Зміни в суспільно-політичному та культурно-мистецькому житті УРСР в 1920–1930-х роках - Автореферат

Для України, упродовж століть позбавленої власної державності, проблема вектора суспільних змін завжди була настільки ж актуальною, наскільки болючою. За цих обставин особливого значення набуває звернення до історичного досвіду 1920-1930-х рр. - більшовицьких експериментів щодо суспільної модернізації, які в УРСР спершу набули вигляду політики «українізації», а на початку 1930-х рр. змінилися тоталітарною політикою контрукраїнізації й централізації/русифікації. Але саме в цей час були закладені підвалини для урбанізації в руслі модернізаційних процесів, а в ході формування міської, вже значною мірою національної, ідентичності руйнувалися міфи про «дві культури в кожній національній культурі», про боротьбу пролетарської і дрібнобуржуазної культур, про уявну легкість подолання відмінностей між містом і селом. З огляду на актуальність, стан джерельної бази і ступінь наукової розробки теми, автор ставила собі за мету розкрити сутність проблеми взаємозвязку модернізаційних, урбанізаційних та «українізаційних» процесів, визначити їхні головні тенденції, виокремити позитивні і негативні наслідки партійного впливу як на соціокультурну ситуацію в селі та місті, так і на подальшу долю всього українського культуротворчого процесу. Після відходу від непу в 1929 р., розгортається інтенсивний процес уніфікації культури в межах СРСР, який характеризується більшовизацією політики українізації, широкомасштабним наступом на національні культурні кадри, урбанізацією та намаганням обєднати міську й сільську культури, з домінуванням першої.Михайлов у монографії «Допомога міста селу в піднесенні культури (1929-1941 рр.)» (1968) висвітлював канали, якими соціалістична ідеологія і культура проникали в село, доводячи, зокрема, що робітничі бригади несли в селянське середовище культуру соціалістичного міста, прискорювали процес культурної революції на селі. Кравченка «Соціальні зміни і національна свідомість в Україні ХХ ст.» присвячено соціально-національним трансформаціям на ментальному рівні в Україні ХХ ст. Аналізуючи джерела офіційної статистики царської Росії та СРСР, більшовицької партії, публікації у радянській та зарубіжній пресі, автор простежує вплив соціальних і політичних змін в Україні на розвиток національної свідомості українців в ХХ ст. та передісторію цього процесу, його залежність від урбанізації, міграції населення та ряду інших чинників, зображує драматичну боротьбу національно-патріотичних сил різного політичного спрямування. Рівнем узагальнення й насиченістю фактичним матеріалом відрізняється колективна праця учених Інституту історії України НАН України «Політичний терор і тероризм в Україні. В них відображено процес формування партійно-державної політики щодо становлення та розвитку національної культури; міститься різнобічна інформація, яка репрезентує етапи та особливості культуротворчого процесу 1920-1930-х рр. Цінність даних документів полягає в тому, що вони призначалися для інформування керівних органів партії й характеризуються досить високим рівнем достовірності, що дає можливість обєктивно досліджувати ситуацію в українських містах та селах, а також взаємовпливи й суперечності між ними, перебіг суспільно-політичних та соціокультурних змін у республіці.