Оцінка курсів філософії професорів Києво-Могилянської академії. Вивчення універсалії Йосипом Кононович-Горбацьким, аналіз онтологічних проблем у "Метафізичному трактаті" Гізеля. Дослідження Барановича, Іоаникія Галятовський та Еофана Прокоповича.
При низкой оригинальности работы "Зміст і спрямованість філософських курсів професорів Києво-Могилянської академії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Нічик, зазначаючи, що при обгрунтуванні православного богословя філософія використовувала форми, властиві схоластиці, однак при цьому професори Києво-Могилянської академії широко використовували й досвід, наукові надбання, нові досягнення науки і філософії того часу, прагнули у теології спиратися не лише на релігійні почуття, а й на наукові докази. Природу Кононович-Горбацький розглядав такою, як вона є сама по собі, не залежить від свідомості окремої людини і людства, а також від того, як вона сприймається в понятті душі людиною. Виходячи з такого уявлення про природу, він вважав, що пізнання має починатися з чуттєвого сприйняття світу, на основі чого через абстрагуючу діяльність розуму утворюються загальні поняття, а саме пізнання постає єдністю чуттєвого досвіду і розумного мислення. Розвивав гуманістичні ідеї, спрямовані на звеличення людини та її розуму, стверджуючи, що немає на землі нічого великого, крім людини, і нічого великого в людині, крім розуму. Загалом при розгляді проблем теорії пізнання Гізель намагався розмежувати теологію і філософію, довести, що філософія має орієнтуватися на пізнання природи такою, якою вона існує обєктивно, що, власне, й відбилося в його епіграфі "Філософія - пізнання через причини".
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
