Зміст і гарантії забезпечення реалізації свободи пересування людини та громадянина в Україні - Автореферат

У статті 33 Конституції України вперше на конституційному рівні кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Таким чином дослідження змісту і гарантій забезпечення реалізації свободи пересування людини та громадянина в Україні зумовлено, по-перше, процесом становлення суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави; по-друге, необхідністю створення теоретичних основ та визначення свободи пересування як однієї з складових в системі конституційного права України; по-третє, потребою вдосконалення національного законодавства України відповідно до Конституції України; і, насамкінець, створенням ефективних механізмів забезпечення реалізації свободи пересування в Україні. Реалізація цієї мети зумовила вирішення таких основних науково-дослідних завдань: простежити зародження та правове закріплення свободи пересування; дослідити державну політику у сфері гарантування свободи пересування на різних етапах розвитку, у тому числі України; охарактеризувати міжнародно-правові стандарти у сфері свободи пересування; зясувати правову природу та зміст свободи пересування; розкрити державно-правовий механізм забезпечення реалізації свободи пересування людини та громадянина в Україні; виробити пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства України у галузі свободи пересування. Предметом дослідження є сукупність конституційних, міжнародних, законодавчих та інших правових положень, які регулюють відносини, визначені в обєкті дослідження, а також діяльність державних органів щодо гарантій реалізації свободи пересування людини та громадянина в Україні. За допомогою системного та структурного методів дослідження здійснено аналіз видів пересування, розкрито елементи державно-правового механізму забезпечення реалізації свободи пересування людини та громадянина в Україні.Тому положення міжнародно-правових документів у сфері свободи пересування стали надбанням нової Конституції України 1996 року, гарантуючи кожному, хто на законних підставах перебуває на території України свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Він охоплює: 1) свободу пересування кожного територією України; 2) свободу вільного вибору місця проживання; 3) свободу залишати територію України, а для громадян України - свободу повернення в Україну. Останнє є абсолютним для громадян України і не поширюється на: - осіб без громадянства, які не народилися в Україні, але на законних підставах постійно перебувають в Україні; - іноземців, які не народилися в Україні, але тривалий час на законних підставах перебувають на її території; - осіб (іноземців і осіб без громадянства), які народилися в Україні, але не мають її громадянства. Наприклад, порядок здійснення права громадян України на вільне залишення території України (право на виїзд з України), повернення в будь-який час до України (вїзд в Україну) детально регламентуються Законом України “Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України” від 21 січня 1994 року, тобто до прийняття Конституції України 1996 року. Удосконалення національного законодавства України про свободу пересування зумовлено реаліями політичної, соціально-економічної тощо ситуації в українському суспільстві, а також стало однією з складових механізму реалізації положень нової Конституції України та міжнародних договорів про права людини, стороною яких є Україна.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ