Історичні умови розвитку теорії міжнародних відносин в 40-х рр., ХХ ст. Визначення закономірностей трансформації дослідних парадигм в гуманітарних дисциплінах. Співвідношення аналітичної та прогностичної складових в структурі узагальнюючих теорій.
Також аналізуються ключові проблеми теорії міжнародних відносин, що вплинули на співвідношення аналітичної та прогностичної складових в її структурі. Якщо подивитися на історію однієї з наймолодших гуманітарних дисциплін - науки міжнародних відносин, то виникає запитання: чи мала ця закономірність істотний вплив на її формування з самого початку?Чи міжнародна наука теж “встигла” на першому етапі свого існування досягти певного рівня, розвиваючись в бік, протилежний новому (емпіричному) напрямку, в якому вона закономірно просувається зараз?Якщо той етап з усіма його вадами взагалі відсутній в історії науки міжнародних відносин, ми маємо підстави для припущення, що певні закономірності розвитку, притаманні дисциплінам з довшою історією, на неї не поширюються. Воно визначило той факт, що попри намагання створити політологію міжнародних відносин як теоретичну дисципліну, що вивчатимуть студенти ВНЗ (цей підхід був започаткований ЮНЕСКО у 1948-1949 рр.), значно більший вплив на конституювання науки міжнародних відносин мала практична діяльність американських політологів та міжнародних аналітиків щодо прогнозування дій акторів на зовнішньополітичній арені в період холодної війни. Наукові дослідження, присвячені реальному стану міжнародних відносин, обмежуються констатацією міжнародного становища у певний теперішній момент часу, і пояснюють причини виникнення існуючих, а не гіпотетичних ситуацій (тобто продовжених у майбутнє). Таким чином, наступна парадигма теорії міжнародних відносин характеризувалася одночасними спробами розширити теоретичні засади дисципліни, урізноманітнити об’ єкти аналізу, і одночасно розвивати методи прогнозування міжнародних відносин.
Список литературы
1. Антюхина-Московченко В.И., Злобин А.А., Хрусталев М.А. Основы теории международных отношений. - М.: МГИМО, 1988. - 141 с.
2. Баталов Э.Я. Американская политическая мысль ХХ века. - М.: Прогресс-Традиция, 2014. - 616 с.
3. Бус Кен. Вызов незнанию: теория международных отношений перед лицом будущего // Теория международных отношений на рубеже столетий / Под ред. П.А. Цыганкова. - М.:Гардарики, 2002. - С. 334-356.
4. Горелик Геннадий. Кто изобрел современную физику? - М.: АСТ, 2013. - 334 с.
5. Лебедева М.М. Мировая политика. - М.: Аспект Пресс, 2003. - 351 с.
6. Манкевич Ричард. История математики. От счетных палочек до бессчетных вселенных. - М.: Ломоносовъ, 2011. - 256 с.
7. Сартори Дж. Искажение концептов в сравнительной политологии // Полис. - 2003. - №3. - С. 67-78, №4. - С. 152-160.
8. Смит Роджер. История гуманитарных наук. - М.: Издательский дом ГУ ВШЭ, 2008. - 392 с.
9. Современные буржуазные теории международных отношений. Критический анализ / Под ред. В. И. Гантмана. - М.: Наука, 1976. - 486 с.
10. Цыганков А.П., Цыганков П.А. Социология международных отношений. - М.: Аспект Пресс, 2006. - 237 с.
11. Цыганков П.А. Теория международных отношений. - М.:Гардарики, 2005. - 590 с. історичний парадигма гуманітарний
12. Deutsh Karl, Edinger Lewis, Macridis Roy, Merritt Richard. France, Germany and the Western Alliance. - N.Y.: Charles Scribners Sons, 1967. - 324 p.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
