Зміни структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у дітей із хронічним пієлонефритом та їхня корекція на різних етапах реабілітації - Автореферат
Вивчення профілю кальційрегулюючих гормонів у дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, залежно від вторинних структурних змін кісткової тканини та особливостей захворювання. Результати корекції вторинної остеопенії в дітей із хронічним пієлонефритом.
При низкой оригинальности работы "Зміни структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у дітей із хронічним пієлонефритом та їхня корекція на різних етапах реабілітації", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Детальне вивчення структурно-функціональних властивостей кісткової тканини в дітей із ХП і змін фосфорно-кальцієвого гомеостазу в них дозволить поліпшити реабілітацію хворих з даною патологією. Виявити особливості структурно-функціональних змін кісткової тканини в дітей із хронічним пієлонефритом залежно від форми, характеру, тривалості захворювання і рівня фізичного розвитку. Оцінити стан біохімічних параметрів фосфорно-кальцієвого обміну та відображаючих його функціональні показники нирок у дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, залежно від змін у кістковій тканині, особливостей перебігу захворювання і ступеня фізичного розвитку. Визначити співвідношення маркерів кісткового ремоделювання в дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, залежно від характеру порушень структурно-функціональних властивостей кісткової тканини. Розробити методи диференційованого лікування структурно-функціональних порушень кісткової тканини в дітей із хронічним пієлонефритом. хронічний пієлонефрит кістковий дітиЄвпаторії було обстежено 310 дітей у віці 7-16 років (середній вік 12,06±2,0 р.), хворих на ХП, з них 226 (72,9 %) дівчаток і 84 (27,1%) хлопчиків. Тривалість захворювання на момент спостереження в 90 (29 %) дітей була від 1 до 3 років, у 76 (24,5 %) - від 4 до 6 років і в 144 (46,5 %) пацієнтів - 7 і більше років. Основна група (ОГ) всіх дітей, хворих на ХП, залежно від стану КТ була розподілена на дві: у І групу ввійшло 116 пацієнтів з ОП, в ІІ групу - 194 хворих з нормальним станом КТ. При антропометричному дослідженні негармонійний ФР був відзначений у 104 (33,5 %) хворих на ХП дітей: найбільше часто у віці 13 - 16 років (у 42,5 % хворих), а також серед хворих дівчаток - на 13,2 % (у 1,6 рази) частіше, ніж у хлопчиків. Отримані дані при проведенні ультразвукової остеоденситометрії свідчили про достовірне зниження середніх значень усіх кісткових характеристик у дітей із ХП у порівнянні з дітьми КГ і ГП (Р<0,001 (ІМ, ШПУ); Р<0,05 (ШОУ)), що свідчило про виражені структурні зміни КТ, зменшення щільності, пружності та еластичності кістки, що призводять до зниження її міцності і підвищенню ризику розвитку ускладнень (кісткових переломів) у хворих на ХП.У дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, дисгармонійний фізичний розвиток відзначався в 33,5 % хворих, у 40,6 % пацієнтів індекс маси тіла був менше вікової норми, що на тлі зниженого кісткового віку та уповільнених темпів розвитку кісткової системи свідчило про відставання хворих у біологічному розвитку, що було більш виражене у віці 10 - 12 років, у дівчаток, при тривалості захворювання більше 3 років, при нездійсненій хірургічній корекції обструкції сечових шляхів і в пацієнтів зі зниженим фізичним розвитком. Дослідження структурно-функціональних властивостей кісткової тканини в дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, характеризувалося зниженням основних денситометричних параметрів - індексу міцності кісткової тканини, широкополосного ослаблення ультразвуку, швидкості поширення ультразвуку, більш виражене в дівчаток, у віці 10 - 12 і 15 років, у хворих з обструктивною формою хвороби, латентним перебігом патологічного процесу, тривалістю основного захворювання більше 3 років, за наявності в дитини кісткових переломів в анамнезі, а також при зниженому рівні фізичного розвитку. Дослідження стану фосфорно-кальцієвого обміну в дітей із хронічним пієлонефритом виявило низький вміст у сироватці крові іонізованого кальцію і фосфору неорганічного, достовірне зниження виведення кальцію і фосфатів із сечею, які на тлі збільшення швидкості гломерулярної фільтрації, канальцевої реабсорбції і показника ТМРІ/ШГФ, що свідчать про підвищене функціональне навантаження ниркової тканини, вказували на недостатнє надходження в організм хворих дітей кальцію і фосфору, більш виражене за наявності остеопенії, у дівчаток, у хворих з рецидивуючим і тривалим перебігом ХП, при зниженому рівні фізичного розвитку. У хворих із хронічним пієлонефритом відзначалося зниження рівня кальційрегулюючих гормонів - кальцитріолу, кальцитоніну і гормону росту, більш виражене у дітей з остеопенією, обструктивною формою хвороби, тривалим перебігом захворювання, у дівчаток, у дітей молодшого віку, зі зниженим рівнем фізичного розвитку, на тлі того, що рівень паратгормону варіював у межах вікової норми на верхніх її значеннях, що у цілому свідчило про зниження та уповільнення процесів кісткового формування. Дослідження рівня дезоксипірідіноліну в сечі в дітей із хронічним пієлонефритом відзначило достовірне його підвищення в хворих на тлі остеопенії, що вказувало на перевагу процесів резорбції кісткової тканини, виражене у дітей з обструктивним хронічним пієлонефритом, рецидивуючим і тривалим перебігом хвороби, що залежить від статі, віку хворих і рівня фізичного розвитку.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У роботі представлене теоретичне узагальнення і рішення актуальної наукової задачі щодо вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини в дітей із ХП і оптимізації їхньої реабілітаційного лікування.
1. У дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, дисгармонійний фізичний розвиток відзначався в 33,5 % хворих, у 40,6 % пацієнтів індекс маси тіла був менше вікової норми, що на тлі зниженого кісткового віку та уповільнених темпів розвитку кісткової системи свідчило про відставання хворих у біологічному розвитку, що було більш виражене у віці 10 - 12 років, у дівчаток, при тривалості захворювання більше 3 років, при нездійсненій хірургічній корекції обструкції сечових шляхів і в пацієнтів зі зниженим фізичним розвитком.
2. Дослідження структурно-функціональних властивостей кісткової тканини в дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, характеризувалося зниженням основних денситометричних параметрів - індексу міцності кісткової тканини, широкополосного ослаблення ультразвуку, швидкості поширення ультразвуку, більш виражене в дівчаток, у віці 10 - 12 і 15 років, у хворих з обструктивною формою хвороби, латентним перебігом патологічного процесу, тривалістю основного захворювання більше 3 років, за наявності в дитини кісткових переломів в анамнезі, а також при зниженому рівні фізичного розвитку.
3. Дослідження стану фосфорно-кальцієвого обміну в дітей із хронічним пієлонефритом виявило низький вміст у сироватці крові іонізованого кальцію і фосфору неорганічного, достовірне зниження виведення кальцію і фосфатів із сечею, які на тлі збільшення швидкості гломерулярної фільтрації, канальцевої реабсорбції і показника ТМРІ/ШГФ, що свідчать про підвищене функціональне навантаження ниркової тканини, вказували на недостатнє надходження в організм хворих дітей кальцію і фосфору, більш виражене за наявності остеопенії, у дівчаток, у хворих з рецидивуючим і тривалим перебігом ХП, при зниженому рівні фізичного розвитку.
4. Дослідження рівня в2-мікроглобуліну в сечі хворих на хронічний пієлонефрит показало достовірне його збільшення, що було більш виражене при рецидивуючому і тривалому перебігу хвороби; виявило прямі залежності між рівнем в2-мікроглобуліну і значеннями індексу міцності кісткової тканини, а також рівнем кліренсу кальцію, що свідчило про напругу тубулярних функцій при підвищенні рівня мінерального обміну.
5. У хворих із хронічним пієлонефритом відзначалося зниження рівня кальційрегулюючих гормонів - кальцитріолу, кальцитоніну і гормону росту, більш виражене у дітей з остеопенією, обструктивною формою хвороби, тривалим перебігом захворювання, у дівчаток, у дітей молодшого віку, зі зниженим рівнем фізичного розвитку, на тлі того, що рівень паратгормону варіював у межах вікової норми на верхніх її значеннях, що у цілому свідчило про зниження та уповільнення процесів кісткового формування.
6. Дослідження рівня остеокальцину в хворих на хронічний пієлонефрит показало достовірне його зниження в порівнянні зі здоровими дітьми, що вказувало на зниження активності остеобластів і загального рівня кісткового обміну, більш виражене в хворих з обструктивним хронічним пієлонефритом, латентним і тривалим перебігом хвороби, який залежить від статі, віку хворих і рівня фізичного розвитку.
7. Дослідження рівня дезоксипірідіноліну в сечі в дітей із хронічним пієлонефритом відзначило достовірне його підвищення в хворих на тлі остеопенії, що вказувало на перевагу процесів резорбції кісткової тканини, виражене у дітей з обструктивним хронічним пієлонефритом, рецидивуючим і тривалим перебігом хвороби, що залежить від статі, віку хворих і рівня фізичного розвитку.
8. Комплексне санаторно-курортне лікування хворих із хронічним пієлонефритом чинило стійкий вплив на стан кісткової тканини, який виявлявся збільшенням індексу міцності кісткової тканини, в позитивній динаміці рівнів кальційрегулюючих гормонів і біохімічних показників мінерального обміну, більш виражений при оптимізації антирезорбентними препаратами.
9. Застосування комбінації антигомотоксичних препаратів "Солідаго композітум С" і "Остеобіос" у дітей із хронічним пієлонефритом сприятливо впливало на кісткову тканину, підвищуючи рівень індексу міцності, більш виражене в амбулаторних умовах, і мало доцільність повторних курсів корекції остеопенії.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. У комплексі обстеження дітей, які хворіють на хронічний пієлонефрит, доцільно щорічне проведення остеоденситометрії з метою виявлення структурно-функціональних порушень кісткової тканини, особливо в дітей у віці 9 - 16 років, з обструктивною формою ХП, за наявності кісткових переломів в анамнезі та зі зниженим рівнем фізичного розвитку.
2. У дітей із хронічним пієлонефритом і вторинною остеопенією рекомендується визначення добутка вмісту кальцію і фосфору в сироватці крові і відносини кальцію до креатиніну в сечі для попередньої оцінки рівня кісткового метаболізму і вибору методу корекції його порушень.
3. Для оптимізації стандартного комплексу санаторно-курортного лікування дітей із хронічним пієлонефритом, а також корекції остеопенічного стану в них на санаторно-курортному етапі реабілітації рекомендується використовувати "Вітрум Кальціум вітамін D3" всередину по 1 таб/доб під час основного прийому їжі 21-30 днів (крім літнього періоду).
4. З метою корекції змінених властивостей кісткової тканини в дітей із хронічним пієлонефритом і вторинною остеопенією на амбулаторному етапі реабілітації рекомендується сполучене призначення "Солідаго композітум С" по 2,2 мл в/м або у вигляді питних ампул два рази на тиждень № 5 і "Остеобіос", що приєднується до терапії на третій день, всередину по 10 крапель за 30 хвилин до їжі два рази на день (ранком і ввечері) протягом 30 днів, з повторним курсом через 3 місяці.
Список ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛЭКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Влияние санаторно-курортного лечения накостную ткань детей с хроническим пиелонефритом //Вестник физиотерапии и курортологии. 2006. №1. С. 48 - 50. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних).
2. Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Динамика характеристик костной ткани у детей с хроническим пиелонефритом на санаторно-курортном этапе реабилитации //Вестник физиотерапии и курортологии. 2006. №2. С. 18 - 21. (Участь у клінічних дослідженнях, узагальнення даних).
3. Титова Е.В. Роль фактора питания в развитии вторичной остеопении у детей с хроническим пиелонефритом //Таврический медикобиологический вестн. 2006. Т. 9, №4. С. 116 - 119.
4. Титова Е.В. Структурно-функциональные свойства костной ткани и темпы возрастного развития у детей с хроническим пиелонефритом //Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. Симферополь, 2006. Т.142, Ч.III. С. 143 -147.
5. Каладзе Н.Н., Титова Е.В. О значении факторов риска в формировании остеопении у детей с хроническим пиелонефритом //Український медичний альманах. 2006. Т.9, №4 (додаток). С. 67 - 69. (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз даних, висновки).
6. Коррекция остеопении у детей с хроническим пиелонефритом препаратами кальция и витамина D на санаторно-курортном этапе реабилитации /Титова Е.В., Лисовская Р.В., Шкурина Н.Н., Шишова А.П. //Вестник физиотерапии и курортологии. 2007. №1. С. 29 - 30. (Участь у плануванні клінічних досліджень, аналіз та узагальнення даних).
7. Титова Е.В., Лисовская Р.В. Применение антигомотоксических препаратов “Остеобиос” и “Солидаго композитум С” для коррекции остеопении у детей с хроническим пиелонефритом на санаторно-курортном этапе реабилитации //Вестник физиотерапии и курортологии. 2007. №2. С. 30 - 33. (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз даних).
8. Титова Е.В. Патогенетическая терапия остеопенических состояний, применяемая в педиатрической практике на современном этапе //Таврический медикобиологический вестник. 2007. Т. 10, №2. С. 94 - 97.
9. Титова Е.В. Динамика показателей функций почек и фосфорно-кальциевого гомеостаза в зависимости от костных характеристик у детей с хроническим пиелонефритом на санаторно-курортном лечении //Вестник физиотерапии и курортологии. 2007. спец. вып. С. 38 - 41.
10. Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Состояние гормональной регуляции фосфорно-кальциевого обмена у детей с хроническим пиелонефритом //Здоровье ребенка. 2007. Т.5, №8. С. 14-17. (Участь у клінічних дослідженнях, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних).
11. Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Применение антигомотоксических препаратов в коррекции вторичной остеопении у детей, страдающих хроническим пиелонефритом //Биологическая Терапия. 2007. № 3. С. 15 -19. (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз даних).
12. Пат. 28913 Україна, МПК А61Н 33/00. Спосіб лікування дітей з хронічним пієлонефритом на санаторно-курортному етапі: Пат. 28913 Україна, МПК А61Н 33/00 М.М. Каладзе, О.В. Тітова; Крим. держ. мед. ун-т ім. С.І. Георгієвського. - N200709628; Заявл. 27.08.2007; Опубл. 25.12.2007; Бюл. №21. 3 с. (Участь у розробці методу лікування, у клінічних та лабораторних дослідженнях, аналіз результатів, написання тексту публікації).
13. Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Структурно-функциональные свойства костной ткани у детей с вторичным хроническим пиелонефритом //Український медичний альманах. 2003. №2. С. 81 - 82. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).
14. Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Остеопенический синдром у детей с хроническим пиелонефритом //Український морфологічний альманах. 2007. Т.5, №2. С. 100. (Участь у проведенні клінічних досліджень, аналіз даних).
15. Каладзе Н.Н., Титова Е.В., Шкурина Н.Н. Динамика костного метаболизма у детей с вторичным хроническим пиелонефритом на санаторно-курортном этапе //Вестник физиотерапии и курортологии. 2003. №2. С. 38. (Тезисы III Республ. конгр. курортологов и физиотерапевтов, 24-25 апреля 2003 г., Евпатория). (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз даних).
16. Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Роль питания в развитии вторичной остеопении у детей с хроническим пиелонефритом //Проблеми остеології. 2006. Т. 9 додаток. С. 50 - 51. (Тез. Міжнарод. наук.-практ. конф., 5-8 вересня 2006р., м. Євпаторія). (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, аналіз та узагальнення даних, написання тез).
17. Титова Е.В., Каладзе Н.Н. Выраженность остеопении у детей с хроническим пиелонефритом в зависимости от региона проживания //Вестник физиотерапии и курортологии. 2006. №4. С. 86. (Материалы науч.-практ. конф. “Актуальные вопросы реабилитации детей из регионов антропогенного загрязнения”, 23-24 ноября 2006 г., Евпатория). (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, аналіз та узагальнення даних).
18. Титова Е.В., Каладзе Н.Н., Скубенко Г.И. Остеопения у детей с хроническим пиелонефритом //Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Суглобовий синдром в практиці педіатра”, 25-26 січня 2007 р., м. Донецьк. Донецьк, 2007. С. 55 - 57. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).
19. Титова Е.В., Каладзе Н.Н. Проявление остеопенического синдрома у детей с хроническим пиелонефритом в зависимости от сезона года //Матеріали Укр. наук.-практ. конф. з нагоди 115-річчя заснування кафедри педіатрії Харківського державного медичного універсітету, 18-19 січня 2007 р., м. Харків. Харків, 2007. С. 183 - 184. (Участь у плануванні клінічних досліджень, сбір, аналіз даних, висновки).
20. Титова Е.В., Шкурина Н.Н., Шишова А.П. Сравнительная оценка различных способов коррекции вторичной остеопении у детей с хроническим пиелонефритом на этапе санаторно-курортной реабилитации //Вестник физиотерапии и курортологии. 2007. спец. вып. С. 119. (Матеріали науч.-практ. конф. “Актуальні питання діяльності санаторно-курортних закладів в сучасних умовах”, присвячений 100-річчю заснування санаторію “Приморє”, 24-25 вересня 2007 р., м. Євпаторія). (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, аналіз та узагальнення даних, висновки).
21. Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Показатели костного метаболизма в динамике у детей с хроническим пиелонефритом, получающих санаторно-курортное лечение //Матеріали VII Міжнарод. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми курортно-рекреаційної діяльності та технологій відновлювального лікування в умовах глобалізації” присвяченої 200-річчю курортів Криму, 26-28 вересня 2007 р., Місхор. Місхор, 2007. С. 197-198. (Участь у клінічних та лабораторних дослідженнях, аналіз даних, висновки).
22. Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Рівень кальційрегулюючих гормонів у дітей із хронічним пієлонефритом у співвідношенні з кістковими характеристиками //Матеріали IV конгр. педіатрів України “Сучасні проблеми клінічної педіатрії”, 17-19 жовтня 2007 р., Київ. К., 2007. С. 100. (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз та узагальнення даних, висновки).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы