Зміни метаболізму, стану центральної і матково-плацентарно-плодової гемодинаміки у вагітних з гіпертонічною хворобою та їх корекція - Автореферат

До числа найбільш пріоритетних напрямків розвитку сучасного акушерства та гінекології відноситься розробка умов для збереження здоровя жінок, вирішення питань раціональної тактики ведення вагітності та пологів, визначення шляхів зниження материнської, перинатальної захворюваності і смертності (Б.М. Вагітність і обумовлені нею зміни гемодинаміки і метаболізму вимагають від серцево-судинної системи посиленої роботи і нерідко обтяжують перебіг захворювання, і, навпаки, ГХ, в свою чергу, сприяє розвитку ускладнень у період вагітності і пологів, несприятливо впливає на розвиток плоду (М.М. Гемодинамічні зміни у вагітних, які страждають на ГХ, а також характер ускладнень вагітності, обумовлених цими порушеннями, вивчені недостатньо. Наявні в літературі дослідження окремих ланок системи "мати-плацента-плід" не дозволяють оцінити її стан в цілому та установити роль метаболізму і гемодинаміки в патогенезі ускладнень вагітності. Здобувач самостійно вивчав стан метаболічних процесів, центральної і матково-плацентарно-плодової гемодинаміки, показники біофізичного профілю плоду (БПП) і стан ЦНС плоду у вагітних з ГХ, та їх роль в патогенезі ускладнень вагітності.Робота виконана на підставі даних комплексного обстеження наступних груп вагітних: контрольна група - 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності; І група - 80 жінок з пограничною первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ), серед яких 40 вагітних отримували загальноприйняті методики лікування - ІА підгрупа та 40 вагітних, що користувались розробленою методикою лікування - ІБ підгрупа; ІІ група - 80 жінок з ГХ І ступеня тяжкості, серед яких 40 вагітних отримували загальноприйняті методики лікування - ІІ А підгрупа та 40 вагітних, що користувались розробленою методикою лікування - ІІ Б підгрупа; ІІІ група - 80 вагітних з ГХ ІІ ступеня тяжкості, серед яких 40 вагітних отримували загальноприйняті методики лікування - ІІІА підгрупа та 40 вагітних, що користувались розробленою методикою лікування - ІІІ Б підгрупа. Більш виражена у вагітних І-ІІІ груп гіпертригліцеридемія свідчить про порушення у них ліпопротеїнліполізу і катаболізму ліпопротеїнів, що виявлялося значним збільшенням у плазмі крові атерогенної фракції ХСЛПДНЩ, у той час як рівень ХС ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) у них був стабільний протягом вагітності і не відрізнявся від такого в плазмі крові жінок контрольної групи. Однак, якщо в контрольній групі активація процесів ПОЛ супроводжується збільшенням АОА крові, то у вагітних І-ІІІ груп спостерігається пригнічення АОА, за рахунок зниження активності СОДМ, Кат і вмісту ЦЕРП у порівнянні з їх значеннями при фізіологічній вагітності, в результаті чого продукти ПОЛ виконують ушкоджуючу дію на біомембрани організму матері та плоду. Так, спостерігалося збільшення СДВ у вагітних І групи на 37,3 %, ІІ групи - на 45 %, ІІІ групи - на 76,3 % у порівнянні з контрольною групою. Так, наприклад, вміст ТГ зменшувався у вагітних І Б підгрупи на 23,9 %, ІІ Б підгрупи - на 24,4 %, ІІІ Б підгрупи - на 24,7 % у порівнянні з відповідними показниками у вагітних І-ІІІ А підгруп.У дисертації подано нове рішення наукової задачі, суть якої полягає у встановленні основних патогенетичних ланок формування ускладнень перебігу вагітності та порушень стану внутрішньоутробного плоду у жінок, які страждають на ГХ, їх діагностиці, прогнозу розвитку і виходів у ранньому неонатальному періоді, а також у оптимізації ведення вагітності і пологів. У вагітних, які страждають на ГХ, мають місце порушення метаболізму та гемодинаміки в системі "мати-плацента-плід", які залежать від ступеня тяжкості хвороби та виявляють несприятливий вплив на перебіг вагітності і пологів, а також на стан плоду. Зміни метаболічних процесів, які виникають у вагітних при ГХ, виявляються у порушенні кислотно-лужного стану (розвиток метаболічного ацидозу), ліпідного обміну (виникнення гіперліпопротеїнемії IV типу), активації перекисного окислення ліпідів, що супроводжується низьким рівнем антиоксидантної активності крові. У вагітних з ГХ спостерігалось порушення стану внутрішньоутробного плоду, про що свідчили зміни показників БПП, стану ЦНС плоду за даними МРТ (при пограничній ПАГ показники БПП вказують на задовільний стан плоду (8,8±0,02 балів) та визначається легкий ступінь тяжкості перинатальних гіпоксичних уражень ЦНС; при ГХ І ст. показники БПП вказують на початкові ознаки патології плоду (7,7±0,05 балів) і спостерігається середній ступінь тяжкості перинатальних гіпоксичних уражень ЦНС; при ГХ ІІ ст. виявляється ще більше зниження показника БПП (6,3 ± 0,08 балів) у порівнянні з попередніми групами вагітних (р <0,05), що свідчить про наявність патологічних змін з боку плоду, результати МРТ дослідження ЦНС плоду вказують на тяжку ступінь перинатальних гіпоксичних уражень ЦНС), та розвиток фетоплацентарної недостатності у 70,0 %. Розроблені патогенетично обґрунтовані лікувально-профілактичні заходи, які спрямовані на попередження розвитку важких ускладнень перебігу вагітності і порушен

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ