Місце логіки у системі наук. Розуміння форми думки. Мислення як предмет логіки. Форми думки, предмет логіки. Поняття, найпростіші форми теоретичного пізнання та мислення. Види понять за обсягом та змістом. Характер зв’язку між обсягом і змістом поняття.
Логіка посідає особливе місце у системі наук. Тому на згадуваному початковому етапі визначити, що таке думка, форма думки, мислення. Звернувшись до філософії, як науці спорідненої логіці, можна уявити мислення як засіб відображення дійсності. Перехід від уявлення до поняття своєрідний тим, що вистава неможливо без безпосереднього контакту предмети й органів почуттів, а поняття за своєю природою вже не потребує цьому контакті, оскільки він абстрактне, узагальнену, ідеальне відбиток. Поняття - форма мислення, яка відображає предмети в їх загальних та істотних ознаках.Логіка встановлює дві базові найважливіші параметральні характеристики поняття - його ОБСЯГ і ЗМІСТ. Обсяг поняття означає сукупність предметів, які узагальнюються під даним поняттям. Наприклад, обсяг поняття "студент" включає всіх студентів, які жили, живуть та будуть жити; поняття "конституція держави" включає всі конституції держави, які існували, існують та будуть існувати; поняття "водойма" - всі водойми, які... і т.д. Іншими словами, якщо ми хочемо визначити обсяг поняття, ми мусимо відповісти на питання "Скільки таких обєктів існує?", а якщо хочемо визначити зміст - відповісти на питання "Яке воно є ?" або "Чим воно є?". Як бачимо, між змістом та обсягом поняття існує зворотній діалектичний взаємозвязок - чим більшим є обсяг, тим меншим є зміст поняття і навпаки (див.В залежності від обсягу, поняття можуть бути пустими, одиничними та загальними. · Пустими називаються поняття, обсяг яких не включають жодного реального предмета, явища, події - "вічний двигун", "кентавр", "еліксир молодості", "машина часу" тощо. · Одиничним є поняття, обмяг якого включає лише один предмет, явище або подію. · Загальними є поняття, обсяг яких включає понад один предмет - "країна", "студент", "наука", "місто", "менеджмент", "сервіс", "грамотний" тощо. Серед загальних понять виділяють реєстровані і нереєстровані. u Реєстрованими є поняття, в яких кількість предметів піддається реальному обліку - "твори Т.Г.Шевченка", "міста України", "мер міста". u Нереєстровані поняття не піддаються обліку - "людина", "зірка", "крапля", "тварина" тощо - їх перелічити в принципі неможливо.Коли змінюється зміст поняття, то змінюється і його обсяг і, навпаки, зміна в обсязі поняття зумовлює зміну в його обсязі. Наприклад, якщо ми збільшимо обсяг поняття адвокат, то можемо утворити поняття юрист, зміст якого буде менший, а обсяг більший, оскільки в ньому тепер мисляться юристи усіх спеціальностей.Складним судженням називається судження, яке складається із двох або більше простих суджень, зєднаних відповідним логічним сполучником. Умовне судження (імплікативне) - це судження, утворене з двох простих суджень, що перебувають у відношенні підстави і наслідку, повязаних за допомогою логічного сполучника якщо…то. Якщо між явищем, про яке йдеться у підставі умовного судження, і явищем, про котре йдеться у наслідку умовного судження, дійсно існує та умовна залежність, про яку йдеться в умовному судженні, то таке умовне судження є істинним, воно правильно відображає звязок між явищами. Якщо ж між явищами і дійсністю немає тієї умовної дійсності, про яку йдеться в умовному судженні, то таке умовне судження є хибним, воно викривляє дійсність. Наведемо таблицю істинності виділяючих умовних суджень: А В А~В і і і і х х х і х х х і Єднальні судження (конюнктивні) - судження субєкту якого належать усі перелічені предикати.У цій контрольної роботі було розглянуто такі логічні категорії, як поняття і судження. В узагальнення можна навести порівняльний аналіз понять і суджень. логіка мислення пізнання обсяг Однак, логіка піднімає своїм завданням розкрити увязнення кожного поняття. Тому логіка розкриває поняття "як форму думки, виділяючи зміст елемент структури. Судження становлять мінімум два поняття і навіть просте судження складається з трьох елементів, отже поняття простіша форма думки, що у основі складних.
План
План
Вступ
1. Зміст і обсяг поняття. Характер звязку між обсягом і змістом поняття
1.1 Зміст і обсяг поняття
1.2 Види понять за обсягом та змістом
1.3 Характер звязку між обсягом і змістом поняття
2. Складні судження та їх види
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
У цій контрольної роботі було розглянуто такі логічні категорії, як поняття і судження. В узагальнення можна навести порівняльний аналіз понять і суджень. логіка мислення пізнання обсяг
По-перше, є така думка, що правове поняття є згорнута форма думки, розкриття її вимагає кількох суджень. Це означає - судження структурно простіше поняття. Однак, логіка піднімає своїм завданням розкрити увязнення кожного поняття. Зміст понять розкривають науки, що досліджують певні предметні області. Тому логіка розкриває поняття "як форму думки, виділяючи зміст елемент структури. Поняття і двох елементів (обсягу й змісту). Судження становлять мінімум два поняття і навіть просте судження складається з трьох елементів, отже поняття простіша форма думки, що у основі складних. Отже, повністю повязане ставлення між поняттями і чи судженнями.
По-друге, класифікація понять і суджень здійснюється, з загальних принципів. Як-от поняття і судження поділяються на види кількісними і якісними показниками. Наприклад, поняття по кількісній ознакі поділяються на загальні, поодинокі, нульові, а прості категоричні судження загальні, поодинокі, приватні.
По-третє, відносини що існують між простими категоричними судженнями: протиріччя, протилежності, підпорядкування, відповідають відносинам протиріччя, протилежності, підпорядкування понять.
По-четверте, процес освіти негативних понять схожий за своєю сутністю з операцією заперечення суджень. Негативні поняття утворюються шляхом поповнення до будь-якого позитивному поняттю частки "не". Цю операцію можна робити нескінченну кількість разів. Заперечення суджень повязані з негативною часткою "не". Виробляється воно шляхом заперечення звязки судження, тобто. заміни позитивної звязки на негативну. Заперечити можна лише стверджувальне, а й негативне судження. Цією дією справжнє вихідне судження перетворюється на хибне, а хибне - на справжнє.
Звісно ж, можна навести ціла низка аналогій, але вже на цьому етапі можна дійти невтішного висновку, що поняття і судження мають багато спільного, оскільки судження утворюються виходячи з понять.
