Зміни в етнокультурі населення передмістя Києва в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. - Автореферат

Пониження статусу української мови, культури протягом існування тоталітарного комуністичного режиму призвело до розмивання, а часом і повного руйнування традиційної культури, культурних пріоритетів, моральних цінностей, свідомості українського етносу. Для минулих десятиріч характерним є процеси урбанізації, уніфікації, що впливали на зміни в культурі, особливо активно на населення приміської смуги. На важливості вивчення культури, яка виступає сферою реалізації людських цінностей і утворює простір людського спілкування, зосередилися вчені українознавчого напряму. Попри те наукова спадщина радянського періоду містить у собі ретельно відібраний фактичний, статистичний матеріал, відповідно відображає усі позитивні процеси та явища, які відбувалися в українському селі, зокрема зростання добробуту, підвищення освітнього рівня селян. Гриценко пропонує дві концепції вивчення культури - «антропологічну» та «галузеву», відповідно до його концепції саме «антропологічна» культура вимагає ретельного дослідження, оскільки є способом життя народу й руйнувалася радянською владою.У Висновках подано загальні підсумки дослідження, теоретичні узагальнення щодо тенденцій і закономірностей трансформаційних процесів у етнокультурі населення передмістя Києва в другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. Встановлено, що проблемами взаємовпливів упровадження нової радянської обрядовості та традиційної культури радянська наука займалася недостатньо. Вченими радянського часу: етнологами, істориками, соціологами, філософами водночас накопичений певний фактичний матеріал, який варто використовувати в дослідженнях. Фахові періодичні видання, монографії окремих дослідників вказують на зацікавленість проблемами трансформаційних процесів етнокультури українців, які відбувалися під тиском тоталітаризму і позначилися на деформації традиційної культури українців. У результаті дії комплексу суспільно-політичних чинників радянської влади, що прямо або опосередковано були спрямовані на руйнацію традиційної культури, та активне впровадження політики зросійщення призвели до оманливого почуття «меншовартості», «другорядності» рідної мови, культури, розвинувся комплекс національної і громадянської неповноцінності.

Вступ

етнічний культурний обрядовість

У Висновках подано загальні підсумки дослідження, теоретичні узагальнення щодо тенденцій і закономірностей трансформаційних процесів у етнокультурі населення передмістя Києва в другій половині ХХ - на початку ХХІ ст.

- Встановлено, що проблемами взаємовпливів упровадження нової радянської обрядовості та традиційної культури радянська наука займалася недостатньо. Праці радянського періоду висвітлювали трансформаційні зміни в етнокультурі українців виключно через призму марксистсько-ленінської ідеології. Вченими радянського часу: етнологами, істориками, соціологами, філософами водночас накопичений певний фактичний матеріал, який варто використовувати в дослідженнях. Сьогодні тема культури українського етносу у вітчизняній історіографії привертає все більше увагу вчених. З проголошенням незалежності України вчені отримали змогу використовувати сучасні методи та підходи у власних дослідженнях. Фахові періодичні видання, монографії окремих дослідників вказують на зацікавленість проблемами трансформаційних процесів етнокультури українців, які відбувалися під тиском тоталітаризму і позначилися на деформації традиційної культури українців. Сучасна вітчизняна наука займається проблемами розкриття історичних подій, фактів, культурних явищ, які в радянський час замовчувалися. Ці питання висвітлювалися у працях Г. Кривчика, О. Рафальського, П. Панченка, М. Вівчарика, В. Капелюшного, В. Скляра, Т. Воропаєвої, М. Обушного та ін.

- Вивчення архівних джерел, зокрема фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, а також Державного архіву Київської області, переконливо свідчать про навязування населенню радянської обрядовості, що призводило до змін у свідомості, культурній поведінці. Архівні джерела розкривають процес утворення та запровадження нової радянської культури, показують засоби та методи контролю влади над святково-обрядовою поведінкою сільського населення. Ґрунтовних досліджень, що висвітлювали б питання змін в етнокультурі населення передмістя, не існує, тому матеріали, зібрані автором під час експедиційних досліджень 2005 - 2008 років, дали змогу виявити тенденції змін в етнокультурі мешканців даного регіону.

- Встановлено, що суспільно-політичні чинники другої половини ХХ ст. негативно впливали на традиційну культуру українців. У результаті дії комплексу суспільно-політичних чинників радянської влади, що прямо або опосередковано були спрямовані на руйнацію традиційної культури, та активне впровадження політики зросійщення призвели до оманливого почуття «меншовартості», «другорядності» рідної мови, культури, розвинувся комплекс національної і громадянської неповноцінності. Доведено, що штучне порушення, грубе втручання влади в процес етнокультурного розвитку ставить під загрозу існування етносу як такого. Політика Радянського Союзу не лише в галузі культури, але й освіти, економіки мала негативні наслідки для існування і належного функціонування традиційної культури. Вказано, що, попри руйнівну політику тоталітарної влади прояви традиційної культури українського народу були виразними, і якщо вони не проявлялися в святковій обрядовості, залишалися стійкими у світоглядних уявленнях, певних моделях поведінки, використанні елементів народної атрибутики, магії, етнопедагогіки тощо.

- Досліджено, що політика впровадження нової радянської обрядовості прискорювала деформаційні процеси в етнокультурі. Насадження спеціально розроблених радянських свят призводило до неповного бачення етнокультури українців. Середовище етнокультури є життєво необхідним для повноцінного розвитку людини. Бо національна культура - це, свого роду, історично сформована, протягом віків викристалізувана форма пристосування людини до світу, становлення її в світі, засіб актуалізації людської діяльності перед обличчям світу, спосіб розвязання проблем взаєморозуміння між людьми та проблем розуміння між людиною і певною соціальною спільнотою, людиною і певною історичною епохою, людиною і людством. В роботі розкрито вплив засобів влади для уніфікації етнічної культури шляхом розробки спеціальних радянських свят та обрядів.

- Виявлено, що розпад Радянського Союзу і проголошення незалежності України сприяли відродженню національної культури та не уповільнювали трансформаційні процеси і зміни в етнокультурі українців передмістя. Постала проблема відродження національної ідентичності та культурної самобутності. Свобода самовиразу нації стає особливо актуальною на сучасному етапі розвитку людської цивілізації. Зокрема, виявлено, що найвиразніше втрати етнокультури помітні серед молоді передмістя. З одного боку, пропаганда у сучасному світі космополітичної культури, котра, як і будь-яка інша технічно створена культура, є штучною і надуманою культурою без форми, з іншого - порушення радянським тоталітарним режимом комплексу традиційної культури українців - призвели до нівеляції етнокультури. Це, в першу чергу, проявляється у поведінці молоді, її пріоритетах та моральних цінностях; масовому запозиченні святковості та елементів американізованої культури, яка потрапляє через ЗМІ на український простір.

- Підтверджено, що сьогодні у приміських селах сформувалася напівміська, напівселянська культура. Спостерігаються позитивні моменти в процесі змін етнокультури українців передмістя, які спрямовані на відродження традицій - можливість селян залучатися до кращих здобутків культурного розвитку столиці, відкрито святкувати Різдво, Великдень, проводи. Відповідно зміни, що відбулися в етнокультурі українців передмістя за роки незалежності України, мають як позитивний, так і негативний характер. У своєму дисертаційному дослідженні автор доводить, що значна частина мігрантів не маючи можливості потрапити до столиці, розглядає приміські села як буферну зону, тимчасовість свого перебування. Ця частина мешканців передмістя особливо вразлива на різноманітні впливи міської культури. Обмежене святково-родинне спілкування в зоні тимчасового проживання змушує мігрантів проводити свій відпочинок, дозвілля, розваги у місті. А міська сфера розважальних послуг, як відомо, і досі мало використовує національні надбання культури.

Отже, дослідження етнокультури українців другої половини ХХ ст. доводить втручання держави в традиційну, повсякденну культуру, заміну ідеалів та моральних принципів, у результаті чого відбувався процес трансформації традиційної культури, її руйнування. Насадження нової радянської обрядовості, з нехтуванням елементів етнокультури українського народу, що негативно позначилося на сприйнятті народної культури, унеможливлювало передачу дійсних морально-культурних принципів традиційної культури. За роки незалежності України при відродженні національної культури, спостерігається і помітний вплив на культуру процесів урбанізації та глобалізації.

1. Осипчук О. Деякі аспекти культурного стану сучасної сільської молоді Київщини // Етнічна історія народів Європи / Олена Осипчук / Ред.кол.: А. Слюсаренко (гол. ред.) та ін. - К., УНІСЕРВ, 2005. Вип. 18. - С. 125 - 128.

2. Осипчук О. Формування культури населення приміської зони Київщини у другій половині ХХ ст. // Етнічна історія народів Європи / Олена Осипчук / Ред.кол.: В. Колесник (гол. ред.) та ін. - К., УНІСЕРВ, 2007. Вип. 22. - С. 91 - 96.

3. Осипчук О. Впровадження радянської обрядовості в 1970-х роках на Київщині // Етнічна історія народів Європи / Олена Осипчук / Ред.кол.: В. Колесник (гол. ред.) та ін. - К., УНІСЕРВ, 2007. Вип. 23. - С. 129 - 133.

4. Осипчук О. Особливості вивчення етнокультури українців другої половини ХХ століття // Етнічна історія народів Європи / Олена Осипчук / Ред.кол.: В. Колесник (гол. ред.) та ін. - К., УНІСЕРВ, 2008. Вип. 24. - С. 97 -102.

Размещено на .ru