Зміни морфофункціонального стану шлуночків серця у хворих на ішемічну хворобу серця з початковою серцевою недостатністю та можливості їх медикаментозної корекції - Автореферат

Мета роботи: на основі комплексної оцінки функціонального стану лівого та правого шлуночків (ЛШ та ПШ) серця у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з СН І і ІІ функціональних класів за класифікацією Ню-Йоркської Асоціації серця (New-York Heart Association, NYHA) зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) оптимізувати ранню діагностику систолічної дисфункції та оцінити ефективність різних підходів до медикаментозної терапії початкової СН. Завдання дослідження: Визначити стан систолічної і діастолічної функції ЛШ та ПШ серця за даними допплерехокардіографічного дослідження у хворих з СН І та ІІ функціональних класів NYHA коронарогенного генезу з ФВ ЛШ більше 40%. На основі визначення впливу терапії з застосуванням бета-блокаторів, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ), сечогінних препаратів та такої ж терапії з включенням препарату кардіопротекторної дії мілдронату на клінічні ознаки СН та функціональний стан шлуночків серця у хворих на ІХС оцінити її ефективність. Вперше проведена комплексна оцінка діастолічної функції ЛШ та ПШ серця за даними допплерехокардіографічного дослідження у хворих з СН І та ІІ функціональних класів NYHA коронарогенного генезу, оцінено залежність діастолічної функції ЛШ та ПШ від стану систолічної функції ЛШ. Показано, що у хворих на ІХС з СН І та ІІ функціональних класів NYHA зі збереженою систолічною функцією ЛШ мають місце ознаки систолічної дисфункції ПШ за даними параметрів кровотоку у його вихідному тракті, більш виражені у пацієнтів з СН ІІ функціонального класу NYHA.Для діагностики СН та верифікації її функціонального класу у відповідності з наказом МОЗ №54 (2002), рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (2001) використовувався комплекс клініко-інструментальних даних, які включали анамнез, скарги, дані фізикального обстеження пацієнтів з метою виявлення типових симптомів та ознак СН, а також ЕКГ (168 хворих, 100% випадків), рентгенографію органів грудної клітини (125 хворих, 74,4% випадків), ЕХОКГ з комплексною оцінкою трансмітрального та транстрикуспідального потоків, а також потоків крові у вихідних трактах ЛШ та ПШ (168 хворих, 100% випадків), результати дослідження толерантності до фізичного навантаження за даними велоергометрії (125 хворих, 74,4% випадків) та тесту з 6-хвилинною ходьбою (29 хворих, 17,3% випадків). Аналіз показників внутрішньосерцевої гемодинаміки проводився окремо у хворих з СН І функціонального класу (n=110, 65,5% обстежених) та ІІ функціонального класу NYHA (n=58, 34,5% обстежених). Першу групу склали 49 хворих на ІХС з СН І та ІІ функціональних класів NYHA, які отримували традиційну стандартизовану терапію, що включала інгібітор АПФ (капотен від 25 до 150 мг на добу, в середньому 50±5,2 мг на добу), бета-блокатор (атенолол від 50 до 100 мг на добу, в середьому 85,0±6,1 мг на добу), сечогінний препарат в невисокій дозі (гіпотіазид від 12,5 до 25 мг на добу, в середьому 15,4±3,1 мг на добу). З метою вивчення структурно-функціональних змін шлуночків серця у хворих на ІХС з початковою СН І та ІІ функціональних класів NYHA в умовах кардіопротекторної терапії була виділена група хворих (ІІ група, n=30), яким на фоні традиційної стандартизованої терапії був призначений мілдронат в дозі 750 мг на добу перорально. В імпульсному допплерівському режимі визначали наступні параметри діастолічної функції ЛШ: максимальні швидкості кровотока в фазу швидкого наповнення (PVE, м/с) і в фазу систоли передсердь (PVA, м/с) та їх співвідношення (Е/А, умовних одиниць); загальну тривалість фази швидкого наповнення (час від початку піка Е до його закінчення, ТЕ, с); час прискорення ранньо-діастолічного потока (від початку піка Е до досягнення його максимальної швидкості піка, Ат, с), час сповільнення кровотока в фазу швидкого наповнення (від точки, коли досягнута максимальна швидкість потоку Е, до моменту перетину екстрапольованої низхідної лінії потоку раннього наповнення з нульовою лінією, ДТ, с), фазу систоли передсердя (час від початку піка А до його закінчення, ТА, с); діастаз (час від закінчення фази раннього наповнення до початку систоли передсердь, Д, с); інтеграли лінійних швидкостей раннього та передсердного наповнення (відповідно VIE і VIA, см) по N.У дисертації виконано теоретичне узагальнення та набуло подальшого розвитку вирішення наукової задачі удосконалення ранньої діагностики СН та лікування хворих на ІХС з СН І та ІІ функціональних класів NYHA на основі вивчення змін структурно - функціонального стану шлуночків серця. Для хворих з СН І і ІІ функціональних класів NYHA коронарогенного генезу з ФВ ЛШ більше 40% характерна діастолічна дисфункція ЛШ переважно за гіпертрофічним (релаксаційним) типом (у 96,4% хворих з СН І функціонального класу та у 93,1% хворих з СН ІІ функціонального класу NYHA), яка у хворих з ІІ функціональним класом, на відміну від хворих з І функціональним класом NYHA, супроводжується дилатацією ЛП та більш вираженою його гіперфункцією. Діастолічна дисфункція ЛШ у 44,5% хворих з СН І функціонального

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ