи Висновки Список використаних джерел Вступ В умовах ринкової економіки України однією з найважливіших складових частин її фінансової системи є місцеві фінанси. На основі надання місцевим органам влади фінансових ресурсів для їх бюджетів відбувається фінансування місцевої освіти, охорони здоровя, комунального обслуговування населення, соціально-культурних заходів. Завданням виробничої практики є дослідження механізму функціонування, процесу виконання селищного бюджету, проведення аналізу виконання, розгляд проблем та відповідно шляхів покращення бухгалтерського обліку виконання, розробка конкретних пропозицій щодо його вдосконалення. Об’єкт дослідження - фінансова діяльність Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області. 1. Цільові фонди місцевого самоврядування 1.1 Позабюджетні фонди Органи місцевого самоврядування всіх рівнів формують позабюджетні фонди за рахунок таких джерел: - додаткових заходів і зекономлених коштів, одержаних за рахунок здійснення організованих ними заходів для розвязання економічних і соціальних проблем; - доходів від продажу обєктів міської, районної комунальної власності, від продажу населенню квартир і будинків, що належать до комунальної власності; - доходів від цінних паперів, що придбані за рахунок міських і районних позабюджетних фондів; - добровільних внесків і пожертвувань громадян, підприємств, обєднань, організацій та установ; - доходів від місцевих позик і місцевих грошово-речових лотерей; - штрафів, які стягуються за одержання підприємствами, обєднаннями, організаціями й установами необґрунтованого доходу у звязку із завищенням цін, тарифів на продукцію, роботи, послуги; - штрафів, які можуть встановлюватися місцевими радами для фізичних і юридичних осіб; - доходів від реалізації безхазяйного і конфіскованого майна; - плати за реєстрацію субєктів підприємницької діяльності; - платежів та штрафів за забруднення навколишнього природного середовища, нераціональне використання природних ресурсів, розміщення відходів та інших платежів за порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, санітарних норм і правил, що визначаються відповідно до нормативів, затверджених місцевими радами; - орендної плати за землю; - коштів соціального розвитку підприємств, обєднань, організацій та установ, що виділяються на соціальний розвиток тих житлових районів, де проживає відповідна кількість їхніх працівників; - інших зборів, платежів і штрафів, що вводяться і призначаються міською і районними радами. Кошти позабюджетних фондів акумулюються на спеціальних рахунках, які відкриваються в установах банків і вилученню не підлягають. 1.2 Валютні фонди Право на формування валютних фондів місцевих рад було встановлено Законом Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування у 1990 р. Стаття 16 цього Закону визначила джерела, за рахунок яких місцеві ради формують свої валютні фонди, а саме: - відрахування за стабільними довгостроковими нормативами від валютної виручки підприємств (обєднань), організацій та установ, розміщених на території ради, що встановлюються законодавством України; - доходи від зовнішньоекономічної діяльності самої місцевої ради; - добровільні внески й пожертвування юридичних осіб та громадян; - надходження від реалізації товарів, робіт (послуг) іноземним юридичним особам і громадянам тощо. Закон УРСР Про зовнішньоекономічну діяльність, прийнятий у квітні 1991 р., у ст. Запроваджено порядок розподілу валюти на основі стабільних пятирічних нормативів, що встановлювалися Верховною Радою УРСР Визначено також, що в разі підпорядкування кільком місцевим радам території постійного місцеперебування або проживання субєкта зовнішньоекономічної діяльності він передає 2/3 суми, призначеної для валютного фонду, місцевій раді базового рівня і 1/3 - раді вищого рівня.