Зміни фосфатного режиму лучно-чорноземного ґрунту при застосуванні ґрунтозахисних технологій в умовах Андрушівського природно-сільськогосподарського району - Автореферат

Хоча запаси фосфору в ґрунтах України високі, площі орних земель з низьким та середнім вмістом рухомих фосфатів становлять понад 50%. Його дефіцит у ґрунтах становить в середньому 30 кг/га, а фактично під урожай 2001 р. фосфору внесено лише 2,4 кг/га (Роїк М.В., 2003). Робота виконувалась відповідно до науково-технічної програми Національного аграрного університету: «Розробити теоретичні і технологічні основи ґрунтозахисних технологій стосовно грунтово-ландшафтних умов Правобережного Лісостепу України» (№ держреєстрації 0101U003217). Для досягнення мети передбачалося розвязати такі завдання: - вивчити вплив різних систем обробітку ґрунту та удобрення на вміст різних форм фосфору у ґрунті; виявити системи обробітку ґрунту та норми добрив, які забезпечують максимальний врожай сільськогосподарських культур;Ґрунтозахисні технології вирощування із застосуванням мінімального обробітку покращують фосфатний режим лучно-чорноземного вилугуваного ґрунту за рахунок збільшення кількості доступних для рослин сполук фосфору, що повязано, насамперед, з підвищенням біологічної активності та підкисленням ґрунтового розчину. Вміст загального фосфору в лучно-чорноземному вилугуваному ґрунті істотно зріс за рахунок внесення добрив, зокрема, при внесенні мінеральних добрив запаси загального фосфору зросли на 23%, а при внесенні мінеральних добрив, гною та соломи - на 38%. Використання мінімального обробітку ґрунту зумовило підвищення вмісту рухомих фосфатів в 0-15 см шарі на 3,8-15,1% порівняно з оранкою, тоді як у шарі 15-30 см їх більше було на 1,5-3,8% при використанні оранки. Ступінь диференціації по шарах ґрунту становив 3,1-9,9% на мінімальному обробітку та 3,5-11,0% на оранці. Система удобрення із використанням мінеральних добрив, гною та соломи при мінімальному обробітку ґрунту сприяла швидшому відновленню і збереженню рівноваги при більш високому рівні концентрації фосфатів у ґрунтовому розчині.

Основний зміст роботи ґрунт родючість фосфат добриво

1. Ґрунтозахисні технології вирощування із застосуванням мінімального обробітку покращують фосфатний режим лучно-чорноземного вилугуваного ґрунту за рахунок збільшення кількості доступних для рослин сполук фосфору, що повязано, насамперед, з підвищенням біологічної активності та підкисленням ґрунтового розчину.

2. Вміст загального фосфору в лучно-чорноземному вилугуваному ґрунті істотно зріс за рахунок внесення добрив, зокрема, при внесенні мінеральних добрив запаси загального фосфору зросли на 23%, а при внесенні мінеральних добрив, гною та соломи - на 38%.

3. Використання мінімального обробітку ґрунту зумовило підвищення вмісту рухомих фосфатів в 0-15 см шарі на 3,8-15,1% порівняно з оранкою, тоді як у шарі 15-30 см їх більше було на 1,5-3,8% при використанні оранки. Ступінь диференціації по шарах ґрунту становив 3,1-9,9% на мінімальному обробітку та 3,5-11,0% на оранці.

4. Сезонна динаміка вмісту рухомих фосфатів повязана з біологічними особливостями вирощуваних культур, різною зволоженістю ґрунту в роки досліджень і характеризувалась накопиченням рухомих фосфатів у весняний період із зниженням в 2001 р. до початку осені, а в 2000 та 2002 рр. до середини літа і підвищенням до зими. Мінімальний обробіток зумовив підвищення досліджуваного показника.

5. Лучно-чорноземний ґрунт відрізняється низьким ступенем рухомості фосфатів (концентрація фосфат-іонів у ґрунтовому розчині не перевищила 0,052 мг/л Р2О5). Співвідношення між вмістом оцтоворозчинних фосфатів і ступенем рухомості змінюється у міру нагромадження в ґрунті фосфатів і складає 0,4-0,6. Система удобрення із використанням мінеральних добрив, гною та соломи при мінімальному обробітку ґрунту сприяла швидшому відновленню і збереженню рівноваги при більш високому рівні концентрації фосфатів у ґрунтовому розчині.

6. Використання мінімального обробітку сприяло зростанню співвідношення і, таким чином, переходу ближніх резервів фосфору в більш доступні для рослин форми. Даний показник на 4-17% був вищим при мінімальному обробітку ґрунту порівняно з оранкою. Фракція фосфатних сполук, повязаних із залізом, представлена в більшій кількості порівняно із фосфатними сполуками, що звязані з алюмінієм. Мінімальний обробіток ґрунту на удобрених варіантах сприяв збільшенню кількості фосфатів кальцію, найбільш доступної для рослин групи на 26-38%.

7. Застосування мінімального обробітку сприяло активізації біохімічних процесів і швидкому переведенню фосфору у доступні для рослин сполуки. Зокрема, за мінімального обробітку ґрунту відбулось підвищення активності кислої фосфатази на 9,0-15,8%. Внесення мінеральних добрив знизило активність лужної фосфатази і збільшило активність кислої та нейтральної фосфатаз. Активність лужної фосфатази найвищою була на варіанті N90P60K60 гній 12 т/га сівозміни (5,1 мг ФФNA/10 г. ґрунту на оранці).

8. Ґрунтозахисні технології вирощування із використанням мінімального обробітку сприяли збільшенню вмісту органічних фосфатів (до 14% в 0-15 см шарі ґрунту порівняно з оранкою). Використання мінімального обробітку ґрунту з органомінеральною системою удобрення зменшило співвідношення органічного вуглецю до органічного фосфору. Дане явище є позитивним, оскільки воно повязано із збільшенням кількості органофосфатів у гумусі.

9. Використання мінімального обробітку в поєднанні з органомінеральною системою удобрення оптимізує умови живлення рослин. Так, при його застосуванні розширилось співвідношення вмісту нітратного азоту до рухомих фосфатів на 3,6-13,3% порівняно з оранкою в 0-15 см шарі ґрунту, створюючи сприятливі умови для забезпечення рослин фосфором.

10. Застосування мінімального обробітку ґрунту сприяло помірному підкисленню лучно-чорноземного ґрунту, підвищуючи надходження в ґрунтовий розчин фосфору з важкодоступних у доступні для рослин форми. Підкислення ґрунту на 0,5 абсолютних показника РН KCL при внесенні мінеральних добрив і соломи збільшило вміст рухомих фосфатів на 10% при ґрунтозахисній технології, порівняно з оранкою.

11. Доведено тісний кореляційний звязок між показниками фосфатного режиму та фосфатазною активністю (r = 0,967), вмістом рухомих фосфатів та урожайністю (r = 0,976), вмістом гумусу та органічного фосфору (r = 0,851).

12. Максимальна врожайність сільськогосподарських культур досягається при внесенні мінеральних добрив, гною та соломи: зерна озимої пшениці 58,4 на оранці та 64,8 ц/га при використанні мінімального обробітку; кукурудзи на силос - відповідно 506 та 516 ц/га. Застосування мінімального обробітку ґрунту є економічно доцільним заходом, який забезпечив підвищення рівня рентабельності пшениці озимої на 38,6-45,1%.

Рекомендації виробництву

На лучно-чорноземному ґрунті Правобережного Лісостепу України з високим вмістом азоту, середнім фосфору і калію рекомендується для отримання: 1) урожайності пшениці озимої на рівні 65 ц/га застосовувати мінімальний обробіток ґрунту на 10-12 см із внесенням N90P60K60 на фоні післядії 40 т/га гною та 8 т/га соломи;

2) урожайності кукурудзи на силос на рівні 500 ц/га застосовувати мінімальний обробіток ґрунту на 10-12 см із внесенням N120P80K80 на фоні 40 т/га гною та 8 т/га соломи.

Шикула М.К., Франко О.В. Вплив різних систем обробітку ґрунту та удобрення на групово-фракційний склад фосфатів лучно-чорноземного ґрунту // Аграрна наука і освіта. - 2003. - №3-4. - С. 63-67. (Проведення лабораторних і польових досліджень, написання статті).

Шикула М.К., Франко Ольга В. Оптимізація фосфатного режиму лучно-чорноземного ґрунту в умовах ґрунтозахисних технологій // Вісник Харківського Національного Аграрного Університету імені В.В. Докучаєва: Зб. наук. пр. - Харків: «Комуніст», 2002. - №1. - С. 52-56. (Проведення лабораторних і польових досліджень, написання статті).

Шикула М.К., Франко Ольга В., Воробей І.І. Зміна фосфатного режиму лучно-чорноземного ґрунту при ґрунтозахисних технологіях вирощування // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2000, Вип. 32. - С. 293 - 297. (Проведення лабораторних і польових досліджень, написання статті).

Тонха О.Л., Шикула М.К., Франко О.В., Майстренко В.Г., Франко О.В. Залежність продуктивності сільськогосподарських культур від швидкості Малого біологічного кругообігу речовин і енергії // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - Умань, 2003. - С. 696-702. (Проведення польових досліджень, написання статті).

Шикула М.К., Франко О.В. Особливості фосфатного режиму лучно-чорноземного ґрунту за мінімалізації обробітку ґрунту // Агрохімія і ґрунтознавство: Міжвідомчий темат. наук. збірник. Спец. випуск до VI зїзду УТГА (1-5 липня 2002 р., Умань). - Книга третя. - Харків. - 2002. - С. 315-317. (Проведення лабораторних і польових досліджень, написання статті).

Тонха О.Л., Франко О.В., Сенчук С.М., Кравченко Ю.С. Використання нетоварної частки врожаю на добриво // Збірник наукових праць Інституту землеробства Української академії аграрних наук. Спецвипуск, присвячений Всеукраїнській науковій конференції «Шляхи підвищення ефективності використання на добриво побічної продукції рослинництва. - К.: Фітосоціоцентр, 2003. - С. 71-79. (Проведення польових досліджень, написання статті).

Франко О. Зміна показників фосфатного режиму лучно-чорноземного ґрунту при застосуванні ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур // Збірник матеріалів третьої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів «Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи». - Вінниця. - 2003. - С. 29-32.

Размещено на .ru