Зміни у фетоплацентарному комплексі і системі гемостазу у вагітних з аліментарно-конституціональним ожирінням та їх корекція - Автореферат

Антенатальна охорона плода у вагітних з екстрагенітальною патологією є одним з пріоритетних напрямків сучасного акушерства та має за мету зниження й профілактику перинатальної захворюваності [Н.Г.Гойда, О.Г.Сулима, 1999; I.Б.Вовк, 1999; В.М.Запорожан та співавт., 1999; Л.Є.Туманова та співавт., 2001; Ю.П.Вдовиченко, Д.Р.Шадлун, 2002; В.К.Чайка та співавт., 2003; Б.М.Венцковский и соавт., 2005]. Ожиріння у вагітних є чинником ризику, що приводить до розвитку дистресу плода при вагітності, макросомії або, навпаки, до СЗРВП, таких акушерських ускладнень, як прееклампсія, аномалії пологової діяльності, кровотечі в пологах і ранньому післяпологовому періодах, високої перинатальної захворюваності та смертності [В.Н.Серов и соавт., 2000; R.Norman, A.Clark, 1998; Перинатальна смертність в групі роділь з ожирінням досягає 13,1%0, а пологові травми (порушення черепно-мозкового кровообігу, кефалогематоми, переломи ключиць) виникають у 4,6-14,2% випадків, дистрес плода при вагітності у жінок з ожирінням розвивається в 4,1 рази, а дистрес плода під час пологів - у 6,4 рази частіше, ніж у жінок з нормальною масою. У неонатальному періоді в новонароджених від матерів з ожирінням дизадаптаційний синдром зустрічається в 10,1 рази частіше, ніж у дітей жінок без ожиріння [Н.С.Луценко, 2000]. Проте в сучасній літературі недостатньо даних про стан плазмово-коагуляційної ланки системи гемостазу у вагітних з АКО, відсутні дослідження, що відображають взаємозвязок між ступенем ожиріння й виразністю зрушень коагуляційного гомеостазу.До другої клінічної групи ввійшли 40 вагітних з АКО I ступеня, третю клінічну групу склали вагітні (40) з АКО ІІ ступеня, четверту (20) - з АКО III ступеня. У всіх вагітних вивчали такі показники системи гемостазу: стан судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу шляхом підрахунку кількості тромбоцитів венозної крові за методом Brocka [1984]; гематокрит; час згортання за Lee White в модифікації Е.П.Іванова [1971]; час рекальцифікації плазми за H.Bergerhot, L.Roka, [1954]; концентрація фібриногену за Р.А.Рутберг [1966]; протромбіновий індекс за Туголуковим [1943]; тромбіновий час за Е.Сірмаї [1957]; антитромбін III за Ю.Л.Кацадзе, М.А.Котовщиковою [1982]; визначення ступеня агрегації тромбоцитів на агрегометрі АР 2110 (Солар, Білорусь) із застосуванням індуктора агрегації колагену. Вивчення клінічного перебігу пологів та післяпологового періоду при даної вагітності показало, що питома вага патологічних пологів значно зростала за мірою прогресування ступеня ожиріння: коефіцієнт патологічних пологів (співвідношення кількості випадків патології в пологах до загальної кількості жінок у групі, що аналізувалась) склав у ІІ групі 1,2, у ІІІ - 1,8, у IV - 2,1, тоді як у групі контролю - 0,6. При дослідженні показників системи гемостазу у вагітних з АКО до лікування виявлено, що в жінок ІІ групи в порівнянні з контролем відмічались порушення тільки на рівні судинно-тромбоцитарної ланки (гіперагрегація тромбоцитів з колагеном, зростання показника з 100,2±4,3% до 120,6±4,7%, р0,05) та достовірне її зниження-до 92,2±0,8% - у вагітних з АКО ІІ ступеня (р<0,05) та 91,4±3,5% - у вагітних з АКО ІІІ ступеня (р<0,05), збільшення функціональної активності тромбоцитів на прикладі вірогідного підвищення показника агрегації тромбоцитів з колагеном в усіх групах. Загальними закономірностями були прискорення згортання крові (до 6,8±0,8 хв. у ІІ, 4,9±0,6 хв. у ІІІ та 4,6±0,4 хв. у IV групах), збільшення вязкості крові (тенденція до зростання гематокриту з 0,40±0,002 в групі контролю до 0,42±0,001 у ІІ групі та достовірне підвищення до 0,44±0,002 у IV групі).Сучасні особливості перебігу вагітності та пологів у жінок з АКО складаються з підвищення частоти таких патологічних станів як загрозливий викидень (30%), прееклампсія (36,6%), аномалії пологової діяльності (27,5%), несвоєчасне відходження навколоплідних вод (37,5%), олігогідрамніон (23,3%), СЗРВП (23,3%), травми мяких тканин пологових шляхів (42,5%), підвищена (у середньому на 35%) крововтрата. Найбільш виражені зміни відбуваються у вагітних з масивним ожирінням, у той час як показники плазмових чинників згортання крові при АКО I ступеня достовірно не відрізняються від контрольних. У вагітних з АКО II-III ступеня виявляються порушення в судинно-тромбоцитарній, а також у плазмово-коагуляційній ланках гемостазу (підвищення агрегації тромбоцитів з колагеном до 148,3±4,0% при ІІ ступені та до 150,3±7,2% при ІІІ ступені АКО, зниження концентрації АТ-ІІІ до 92,2±0,8% та до 91,4±3,5% - у вагітних з АКО ІІ і ІІІ ступеня відповідно), що є патогенетичною основою для наступного розвитку синдрому хронічного ДВЗ крові та ХПН. Стан ФПК в ІІІ триместрі гестації у вагітних з АКО, переважно ІІ-ІІІ ступенів, характеризується невідповідністю ступеня зрілості плаценти гестаційному терміну, розвитком ехографічних змін у плаценті (ехо-структурні зміни хоріальної і децидуальної оболонок та паренхіми дифузного характеру), її хронічною функціональною недостатністю, що проявляється збільшенням часто

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ