Зміни ендотеліальної функції і внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою та їх медикаментозна корекція - Автореферат
Аналіз результатів обстеження хворих похилого віку, які перенесли інфаркт міокарду та мають артеріальну гіпертензію. Процеси ремоделювання серця і ендотеліальної дисфункції, які прогресують відповідно до ступеня артеріальної гіпертензії та віку хворих.
При низкой оригинальности работы "Зміни ендотеліальної функції і внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою та їх медикаментозна корекція", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У той же час механізми формування ендотеліальної дисфункції у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з ГХ, вивчені недостатньо та потребують більш ретельного дослідження. У відомих дослідженнях HOPE, EUROPA, присвячених профілактиці серцево-судинної захворюваності і смертності у хворих із стабільною ІХС або атеросклеротичним пошкодженням судин інших локалізацій, де хворі приймали ІАПФ - периндоприл, на додаток до антитромбоцитарної і антиішемічної терапії, спостерігали високе достовірне зниження частоти всіх основних несприятливих наслідків в порівнянні з плацебо. Автором здійснено клінічне обстеження хворих та проведені інструментальні дослідження внутрішньосерцевої і системної гемодинаміки у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою. Оцінити вплив комплексної терапії інгібіторів АПФ та бета-адреноблокаторів на внутрішньосерцеву, системну гемодинаміку та ендотеліальну функцію у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою. Вперше у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою доведено більш суттєві порушення метаболізму оксиду азоту, ніж у хворих середнього віку, які перенесли інфаркт міокарду і мають артеріальну гіпертензію та у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом без наявності артеріальної гіпертензії.Первинне обстеження було проведене у 110 хворих віком від 45 до 75 років, середній вік склав (58,34±3,0) рік. До складу основної групи увійшли 50 осіб похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з ГХ, від 65 до 75 років, (середній вік складав 71,34±3,0 роки), серед них 26 чоловіків та 24 жінки. Контрольні групи склали 30 хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом без артеріальної гіпертензії та 30 хворих середнього віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з артеріальною гіпертензією, яким не проводилася терапія інгібітором АПФ (периндоприлом) та бета-адреноблокатором (карведилолом). До першої контрольної групи було внесено 30 осіб похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом без супутньої артеріальної гіпертензії, середній вік склав (70,90±3,61) роки, чоловіків - 13, жінок - 17, До другої контрольної групи увійшли 30 осіб середнього віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з артеріальною гіпертензією, середній вік склав (52,16±2,58) роки, з них чоловіків - 18, жінок - 12. Аналіз системної гемодинаміки і функціонального стану міокарду ЛШ у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з ГХ дав можливість уточнити ключові зміни системної і внутрішньосерцевої гемодинаміки, а також наявність систолічної або діастолічної дисфункції міокарду ЛШ залежно від функціонального класу серцевої недостатності і ступеня артеріальної гіпертензії та віку обстежених хворих.У хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою спостерігається зниження систолічної функції ЛШ на 14,6 %, (Р<0,05), збільшення ІММЛШ на 17 %, (Р<0,05), дилатації порожнин ЛШ: КДО - на 23,9 %, (Р<0,05), КСО - на 36,9 %, (Р<0,05), а також дилатація порожнини ЛП на 15,5 %, (Р<0,05) та порушення діастолічного наповнення ЛШ у порівнянні з хворими похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом без артеріальної гіпертензії.. Системна гемодинаміка у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою характеризувалася вірогідним зниженням серцевого індексу на 37,1 %, (Р<0,01), ударного обєму на 19 %, (Р<0,05) та підвищенням загального периферичного опору судин на 24 %, (Р<0,05) у порівнянні з хворими похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом без артеріальної гіпертензії. У хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою виявлена дисфункція ендотелію, на яку вказує підвищення рівня ендотеліну-1 на 47,40 %, (Р<0,001) та зниження сумарного рівня метаболітів оксиду азоту на 20,47 %, (Р<0,02) в сироватці крові у порівнянні з хворими похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом без артеріальної гіпертензії.
План
Основний зміст роботи
Вывод
В дисертаційній роботі вирішене конкретне наукове завдання: значення особливостей внутрішньосерцевої та системної гемодинаміки в залежності від ступеня ендотеліальної дисфункції у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою та обгрунтована їх корекція з включенням в комплексну терапію бета-адреноблокатора - карведилолу, та інгібітора АПФ - периндоприлу.
1. У хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою спостерігається зниження систолічної функції ЛШ на 14,6 %, (Р<0,05), збільшення ІММЛШ на 17 %, (Р<0,05), дилатації порожнин ЛШ: КДО - на 23,9 %, (Р<0,05), КСО - на 36,9 %, (Р<0,05), а також дилатація порожнини ЛП на 15,5 %, (Р<0,05) та порушення діастолічного наповнення ЛШ у порівнянні з хворими похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом без артеріальної гіпертензії..
2. Системна гемодинаміка у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою характеризувалася вірогідним зниженням серцевого індексу на 37,1 %, (Р<0,01), ударного обєму на 19 %, (Р<0,05) та підвищенням загального периферичного опору судин на 24 %, (Р<0,05) у порівнянні з хворими похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом без артеріальної гіпертензії.
3. У хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою виявлена дисфункція ендотелію, на яку вказує підвищення рівня ендотеліну-1 на 47,40 %, (Р<0,001) та зниження сумарного рівня метаболітів оксиду азоту на 20,47 %, (Р<0,02) в сироватці крові у порівнянні з хворими похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом без артеріальної гіпертензії.
4. У хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою підвищений рівень ендотеліну-1 знаходиться в прямій залежності та підтверджується посиленням прямих кореляційних звязків зі ступенем підвищення артеріального тиску (r=0,78; Р<0,05) та зворотнього кореляційного звязку з фракцією викиду ЛШ (r=-0,82; Р<0,05).
5. У хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою комплексна медикаментозна терапія із включенням карведилолу та периндоприлу супроводжувалась достовірним зниженням артеріального тиску (на 15 %, Р<0,05) позитивно впливала на структурно-функціональний стан лівого шлуночка, сприяла підвищенню ФВ (на 7,5 %, Р<0,05), поліпшувала ендотеліальну функцію, що проявлялось у зниженні вмісту ендотеліну-1 (на 16,95 %, Р<0,05) та підвищенні рівня оксиду азоту (на 25,06 %, Р<0,01) в сироватці крові.
Практичні рекомендації: 1. Хворим похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою доцільно виконувати комплексне обстеження системної гемодинаміки, внутрішньосерцевої гемодинаміки, вмісту ендотеліну-1, метаболітів оксиду азоту на початку лікування та через 12 тижнів комплексної терапії.
2. Хворим похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою в комплексну терапію необхідно включати карведилол в добовій дозі 50 мг та периндоприл в дозі 8 мг на добу.
Список литературы
1. Резник О.И. Некоторые особенности изменения сердечно-сосудистой системы в пожилом возрасте // Актуальні питання медичної науки та практики. - Збірник наукових праць. - № 70 (1). - Запоріжжя - 2006. - С. 66 - 72.
2. Резник О.И. Особенности внутрисердечной и системной гемодинамики у больных пожилого возраста с гипертонической болезнью при лечении ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента // Актуальні питання медичної науки та практики. - Збірник наукових праць. - № 71 (1). - Запоріжжя - 2007. - С. 352 - 357.
3. Резник О.И. Особенности внутрисердечной и системной гемодинамики у больных пожилого возраста с ишемической болезнью сердца: постинфарктным кардиосклерозом в сочетании с гипертонической болезнью III стадии. Актуальні питання медичної науки та практики. - Збірник наукових праць. - № 74 (1). - Запоріжжя - 2008. - С. 120 - 125.
4. Резник О.И. Динамика изменения содержания конечных продуктов метаболизма оксида азота и уровня эндотелина - 1 в сыворотке крови у больных пожилого возраста с ИБС: постинфарктным кардиосклерозом в сочетании с гипертонической болезнью III стадии в процессе лечения. Актуальні питання медичної науки та практики. - Збірник наукових праць. - № 74 (2). - Запоріжжя - 2008. - С. 352 - 357.
5. Резник О.И. Динамика внутрисердечной и системной гемодинамики у больных пожилого возраста с ИБС: постинфарктным кардиосклерозом в сочетании с гипертонической болезнью III стадии в процессе терапии карведилолом и периндоприлом. Актуальні питання медичної науки та практики. - Збірник наукових праць. - № 75 (1). - Запоріжжя - 2009. - С. 125 - 131.
6. Різник О.І. Особливості внутрішньосерцевої, системної гемодинаміки та вмісту ендотеліна-1 у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою // Запорожский медицинский журнал. - Запорожье - 2009. № 4. - С. 53 - 56.
7. Фуштей И.М., Резник О.И. Современные представления о состоянии эндотелиальной функции у лиц пожилого возраста с гипертонической болезнью и постинфарктным кардиосклерозом // Актуальні питання медичної науки та практики. - Збірник наукових праць. - № 69. - Запоріжжя - 2006. - С. 450 - 460.
8. Фуштей І.М., Різник О.І. Особливості впливу інгібіторів АПФ і бета-адреноблокаторів на клініко-ендотеліальні і кардіогемодинамічні показники у хворих похилого віку на ішемічну хворобу серця: післяінфарктний кардіосклероз у поєднанні з гіпертонічною хворобою // Запорожский медицинский журнал. - Запорожье - 2009. - № 3. - С. 49 - 52.
9. Резник О.И. Некоторые особенности изменения сердечно-сосудистой системы в старческом возрасте // Збірник наукових праць Запорізької медичної академії післядипломної освіти за матеріалами III конференції молодих вчених. - Запоріжжя - 2006. - С. 12-13.
10. Різник О.І. Особенности внутрисердечной и системной гемодинамики у больных пожилого возраста с постинфарктным кардиосклерозом в сочетании с гипертонической болезнью // Матеріали 67-ї підсумкової науково-практичної конференції Запорізької медичної академії післядипломної освіти. - Запоріжжя - 2006. - С. 9-10.
11. Різник О.І. Особливості внутрішньосерцевої та системної гемодинаміки у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом та гіпертонічну хворобу III стадії // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених. "Актуальні питання медицини і фармації" - Запоріжжя, - 2008. - С. 23-24.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы