Зміни щитоподібної залози та дії кортизолу при хронічних обструктивних захворюваннях легень: особливості патогенезу, удосконалення лікування хворих старших вікових груп - Автореферат

Отже, дослідження стану гіпофізарно-тиреоїдної системи та глюкокортикоїдного балансу при ХОЗЛ у літньому та старечому віці, вивчення впливу тиреопатій на перебіг БОС є досить перспективним науковим напрямком, який має не тільки теоретичну значимість, але й практичний інтерес, оскільки дозволяє обєктивізувати значення ендокринопатій як чинника прогресування захворювання та формування його системних проявів і ускладнень, відкриває реальну перспективу створення нових підходів при розробці питань патогенезу, дозволяє проводити пошук нових методів діагностики та лікування хронічної бронхолегеневої патології. Визначити особливості функціонування щитоподібної залози та вміст кортизолу при хронічних обструктивних захворюваннях легень у хворих старших вікових груп, сформулювати концепцію визначальних чинників прогресування та формування системних проявів обтяжливого впливу гормонально-метаболічно-цитокінової дисфункції; удосконалити методи діагностики, обґрунтувати адекватне диференційоване лікування. Визначити функціональні зміни щитоподібної залози, стан тиреотропної функції гіпофіза, рівень кортизолу при хронічних обструктивних захворюваннях легень у пацієнтів літнього та старечого віку, встановити особливості ендокринних зсувів у глюкокортикоїдній і гіпофізарно-тиреоїдній системах залежно від стадії захворювання і статі пацієнтів. Розробити основні принципи фармакологічної корекції окремих ланок гормональних та метаболічних змін при хронічних обструктивних захворюваннях легень залежно від клінічно-патогенетичного варіанту перебігу захворювання та обґрунтувати роль нефармакологічних методів лікування хворих літнього та старечого віку. Вперше визначено розповсюдженість і характер тиреопатій при ХОЗЛ, клінічно-патогенетичні особливості варіантів перебігу захворювання з виділенням бронхолегеневого, кардіального, тиреоїдної гіпо - та гіперфункції симптокомплексів та розроблено диференційно-діагностичний алгоритм мінімального обєму скринінга тиреоїдної дисфункції, спосіб прогнозування розвитку гіпотиреозу у хворих літнього та старечого віку, що можна застосовувати в умовах стаціонарного та амбулаторно-поліклінічного лікування.Для проведення порівняльного аналізу ефективності антиагрегантної та протиішемічної терапії серед обстежених були виділені групи: група 1 - хворі на ХОЗЛ з біохімічними ознаками еутиреозу (22 чол.); група 2 - хворі на ХОЗЛ з біохімічними ознаками гіпотиреозу (22 чол.), група 3 - хворі на ХОЗЛ з біохімічними ознаками гіпертиреозу (21 чол.). Виділені підгрупи: А - хворі до лікування; В (контрольна) - хворі, які лікувалися за стандартною схемою базисної терапії (М-холіноблокатори, ?-адреноміметики, муколітики); С (основна) - хворі, які крім стандартної терапії отримували препарат «Латрен» виробництва «ЮРІЯ-фарм» у дозі 200 мл (100 мг пентоксифіліну) в/в, краплинно, упродовж 90 хвилин, 5 раз, через день та потім продовжували прийом тромбонету по 1 таблетці 1 раз на добу (75 мг клопідогрелю) та енерготону по 1 таблетці (20 мг) 3 рази на добу під час їжі всередину впродовж 3-х тижнів щодня. У всіх хворих на ХОЗЛ літнього та старечого віку на момент поступлення в стаціонар та в динаміці лікування поряд з опитуванням, фізичним обстеженням, застосуванням клінічних, лабораторних, біохімічних, мікробіологічних, імунологічних, фільтраційних, електронно-мікроскопічних, інструментальних досліджень було використано комплексне визначення функціональної активності гіпофізу, тиреоїдної функції ЩЗ, вмісту кортизолу імуноферментним методом на аналізаторі імуноферментних реакцій RT-2100C («Rayto Electronics Inc.», Китай) з використанням наборів реагентів ООО «Хема-Медика», (Росія) згідно інструкцій за стандартними методиками. Установлено пригнічення при ХОЗЛ тиреотропної функції гіпофіза, що супроводжується зниженням вмісту ТТГ у плазмі крові у 91,9% пацієнтів (рівень ТТГ був меншим за нижню межу індивідуальних коливань норми у 10,5% (у 5,3 раза нижче від аналогічного показника ПЗО та у 3,6 раза від СЗ показника обстежуваної вибірки (р<0,01; р1<0,01)). Так, вміст ТТГ у плазмі крові в пацієнтів із ІІІ ст. був у 5,4 раза нижчим відповідно до норми і у 4,8 раза цей показник був нижчим, за аналогічний, у хворих із ХОЗЛ І-ІІ ст.У дисертації наведене теоретичне узагальнення результатів комплексного дослідження формування системних дизгормональних проявів при хронічних обструктивних захворюваннях легень у хворих літнього та старечого віку та нове вирішення науково-практичної проблеми - визначення основних предикторів прогресування захворювання, їхнього впливу на клінічний перебіг і якість життя; запропоновано алгоритм діагностики і спосіб прогнозування розвитку тиреоїдної гіпофункції; патогенетично обґрунтована, розроблена та клінічно апробована схема диференційованого лікування, застосування якої знижує відсоток формування ускладнень. Системними проявами та суттєвими чинниками прогресування хронічних обструктивних захворювань легень у хворих старшого віку є множинні зміни тиреоїдного гомеостазу, які виявляються на рі

Основний зміст роботи