Зміни вегетативної регуляції серцевої діяльності та результати терапії артеріальної гіпертензії блокаторами бета-адренергічних рецепторів на поліклінічному етапі - Автореферат

Для вивчення цих взаємозвязків використовують різноманітні методи дослідження, але одне з перших місць посідає спектральний аналіз варіабельності серцевого ритму (СА ВСР) (G. Багато робіт показали існування прямого звязку між спектральними показниками варіабельності серцевого ритму (ВСР) та змінами ВР серцевої діяльності, доведено прогностичну значущість методу, вивчено зміни ВР серцевого ритму під впливом терапії (Н.И.Яблучанский и А.В.Бильченко, 1999; T.H. У роботі Forsland було показано, що під впливом b-адреноблокаторів підвищується загальна потужність спектра серцевого ритму. Встановлено звязок між змінами СА ВСР, ефективністю терапії блокаторами ?-адренорецепторів і тривалістю життя пацієнтів (F. Невивченим залишається те, яку роль відіграє первинний стан ВР серцевої діяльності для прогнозування ефективності терапії, не сформовано ознаки типів ВР серцевої діяльності найбільш чутливі до терапії блокаторами ?-адренорецепторів, не досліджувалися звязки між змінами ВР серцевої діяльності та показниками якості життя у пацієнтів з АГ.Група 1 склала 43 пацієнти, група 2 - 37 пацієнтів і група 3 - 42 пацієнта. За результатами змін ТР у ГФП у кожній групі було визначено 2 підгрупи - із зниженням та підвищенням ТР. Після проведення ГФП у кожній групі пацієнтів було виділено по дві підгрупи, відповідно, з двома типами реакцій ТР - зниженням (підгрупа 1) та підвищенням (підгрупа 2). Терапія виявилась ефективною в усіх трьох групах, але в кожній підгрупі було виділено та окремо проаналізовано ступінь змін АТ, ЧСС, показників якості життя і ВСР. Так, якщо в підгрупі 1 відбувалося зниження САТ на 26,2%, ДАТ на 20,4% і ЧСС на 18,2%, то в підгрупі 2 ці показники знизилися на 27,4%, 26,5% і 23,6% відповідно.У пацієнтів з артеріальною гіпертензією існує два типи реакцій вегетативної регуляції серцевого ритму на терапію блокаторами b-адренергічних рецепторів, які проявляють себе підвищенням або зниженням загальної потужності спектру варіабельності серцевого ритму. У пацієнтів, які мають підвищення загальної потужності спектру серцевого ритму у гострій фармакологічній терапія метопрололом і небивололом є більш ефективною за своїм впливом на показники артеріального тиску і якості життя та у пацієнтів із зниженням загальної потужності спектру серцевого ритму артеріальний тиск більшою мірою знижується під впливом терапії карведилолом. Метопролол у пацієнтів з підвищенням загальної потужності спектра серцевого ритму у гострій фармакологічній пробі викликає зростання потужностей всіх доменів спектру (VLF на 21,9%, LF на 26,6%, р<0,05 і HF на 10,4%,), а у пацієнтів із зниженням загальної потужності спектра серцевого ритму відбувається зниження потужностей дуже низькочастотного (на 61,8%, р<0,05) і низькочастотного (67,35%, р<0,001) доменів і підвищення потужності високочастотного домену (30,4%, р<0,05). Небіволол у пацієнтів з підвищенням загальної потужності спектра серцевого ритму у гострій фармакологічній пробі викликає зростання потужностей низко-й високочастотного доменів (LF на 30,7%, HF на 54,9, р<0,05%) спектру і зниження потужності дуже низькочастотного домену (7,6%) і у пацієнтів із зниженням загальної потужності спектра серцевого ритму відбувається зниження потужності високочастотного (90,8%, р<0,001) домену і підвищенні потужності дуже низькочастотного й низькочастотного доменів (VLF на 52,1%, р<0,05, LF на 7,6%).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертаційній роботі вирішене актуальне науково-медичне завдання - подальше вдосконалення лікування хворих на артеріальну гіпертензію на підставі вивчення змін вегетативної регуляції серцевого ритму під впливом терапії блокаторами b-адренергічних рецепторів й дослідження звязку між геодинамічними показниками, показниками якості життя й типом вегетативної регуляції серцевого ритму.

2. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією існує два типи реакцій вегетативної регуляції серцевого ритму на терапію блокаторами b-адренергічних рецепторів, які проявляють себе підвищенням або зниженням загальної потужності спектру варіабельності серцевого ритму. Названі реакції виявляються після одноразового прийому препарату і зберігаються під час тривалої терапії.

3. У пацієнтів, які мають підвищення загальної потужності спектру серцевого ритму у гострій фармакологічній терапія метопрололом і небивололом є більш ефективною за своїм впливом на показники артеріального тиску і якості життя та у пацієнтів із зниженням загальної потужності спектру серцевого ритму артеріальний тиск більшою мірою знижується під впливом терапії карведилолом. Вплив карведилолу на якість життя не залежить від реакції загальної потужності спектру серцевого ритму у гострій фармакологічній пробі.

4. Метопролол у пацієнтів з підвищенням загальної потужності спектра серцевого ритму у гострій фармакологічній пробі викликає зростання потужностей всіх доменів спектру (VLF на 21,9%, LF на 26,6%, р<0,05 і HF на 10,4%,), а у пацієнтів із зниженням загальної потужності спектра серцевого ритму відбувається зниження потужностей дуже низькочастотного (на 61,8%, р<0,05) і низькочастотного (67,35%, р<0,001) доменів і підвищення потужності високочастотного домену (30,4%, р<0,05).

5. Небіволол у пацієнтів з підвищенням загальної потужності спектра серцевого ритму у гострій фармакологічній пробі викликає зростання потужностей низко- й високочастотного доменів (LF на 30,7%, HF на 54,9, р<0,05%) спектру і зниження потужності дуже низькочастотного домену (7,6%) і у пацієнтів із зниженням загальної потужності спектра серцевого ритму відбувається зниження потужності високочастотного (90,8%, р<0,001) домену і підвищенні потужності дуже низькочастотного й низькочастотного доменів (VLF на 52,1%, р<0,05, LF на 7,6%).

6. Карведилол у пацієнтів з підвищенням загальної потужності спектра серцевого ритму в гострій фармакологічній пробі викликає зростання потужностей (VLF на 9,5%, LF на 87,0%, р<0,001, HF на 31,3%, р<0,05), а у пацієнтів із зниженням загальної потужності спектра серцевого ритму в гострій фармакологічній пробі відбувається зменшення потужностей усіх доменів (VLF на 44,3%, LF на 63,8%, р<0,05, HF на 70,9%, р<0,001) спектра серцевого ритму.

7. Виявлено, що напрямок реакції загальної потужності спектру серцевого ритма у гострій фармакологічній пробі (р < 0,003), значення потужності HF (р < 0,001) і стадія захворювання (р < 0,007) мають визначальне значення для оцінки змін вегетативної регуляції серцевого ритму при тривалій терапії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Рекомендовано проводити вибір блокатора ? - адренорецепторів для тривалого лікування артеріальної гіпертензії з урахуванням первинного стану вегетативної регуляції серцевого ритму пацієнта, який визначається за допомогою методу спектрального аналізу змін ВСР в гострій фармакологічній пробі з препаратом.

2. У пацієнтів з підвищенням загальної потужності спектру серцевого ритму в гострій фармакологічній пробі рекомендовано використання метопрололу і небіволол для досягнення більшого зниження артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.

3. У пацієнтів із зниженням загальної потужності спектру серцевого ритму в гострій фармакологічній пробі рекомендоване використання карведилолу для досягнення більшого зниження артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.

4. Реакція загальної потужності спектра серцевого ритму у гострій фармакологічній пробі, потужність HF діапазону і стадія артеріальної гіпертензії можуть бути використані як фактори, які мають найбільший вплив на вегетативну регуляцію серцевого ритму під час терапії b-адреноблокаторами.

1. Ісаєва Г.С., Яблучанський М.І. Регуляція кровообігу у квазістаціонарних кліно-ортостатичних реакціях до та після блокади бета-рецепторів і ренін-ангіотензинової системи. // Галицький лікарський вісник. - 2001. - №4 - С.53-55.

Дисертантом забезпечено виконання клінічної частини роботи - обстеження пацієнтів, аналіз і статистична обробка даних, оформлення статті.

2. Исаева А.С, Мележик Е.П., Бильченко А.В., Яблучанский Н.И. Влияние пропранолола на вариабельность сердечного ритма в острой фармакологической пробе у здоровых добровольцев. // Лікарська справа. - 2002. - №2. - С.99-102.

Дисертантом прийнята участь в написанні таких розділів статті, як результати дослідження та їх обговорення, висновки..

3. Яблучанский Н.И., Исаева А.С. Нейрогуморальная регуляция и влияние препарата небилет (небивалол) на качество жизни пациентов с артериальной гипертензией. // Украинский медицинский журнал.- 2002. - №4. - С.63-66

Дисертантом проведено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз та обробка отриманих результатів, прийнята участь у написанні основних розділів статті.

4. Melezhik Y.P., Isayeva A.S. The influence of individual features of heart rate vegetative regulation on neurohumoral and electrophysiological effects of propranolol. // Вісник харківського національного університету ім. В.Н. Каразина, серія Медицина. - 2001. - №.523. - Вип. 2.- С. 54-59.

Дисертантом прийнята участь в написанні таких розділів статті, як результати дослідження та їх обговорення, висновки.

5. Исаева А.С. Влияние эналаприла малеата на вариабельность сердечного ритма в острой фармакологической пробе у здоровых добровольцев. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразина. - 2001. - Вип. 2. - С. 43-48.

6. Исаева А.С., Яблучанский Н.И. Качество жизни - инструмент в оценке состояния здоровья и контроля лечения. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2002. - Вип. 3. - С. 90-94.

Дисертантом проведено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз та обробка отриманих результатів, прийнята участь у написанні розділів статті: клінічна характеристика, результати та їх обговорення.

7. Яблучанский Н.И., Исаева А.С., Бильченко А.В., Ли Ин. Вариабельность ритма сердца и эффективность карведилола и гидрохлоротиазида в лечении артериальной гипертензии. // Український кардіологічний журнал. - 2003. - № 1. - С.115-119.

Дисертантом проведено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз та обробка отриманих результатів, прийнята участь у написанні розділів статті: клінічна характеристика, результати та їх обговорення.

8. Ли Ин, Исаева А.С., Яблучанский Н.И. Качество жизни и показатели вариабельности сердечного ритма у больных с артериальной гипертензией. // Запорожский медицинский журнал. - № 1. - 2003. - с. 44-45.

Дисертантом прийнята участь в написанні таких розділів статті, як результати дослідження та їх обговорення, висновки.

9. Мележик Е.П., Исаева А.С. Эффекты малых доз приензепина у здоровых добровольцев в свете технологии спектрального анализа сердечного ритма. // збірник тез “Медицина третього тисячоліття”. Тези доповідей. - Харків 2001. - С.76. Дисертантом прийнята участь в написанні таких розділів статті, як результати дослідження та їх обговорення, висновки.

10. Яблучанський Н.И., Исаева А.С. Нейрогуморальная регуляция и влияние медикаментозной терапии на качество жизни терапии артериальной гипертензии. // IX Российском национальном конгрессе „Человек и лекарство”. Тезисы доклада. - Москва, 2002. - С.532.

Дисертантом прийнята участь в написанні таких розділів статті, як результати дослідження та їх обговорення, висновки.

11. Исаева А.С., Мележик Е.П., Гавриляко Т.В., Курбарова Е.С. Влияние эналаприла малеата на нейрогуморальную регуляцию и ортостатические реакции у здоровых добровольцев. // “Медицина третього тисячоліття”. Тези доповідей. - Харків, 2001. - С.66-67.

Дисертантом прийнята участь в написанні таких розділів статті, як результати дослідження та їх обговорення, висновки.

12. Исаева А.С., Яблучанский Сравнительный анализ влияния карведилола и гидрохлортиазида на состояние нейрогуморальной регуляции и качество жизни больных артериальной гипертензией. // Материалы (тезисы докладов) IV научно-практической конференции „Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов” - Харьков, 2002 - С.157-158. Дисертантом проведено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз та обробка отриманих результатів.

13. Исаева А.С., Бильченко А.В., Курбарова Е.Н. Нейрогуморальная регуляция в ходе терапии пациентов с умеренной и тяжелой артериальной гипертензией блокаторами АПФ, бета-блокаторами и тиазидными диуретиками. // Материалы (тезисы докладов) IV научно-практической конференции “Лекарства-человеку” - Харьков, 2001. - Том XV. - № 1-2. - С. 22-24. Дисертантом забезпечено виконання клінічної частини роботи - обстеження пацієнтів, аналіз і статистична обробка даних.