Зміни системи гемостазу, функцій нирок за хронічних токсичних гепатитів та цирозів печінки у хворих різного віку - Автореферат

Основні механізми формування та прогресування хронічного процесу в печінці, незалежно від етіологічного фактору, базуються на виникненні дисбалансу у оксидантно-протиоксидантному гомеостазі, імунній системи, гемо-та лімфодинамічних розладів, порушень процесів детоксикації та обміну сполучної тканини в печінці (Громашевская Л.Л., 1996; Ивашкин В.Т., 1998; Лыховский О.И. и др., 2000; Буеверов А.О., 2002). Важливе значення має визначення особливостей патогенезу хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП) у осіб похилого віку, що часто характеризуються латентним та атиповим перебігом і виявляються вже на стадії цирозу печінки (ЦП) (Валенкевич Л.Н. и др., 1999; Нейко Е.М. и др.1999; Лазебник Л.Б., 2003). Мета роботи: визначити патогенетичні особливості виникнення і прогресування хронічних токсичних гепатитів та цирозів печінки у хворих різного віку шляхом дослідження змін системи гемостазу, оксидантно-протиоксидантного гомеостазу, морфофункціонального стану еритроцитів, функцій нирок та інтенсиності ендогенної інтоксикації, на підставі чого удосконалити методику диференційованого лікування. Вивчити інтенсивність ОМБ та вільнорадикального окиснення ліпідів (ВРОЛ), стан системи антиоксидантного захисту (АОЗ) у хворих на токсичний хронічний гепатит (ХГ) та ЦП залежно від віку. За матеріалами дисертаційної роботи розроблено 2 деклараційні патенти; 3 рацпропозиції: “Спосіб оцінки ефективності застосування антиоксидантних препаратів у хворих на хронічний гепатит та цироз печінки”(посвідчення № 64/02 від 14.05.02 р.), “Спосіб оцінки ефективності тіотриазоліну у хворих на хронічний гепатит та цироз печінки” (посвідчення № 65/02 від 14.05.02 р.), “Спосіб лікування портальної гіпертензії у хворих на хронічний гепатит та цироз печінки” (посвідчення № 66/02 від 14.05.02 р.); видано інформаційний лист та методичні рекомендації.Обстежено 160 хворих на ХДЗП, віком від 21 до 73 років, серед яких 61 пацієнт на токсичний ХГ, 37 хворих на субкомпенсований ЦП, 62 - на декомпенсований ЦП (чоловіків - 123, жінок-37). Вміст в плазмі крові фібриногену, розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК) і ранніх продуктів деградації фібриногену (РПДФ), активність антитромбіну III (АТ ІІІ), ХЗФ, ХІІІ фактора, швидко-та повільнодіючих антиплазмінів (АП); активований парціальний тромбопластиновий час (АПТЧ), протромбіновий (ПТЧ) та тромбіновий час (ТЧ), час рекальцифікації плазми крові (ЧР); сумарну (СФА), ферментативну (ФФА), неферментативну фібринолітичну активність крові (НФА); потенційну активність плазміногену (ПАП), урокіназну активність сечі (УАС) визначали за допомогою наборів реактивів фірми “Simko Ltd.” (Львів) за методиками Н.Тіца (1997). Функціональний стан нирок у хворих на ХДЗП досліджували за допомогою кліренс-методу оцінки діяльності судинно-клубочкового і канальцевого відділів нефрону за умов спонтанного 12-годинного нічного діурезу та індукованого 2-х годинного діурезу (як навантаження використовували дистильовану воду та 0,5% хлорид натрію в об?ємі 0,5% від маси тіла; дослідження проводили в положенні хворого сидячи). Для вивчення ефективності дії Л на функціональний стан нирок та печінки усі хворі за довільною ознакою були розподілені на дві групи: в контрольну групу увійшло 66 хворих на токсичні ХДЗП віком від 37 до 58 років, яким проводилась загальноприйнята терапія з використанням гепатопротекторів, ліпотропних, спазмолітичних, сечогінних препаратів, вітамінів, антиоксидантів, пробіотиків; з дезінтоксикаційною метою використовували 5% розчин глюкози внутрішньовенно краплинно. Збільшення вмісту в крові РКМФ та РПДФ на фоні зниження концентрації фібриногена, активності ХІІІ фактору, ХЗФ та підвищення активності АП, може свідчити про розвиток у хворих на токсичний ХГ гіперкоагуляційної фази хронічного ДВЗ - синдрому з пригніченням фібринолізу в похилому віці.Перебіг хронічного токсичного гепатиту (ХГ) та цирозу печінки (ЦП) у хворих зрілого віку супроводжується неконтрольованим підсиленням вільнорадикального окиснення ліпідів на тлі пригнічення антиоксидантного захисту. Віковими особливостями механізмів антиоксидантного захисту є зрушення рівноваги між активністю ферментів, що усувають проміжні продукти пероксидного окиснення ліпідів (глутатіонтрансфераза та глутатіонпероксидаза) і тих, які відновлюють глутатіон (глутатіонредуктаза та глюкозо-6-фосфатдегідрогена) у бік переважання активності перших у хворих зрілого віку на ХГ та ЦП. У хворих на хронічні токсичні ураження печінки виникає підсилення окиснювальної модифікації білків: за рахунок підвищення в крові рівня альдегід-та кетонопохідних основного і нейтрального характеру при ХГ та ЦП у хворих зрілого віку, нейтрального характеру - у хворих похилого віку на ХГ та основного і нейтрального - при ЦП у хворих похилого віку. Декомпенсація ЦП у хворих зрілого віку супроводжується зниженням в крові рівня альдегід-та кетонопохідних основного характеру. Загострення ХГ та ЦП супроводжується змінами реологічних властивостей крові та розвитком синдрому ендогенної інтоксикації, що

2. Основний зміст роботи