Зміни ландшафтів під впливом сільськогосподарського природокористування на території Запорізької області - Автореферат

У географічних дослідженнях змін ландшафтів за історичний час помітно переважають комплексні вивчення і природних, і господарських складових природокористування. Врахування рис етнокультури дає можливості збагатити історико-географічні вивчення змін ландшафтів гуманістичними складовими. Вивчення історичних перетворень у ландшафтах тих регіонів України, де мешкає кілька етносів, потребує особливого підходу, що наклало певну специфіку на виконання цієї роботи. Зокрема, історико-ландшафтознавче дослідження змін ландшафтів під впливом сільського господарства з урахуванням етнічної складової природокористування повинне охоплювати типові ландшафтні комплекси регіону з характерними господарськими впливами на них етносів. Реалізація представленої багатоскладової мети дослідження визначила потребу виконання наступних пяти завдань: теоретичне забезпечення, вдосконалення прийомів і методів історико-ландшафтознавчого дослідження етапних змін ландшафтів під впливом сільськогосподарського природокористування різних етнічних спільнот;Теоретично така побудова дослідження була спрямована на виявлення двох паралелей історичних змін у ландшафтах і в прирокористуванні: 1) зумовлених природними змінами в ландшафтах північної та південної степових підзон; 2) зумовлених етнічними особливостями агрокультури українців і менонітів. Достатніми умовами для виконання такого дослідження були відмінності між природними і між історичними станами порівнюваних ландшафтів, між системами агрокультури та їхніми історичними станами порівнюваних етнічних спільнот. При цьому необхідно узгоджено поєднувати сукупність дослідницьких методів: історико-ландшафтознавчого, діахронічного, польового картографування ландшафтів, статистичного аналізу кількісних показників історичних змін ландшафтних комплексів та інших методів. Аналізуючи природні чинники сільськогосподарського природокористування, слід враховувати мінливість у часі природних властивостей ландшафтів, а також значну їх антропізацію, що ускладнює вивчення спонтанних природних змін ландшафтів.Цілям прикладного природничо-географічного вивчення історичних змін ландшафтів під впливом сільськогосподарського природокористування з перспективою актуального використання його результатів оптимально відповідає виконання ретроспективного - історико-ландшафтознавчого дослідження. Інтеграція антропічних впливів на ландшафти регіону дає підстави для обґрунтованого діагнозування переднинішніх і нинішніх станів сільськогосподарських ландшафтних комплексів Запорожжя. Стосовно обєктного часу - це своєрідне прогнозування того, що вже відбулося; правильність такого прогнозу є запорукою успішності прогнозування станів майбутніх. На кожному історичному етапі їх вплив залежав від використання території людиною для своїх життєвих і господарських потреб. Історико-ландшафтознавче порівняння систем сільськогосподарського природокористування українців і менонітів та їхніх впливів на ландшафти Запорожжя показало, що відмінними були форми землеволодіння, конфігурації поселень, а в господарюванні - співвідношення скотарства і рільництва, набори сівозмін, розподіли угідь та забезпеченість ними і повязана з цим, зокрема, глибина дигресивного впливу на урочища пасовищ, а також залежність між запровадженням менонітами чорного пару та збільшенням частоти і сили прояву пилових бур.

Основний зміст роботи

1. Цілям прикладного природничо-географічного вивчення історичних змін ландшафтів під впливом сільськогосподарського природокористування з перспективою актуального використання його результатів оптимально відповідає виконання ретроспективного - історико-ландшафтознавчого дослідження. Інтеграція антропічних впливів на ландшафти регіону дає підстави для обґрунтованого діагнозування переднинішніх і нинішніх станів сільськогосподарських ландшафтних комплексів Запорожжя. Стосовно обєктного часу - це своєрідне прогнозування того, що вже відбулося; правильність такого прогнозу є запорукою успішності прогнозування станів майбутніх. Такі знання потрібні для цілісної картини історичних трансформацій ландшафтних комплексів регіону включно з їхніми майбутніми ландшафтними станами, повязаними, передусім, із сільськогосподарським виробництвом. Розгляд етнічних особливостей антропогенних змін ландшафтів поліетнічних регіонів є одним із прогресуючих напрямів реалізації гуманістичного підходу в ландшафтознавстві.

2. Історичні, природні та соціально-економічні чинники антропічного впливу на ландшафти Запорожжя - різнорідні, відмінні за змістом, тривалістю прояву та результативністю. На кожному історичному етапі їх вплив залежав від використання території людиною для своїх життєвих і господарських потреб. За обєктний (досліджений) час “баланс” чинників, їх окремий та сукупний вплив на стани ландшафтних комплексів не сягав масштабів перетворювального впливу, що спостерігалися пізніше. Цей період придатний для орієнтації на нього як на період з порівняно обачним природокористуванням.

3. Історико-ландшафтознавче порівняння систем сільськогосподарського природокористування українців і менонітів та їхніх впливів на ландшафти Запорожжя показало, що відмінними були форми землеволодіння, конфігурації поселень, а в господарюванні - співвідношення скотарства і рільництва, набори сівозмін, розподіли угідь та забезпеченість ними і повязана з цим, зокрема, глибина дигресивного впливу на урочища пасовищ, а також залежність між запровадженням менонітами чорного пару та збільшенням частоти і сили прояву пилових бур. Господарювання українців було переважно “виживальним”, а менонітів - на рівні продуктивних фермерських господарств. Це пояснювалося значним державним пільговим сприянням західноєвропейським переселенцям. Таке продумане державне сприяння господарникам може і повинне бути запорукою раціонального природокористування в ландшафтах Запорізької області й тепер.

4. Ландшафтну структуру і ландшафтне різноманіття північно- і південностепового Запорожжя достатньо репрезентативно представляють укладені дисертанткою середньомасштабна карта ландшафтів дослідженого регіону і великомасштабні карти ландшафтних комплексів чотирьох ключових ділянок. Створення цих карт станом на 1862 р. і на 1985-2000 рр. та їх зіставлення дало можливість виявити історичні зміни ландшафтних комплексів регіону. Такі зміни полягають у нарощенні кайми ерозійних урочищ, що зазнали процесів саморозвитку. Адекватним дослідницьким апаратом щодо таких явищ є застосування прийомів математичної статистики і кількісного системного аналізу встановлених ландшафтних змін з позицій синергетики.

5. Відомості про етнокультурні традиції у природокористуванні українців і менонітів складають істотні інформативні розділи не лише етнологічних, а й історико-географічних знань. Вони можуть і повинні бути використані для обґрунтування рекомендацій щодо раціонального природокористування в умовах новітнього фермерського господарювання. Слушним для теперішнього природокористування слід визнати окремі складові “виживальницького” досвіду українців, рільничий досвід менонітів із заміною чорного пару зеленим для запобігання пиловим бурям, із достатнім внесенням органічних добрив, скотарський досвід суворого дотримання норм випасу, а також будівничий досвід - спорудження раціональних за плануванням і зручних у степовому побуті житлових будинків. У пострадянський період, коли стало актуальним формування фермерських господарств, слід враховувати історичний досвід сільськогосподарського природокористування, всі позитивні й негативні результати давнього приватного господарювання у степових ландшафтах Запорожжя.

Гурова Д.Д. Етнолого-історико-ландшафтознавчий аналіз природокористування з метою оптимізації ландшафтів // Географія і сучасність. - К. - 1999. - Вип. 1. - С. 191-193.

Гурова Д.Д. Вплив історичних змін природи на сучасну ландшафтну різноманітність Запорізької області // Проблеми ландшафтного різноманіття України. - К. - 2000. - С. 281-286.

Гурова Д.Д. До історико-ландшафтознавчого аналізу природокористування на Запоріжжі // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2001. - Вип. 120. - Сер. Географія. - С. 146-156.

Гурова Д.Д. Історико-ландшафтознавче дослідження сільськогосподарського природокористування на Запорожжі // Український географічний журнал. - 2001. - № 4. - С. 46-50.

Гурова Д.Д. Про етнолого-історико-ландшафтознавчі дослідження регіону // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя. - К. - 1999. - С. 191-193.

Гурова Д.Д. Історико-географічний аналіз змін ландшафтів Запорізької області // Ландшафти і сучасність. - Київ-Вінниця. - 2000. - С. 231-234.

Гурова Д.Д. Особенности диахронического подхода в предплановых исследованиях социально-экономического развития региона // Материалы Междунар. конф. “Проблемы и перспективы сбалансированного развития в бассейне Псковско-Чудского озера”. - Псков. - 1998. - С. 81-82.

Гурова Д.Д. Особенности использования историко-географического анализа в оптимизации природной среды // Материалы Междунар. конф. “Проблемы экологии и региональной политики Северо-Запада России и сопредельных территорий”. - Псков. - 1999. - С. 120-122.

Крылов Н.В., Гурова Д.Д. Историко-географическое районирование: современное состояние и проблемы // Материалы конф. “Северо-Запад России: проблемы экологии и устойчивого развития”. - Псков. - 1996. - С. 33-34.

Крылов Н.В., Гурова Д.Д. Этнокультурные особенности природопользования народов Запорожского Приазовья в XVIII-XIX вв. // Людина в ландшафті ХХІ століття: гуманізація географії. Проблеми постнекласичних методологій. - К. - 1998. - С. 140-141.

Крылов Н.В., Гурова Д.Д., Ушерович Ю.Б. Некоторые особенности источниковой базы историко-географических исследований в степной зоне // Тези конф. “Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу Українського Приазовя і суміжних територій”. - Мелітополь. - 1995. - С. 28-29.

Крылов Н.В, Донченко Л.М., Гурова Д.Д., Торбунова М.Д., Ушерович Ю.Б. К истории заселения территории Запорожской области в конце XVIII - XIX вв. // Тези конф. “Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу Українського Приазовя і суміжних територій”. - Мелітополь. - 1995. - С. 75-76.