Зміни вегетативної функції у жінок з вродженими вадами розвитку центральної нервової системи плода - Статья

Таким чином, своєчасна діагностика психоневрологічних порушень у вагітних на фоні впливу стресових факторів (зокрема, у разі діагностики патології ЦНС у плода) з оцінкою функціонального стану ВНС є необхідним компонентом комплексного обстеження вагітних даної групи і проведення своєчасної психологічної корекції, що буде впливати і на частоту післяпологових порушень психічного здоровя і на зниження перинатальних втрат. Дані аспекти необхідно враховувати у разі підготовки вагітних до розродження зі створенням державної програми з реабілітації таких жінок після пологів і навчання методам психотерапії лікарів акушерів-гінекологів та акушерок.

Таким чином, своєчасна діагностика психоневрологічних порушень у вагітних на фоні впливу стресових факторів (зокрема, у разі діагностики патології ЦНС у плода) з оцінкою функціонального стану ВНС є необхідним компонентом комплексного обстеження вагітних даної групи і проведення своєчасної психологічної корекції, що буде впливати і на частоту післяпологових порушень психічного здоровя і на зниження перинатальних втрат. Дані аспекти необхідно враховувати у разі підготовки вагітних до розродження зі створенням державної програми з реабілітації таких жінок після пологів і навчання методам психотерапії лікарів акушерів-гінекологів та акушерок. Ураховуючи виражену вегетативну дисфункцію і психологічний дисбаланс у вагітних на фоні вроджених аномалій ЦНС у плода, доцільною є сумісна участь у процесі обстеження і динамічного спостереження даних жінок неврологом і психологом.

Нестероїдний німе сил курс лікування до 15 діб

30 пакетиків з гранулятом для приготування суспензії

100 мгнімесуліду у кожному пакетику, по 100 мг два рази на

Показания: низький ризик гастроінтестинальних геморагічних ускладнень у порівнянні з іншими НПЗП, щоширокозастосовуються2 висока антиколагеназна активність

Дія: інгібує IL-1"", IL-67 та субстанцію додаткове інгібування IL-8 та ФНП(у високих концентраціях)"

1. Абрамченко В.В. Активное ведение родов / В.В. Абрамченко. СПБ.: Специальная литература, 1996. 667 с.

2. Абрамченко В.В. Психосоматическое акушерство/ В.В. Абрамченко. СПБ.: СОТИС, 2001. 320 с.

3. Баевский Р.М. Оценка адаптационных возможностей организма и риск развития заболеваний / Р.М. Баевский, А.П. Берсенева. М.: Медицина, 1997. 236 с.

4. Батуев А.С. Учение о доминанте, как теоретическая основа формирования системы Мать-дитя / А.С. Батуев, Л.В. Соколова // Вестник Санкт-Петербургского университета. 1994. Вып. 2. С. 85-102.

5. Вейн А.М. Вегетативные расстройства /А.М. Вейн. М. Медицинское информационное агентство, 2003. 749 с.

6. Гусак Ю.К. Психонейроиммунологические особенности адаптационных механизмов нормального репродуктивного цикла у женщин / Ю.К. Гусак, Ю.В. Лазарева, В.Н. Морозов // Вестник но-

7. Статья поступила в редакцию 22.02.2016 вых медицинских технологий. 2000. Т. 7, № 1. С. 97-100.

8. Кустаров В.Н. Гестоз / В.Н. Кустаров, В.А. Линде. Санкт-Петербург, 2000. С. 104-105, 119.

9. Милованов А.П. Патология системы мать-плацента-плод: Руководство для врачей /А.П. Милованов. М.: Медицина, 1999. 448 с.

10. Пэрну Л. Я жду ребенка /Л. Пэрну. М.: Медицина. 1989. 288 с.

11. Сидельникова В.М. Механизмы адаптации и дизадаптации гемостаза при беременности / В.М. Сидельникова, Р.Г. Шмаков. М.: Триада-Х, 2004. 192 с.

12. Степанова С.И. Биоритмологические аспекты проблемы адаптации / С.И. Степанова. М.: Наука, 1986. 240 с.

13. Табельская Т.В. Патогенетическая направленность дезадаптации женщин к процессу гестации / Т.В. Табельская, Ю.В. Тезиков, И.С. Липатов, НА. Фролова // Международный научно-исследовательский журнал. 2015. № 3-4 (34). URL: http: //cyberleninka. ru/article/ n/patogeneticheskaya-napravlennostdezadaptatsii-zhenschinprotsessu-gestatsii (дата обращения: 13.02.2016).

14. Талалаенко Ю.А. Вегетативные изменения при беременности и их связь с гормональным статусом и развитием гестационных гипертензивных нарушений / ЮА. Талалаенко, А.Э. Багрий, Ю.Н. Данилова // Медико-социальные проблемы семьи. 2011. № 1 (том 16). С. 44-50.

15. Филиппова Г.Г. Психология материнства /Г.Г. Филиппова. М., 2002. 240 с.

16. Хадарцев А.А. Психонейроиммунологические программы адаптации, как модели дизадаптации у женщин с нарушенным репродуктивным циклом / А.А. Хадарцев, В.Н. Морозов, Ю.В. Карасева, К.А. Хадарцева, А.Ю. Гордеева //Фундаментальные исследования. 2012. № 5. С. 359-365.

17. Alexa I.D. The neurohormonal mechanisms involved in the etiopathogenesis of arterial hypertension in pregnancy / I.D. Alexa // Rev. Med. Chir. Soc. Med. Nat. Iasi. 1995. V. 99 (1-2). P. 43-51.

18. Kuo C.D. Biphasic changes in autonomic nervous activity during pregnancy / C.D. Kuo, G.Y. Chen, M.J. Yang, H.M. Lo, Y.S. Tsai // Br. J. Anaesth. 2000. V. 84 (3). P. 323-329.

19. Malsuo H. Change of autonomic nervous activity during pregnancy and its modulation of labor assessed by spectral heart rate variability analysis / H. Matsuo, K Inoue, E.D. Hapsari, K Kitano, H. Shiotani // Clin. Exp. Obstet. Gynecol. 2007. V. 34 (2). P. 73-79.

20. Ross L.E. Anxiety disorders during pregnancy and the postpartum period: A systematic review / L.E. Ross, L.M. MCLEAN // J. Clin. Psychiatry. 2006. V. 67 (8). P. 1285-1298.

21. Soares C.N. Perinatal depression: searching for specific tools for a closer look at this window / C.N. Soares, M. Steiner // J. Clin. Psychiatry. 2009. V. 70 (9). P. 1317-1318.

Размещено на .ru