Зміни апарата аортального клапана, структури та функції лівого шлуночка, гемодинамічних параметрів, їх медикаментозна корекція у хворих з хронічною аортальною недостатністю - Автореферат

бесплатно 0
4.5 322
Використання трансторакальних та стресових ехокардіографічних методів дослідження для встановлення особливостей порушень структури і функції аортального клапана та лівого шлуночка при хронічній аортальній недостатності, аналіз варіантів терапії.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
За даними великих епідеміологічних досліджень (Фремінгемське, Strong Heart Study), ХАН визначається у 10-13% чоловіків та 8,5-10% жінок у загальній популяції (Singh J. et al., 1999; Lebowitz N. et al., 2000). Помірна і тяжка ХАН характеризується прогресуючими порушеннями внутрішньосерцевої і системної гемодинаміки, які обумовлюють несприятливий прогноз. Протягом 10 років після встановлення наявності тяжкої ХАН приблизно у половини хворих спостерігається розвиток клінічних проявів хронічної серцевої недостатності (ХСН) і/або ішемічної хвороби серця, які асоціюються з високою летальністю, сягаючою 25 % у осіб з тяжкою ХСН і/або тяжкою ішемічною хворобою серця (Dujardin K. et al., 1999). Метою дослідження зявилося підвищення якості діагностики і прогнозування порушень структури і функції АК, ЛШ у хворих з ХАН і підвищення ефективності медикаментозної корекції гемодинамічних порушень на доопераційних етапах. У хворих з ХАН: За допомогою трансторакальної (ТТ) і трансезофагеальної (ТЕ) ехокардіографії (ЕХОКГ) вивчити особливості структури апарата АК, вихідного тракту ЛШ і кореня аорти і провести клініко-інструментальні зіставлення.У період з 2000 по 2004 роки було обстежено 147 пацієнтів з ХАН, серед яких було 69 чоловіків і 78 жінок у віці від 19 до 74 років. Для встановлення значущості клінічних і ехокардіографічних параметрів в оцінці прогресування ХАН, проведено аналіз достовірності і сили звязку між цими параметрами з одного боку і термінами розвитку в ході проспективного спостереження ексцентричної гіпертрофії ЛШ, систолічної дисфункції, діастолічної дисфункції за типом порушення розслаблення і тяжкої АР серед хворих без цих порушень при першому обстеженні в клініці - з другого боку. При цьому визначали зміни структури АК - стовщення, ущільнення стулок і кільця АК, вихідного тракту ЛШ; вимірювали діаметр аорти, кінцево-діастолічний та кінцево-систолічний розміри (КДР і КСР відповідно) ЛШ, товщини задньої стінки ЛШ (ЗСЛШ) і міжшлуночкової перетинки; оцінювали параметри трансмітрального кровотока - піки швидкості Е і А наповнення ЛШ, їх співвідношення E/A, вимірювали час уповільнення потоку швидкого наповнення ЛШ, а при тканинній доплерографії - піки Е" і А" швидкості руху стінки ЛШ в області мітрального кільця, їх співвідношення Е"/А", а також співвідношення піків Е/Е"; крім того, розраховували масу міокарда ЛШ (ММЛШ), відносну товщину (ВТ) ЗСЛШ, кінцево-діастолічний і кінцево-систолічний обєми (КДО і КСО відповідно) ЛШ, ударний обєм і фракцію викиду (ФВ) ЛШ. У 82 пацієнтів з ХАН проводили тканинну доплерографію, вимірюючи піки Е" і А" швидкості руху стінки ЛШ в області мітрального кільця, обчислювали їхнє співвідношення Е"/А", а також співвідношення піків Е/Е" (Onose Y. et al., 1999; Dagdelen S. et al., 2001; Thomas J., 2002; Tekten T. et al., 2003). Крім того, у 57 пацієнтів з ХАН без симптомів ХСН, з нормальними показниками ФВ ЛШ, помірною АР (31 пацієнт) або тяжкою АР (26 пацієнтів) ехокардіографічні параметри проаналізовано на тлі тривалого (12,8 ± 4,2 мес) застосування інгібітору АПФ фозиноприла або блокатора кальцієвих каналів амлодипіна.У дисертації проведено теоретичне узагальнення і досягнуто рішення наукової задачі - у хворих з ХАН на основі співставлення клінічних даних та результатів ТТ, ТЕ і стресової ЕХОКГ встановлені особливості порушень структури і функції апарату АК і ЛШ, оцінена ефективність пролонгованого застосування препаратів, що зменшують постнавантаження ЛШ, визначені чинники ризику прогресування ХАН. Порушення структури апарату АК при атеросклеротичній ХАН були представлені переважно дилатацією кільця АК і його ущільненням (53,0 % і 54,5 % випадків відповідно), тоді як при ревматичній ХАН - потовщенням стулок АК (100,0% хворих), їх деформацією (64,2 % хворих), а також спаянням стулок (54,3 % хворих). Систолічна дисфункція ЛШ у спокої виявлена у 27,3 % хворих з атеросклеротичною і у 28,4 % - з ревматичною ХАН, серед яких були тільки пацієнти з помірною та тяжкою ХАН (21,5 % і 77,1 % пацієнтів відповідно). Діастолічна дисфункція ЛШ мала місце у 59,1 % хворих з атеросклеротичною і у 71,6 % - з ревматичною ХАН і була представлена в більшості випадків порушенням розслаблення ЛШ (48,5 % і 60,5 % пацієнтів відповідно), вказаний варіант спостерігався переважно серед хворих з помірною та тяжкою ХАН (70,8 % і 91,4 % пацієнтів відповідно). У роботі ревматологічних, кардіологічних, терапевтичних відділень, відділів і кабінетів функціональної діагностики з метою підвищення якості діагностики, прогнозування і оптимізації лікувальних підходів у пацієнтів з ХАН рекомендовано проведення ТТ, ТЕ і стресової ЕХОКГ з поглибленим вивченням структурно-функціональних порушень апарату АК і ЛШ для використання запропонованих критеріїв прогнозування перебігу ХАН.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вывод
У дисертації проведено теоретичне узагальнення і досягнуто рішення наукової задачі - у хворих з ХАН на основі співставлення клінічних даних та результатів ТТ, ТЕ і стресової ЕХОКГ встановлені особливості порушень структури і функції апарату АК і ЛШ, оцінена ефективність пролонгованого застосування препаратів, що зменшують постнавантаження ЛШ, визначені чинники ризику прогресування ХАН.

1. Порушення структури апарату АК при атеросклеротичній ХАН були представлені переважно дилатацією кільця АК і його ущільненням (53,0 % і 54,5 % випадків відповідно), тоді як при ревматичній ХАН - потовщенням стулок АК (100,0% хворих), їх деформацією (64,2 % хворих), а також спаянням стулок (54,3 % хворих). Незалежно від етіології ХАН частота виявлення структурних змін апарату АК була найбільшою у хворих з тяжкою АР.

2. Як при атеросклеротичній, так і при ревматичній ХАН потік АР широко варіював за ступенем і був центрально-спрямованим у 75,8 % і 66,7 % і ексцентрично-спрямованим - у 24,2 % і 33,3 % хворих відповідно, при цьому кількісний метод проксимальної конвергенції потоку мав перевагу в оцінці помірної і тяжкої АР при центральній спрямованості її потоку.

3. У 83,3 % пацієнтів з атеросклеротичною і у 90,1 % - з ревматичною ХАН виявлялися порушення геометрії ЛШ різного характеру. У пацієнтів з мінімальною АР спектр порушень геометрії ЛШ широко варіював, у пацієнтів з помірною та тяжкою АР спостерігалася переважно ексцентрична гіпертрофія (73,9 % і 100,0 % випадків відповідно).

4. Систолічна дисфункція ЛШ у спокої виявлена у 27,3 % хворих з атеросклеротичною і у 28,4 % - з ревматичною ХАН, серед яких були тільки пацієнти з помірною та тяжкою ХАН (21,5 % і 77,1 % пацієнтів відповідно). Прихована систолічна дисфункція ЛШ в ході навантажувального тесту констатована у 35,3 % пацієнтів з помірною і тяжкою АР та нормальними значеннями ФВ у спокої. Діастолічна дисфункція ЛШ мала місце у 59,1 % хворих з атеросклеротичною і у 71,6 % - з ревматичною ХАН і була представлена в більшості випадків порушенням розслаблення ЛШ (48,5 % і 60,5 % пацієнтів відповідно), вказаний варіант спостерігався переважно серед хворих з помірною та тяжкою ХАН (70,8 % і 91,4 % пацієнтів відповідно).

5. За даними логістичного регресійного аналізу, чинниками ризику прогресування ХАН зявилися: вік більше 50 років, помірна та тяжка АР, пульсовий АТ більше 60 мм рт.ст., діастолічний АТ менше 50 мм рт.ст., наявність ПСД ЛШ, що виявляється в ході стресової ЕХОКГ, наявність гіпертрофії ЛШ, індекс КДО більше 80 мл/м2.

6. У хворих з помірною і тяжкою АР на тлі прийому як фозиноприла так і амлодипіна спостерігалося зниження ММЛШ, зменшення обємів ЛШ і параметрів АР, а у хворих, що приймали фозиноприл, - також поліпшення систолічної функції ЛШ на відміну від контрольної групи, де мало місце прогресування АР, дилатації ЛШ і систолічної його дисфункції.

Практичні рекомендації

У роботі ревматологічних, кардіологічних, терапевтичних відділень, відділів і кабінетів функціональної діагностики з метою підвищення якості діагностики, прогнозування і оптимізації лікувальних підходів у пацієнтів з ХАН рекомендовано проведення ТТ, ТЕ і стресової ЕХОКГ з поглибленим вивченням структурно-функціональних порушень апарату АК і ЛШ для використання запропонованих критеріїв прогнозування перебігу ХАН.

У безсимптомних пацієнтів з ХАН у віці 50 років і старше, з помірною чи тяжкою АР, пульсовим АТ більше 60 мм рт.ст., наявністю ПСД, що виявляється в ході стресової ЕХОКГ, діастолічним АТ менше 50 мм рт.ст., наявністю гіпертрофії ЛШ, індексом КДО більше 80 мл/м2, що асоціюється з високим ризиком прогресування ХАН, потрібне проведення регулярної ЕХОКГ 1 раз на півріччя і сумісне спостереження ревматолога і кардіохірурга для вибору оптимальних термінів оперативного втручання. У разі виникнення у таких пацієнтів стенокардії, задишки слід в ургентному порядку розглядати питання про необхідність оперативної корекції вади.

На етапах до оперативного лікування ХАН хворим з помірною і тяжкою АР рекомендується призначення медикаментозної терапії, що включає препарати, які зменшують постнавантаження, а саме - інгібітор АПФ фозиноприл або дигідропіридиновий блокатор кальцієвих каналів III покоління амлодипін.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дядык А.И., Багрий А.Э., Лебедь И.А., Левитан А.М., Самойлова О.В., Гришин Д.В., Онищенко А.В., Холопов Л.С. Стресс-эхокардиография: современные возможности и перспективы развития (часть 1) // Укр. кардіол. журн. - 2001. - №6. - С.94-99 (автор забезпечив виконання стресової ехокардіографії, аналіз отриманих результатів дослідження).

2. Дядык А.И., Багрий А.Э., Лебедь И.А., Холопов Л.С., Самойлова О.В., Гайдуков В.О. Патофизиология хронической аортальной недостаточности // Експ. клін. мед. - 2002. - №2. - С.43-47 (автор забезпечив аналіз літературних джерел, літературне оформлення статті).

3. Холопов Л.С. Особенности структуры и функции левого желудочка у больных с аортальной регургитацией // Вісн. невідклад. відновн. мед. - 2002. - Т.3, №3. - С.451-453 (роботу виконано самостійно).

4. Дядык А.И., Багрий А.Э., Холопов Л.С., Самойлова О.В., Левитан А.М., Гайдуков В.О., Шпилевая Н.И. Стрессовое эхокардиографическое исследование в оценке систолической функции левого желудочка у пациентов с хронической аортальной регургитацией // Вісн. невідклад. відновн. мед. - 2003. - Т.4, №4. - С.581-584 (автор забезпечив аналіз літературних джерел, обстеження хворих, літературне оформлення статті)

5. Холопов Л.С. Влияние фозиноприла и амлодипина на структурно-функциональные параметры левого желудочка у пациентов с хронической аортальной регургитацией ревматического генеза // Тавр. мед.-биол. вестн. - 2004. - Т.7, №2. - С.161-163 (роботу виконано самостійно).

6. Холопов Л.С. Трансэзофагеальное эхокардиографическое исследование в оценке структурных и функциональных особенностей аортального клапана и левого желудочка у больных с аортальной регургитацией // Вісн. невідклад. відновн. мед. - 2005. - Т.6, №1. - С. 70-74 (роботу виконано самостійно).

7. Дядык А.И., Багрий А.Э., Самойлова О.В., Холопов Л.С., Онищенко А.В., Зборовский С.Р. Сердечная недостаточность у больных с приобретенными пороками сердца // Дядык А.И., Багрий А.Э. Хроническая сердечная недостаточность в современной клинической практике. - Донецк: “Регион”, 2005. - С.348-378 (автор забезпечив обстеження хворих, статистичну обробку матеріалу, відбір літературних джерел).

8. Дядик О.І., Багрій А.Е., Левітан А.М., Гайдуков В.О., Онищенко О.В., Холопов Л.С. Патент 64663А Україна, 7 А61N1/362, A61H31/00 №2003119986 „Пристрій для проведення черезстравохідної електрокардіостимуляції”. - Заявл. 05.11.2003; Опубл. 16.02.2004. Бюл. №2 (автор забезпечив формулювання опису винаходу).

9. Дядик О.І., Гайдуков В.О., Багрій А.Е., Левітан А.М., Онищенко О.В., Холопов Л.С., Хрістуленко А.Л., Гайдуков Є.В. Патент 2694 Україна, 7 А61B8/12 №2004021093 „Спосіб черезстравохідної ехокардіографії”. - Заявл. 16.02.2004; Опубл. 15.07.2004. Бюл. №7 (автор забезпечив тестування способу черезстравохідної ехокардіографії).

10. Холопов Л.С. Особенности геометрии и функции левого желудочка у пациентов с хронической аортальной регургитацией различной степени выраженности // Пит. експ. клін. мед.: Зб. статей Донецьк. мед. ун-ту. - Вип.7, Т.1. - Донецьк: ДОНДМУ, 2003. - С.65-70 (роботу виконано самостійно).

11. Багрий А.Э., Самойлова О.В., Холопов Л.С., Севастьянова Н.Е., Щукина Е.В. Гипертрофия и диастолическая дисфункция левого желудочка при хронической аортальной недостаточности // Матер. III Нац. Конгр. ревматол. України: Тез.наук.доп. - Дніпропетровськ, 2001. - Укр. ревматол. журн. - 2001. - Додаток. - С.11 (автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, літературне оформлення тез).

12. Холопов Л.С. Особенности гипертрофии и функции левого желудочка при хронической аортальной регургитации по данным эхокардиографии // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт асоціації радіологів України. - Матер. наук.-практ. конф. “Діагностична та інтервенційна радіологія”. - Донецьк-Словяногірськ - К., 2002. - Вип.13. - С.181-182 (роботу виконано самостійно).

13. Холопов Л.С., Дядык А.И., Багрий А.Э., Самойлова О.В., Левитан А.М., Гайдуков В.О., Шпилевая Н.И. Прогнозирование систолической дисфункции левого желудочка у пациентов с хронической ревматической аортальной регургитацией методом стрессовой эхокардиографии с чреспищеводной стимуляцией // Матер. XV зїзду терапевтів України. - К.: СПД Коляда О.П., 2004. - С.101 (автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, літературне оформлення тез).

14. Холопов Л.С., Дядык А.И., Багрий А.Э., Самойлова О.В. Антигипертензивная терапия фозиноприлом у пациентов с хронической аортальной регургитацией // Матер. Укр.наук.-практ.конф. „Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні” / За ред. В.М.Коваленка, Г.В.Дзяка, М.І.Лутая та ін. - К.: СПД Коляда О.П., 2004. - С.185-186 (автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, літературне оформлення тез).

15. Дядык А.И., Багрий А.Э., Холопов Л.С., Самойлова О.В., Гайдуков В.О. Количественная эхокардиографическая оценка тяжести аортальной регургитации // Матер. наук.-практ. конф. „Актуальні питання діагностики, лікування і профілактики серцево-судинних захворювань”. - Донецьк, 2004. - С.33-34 (автор забезпечив обґрунтування актуальності роботи, формулювання висновків).

16. Kholopov L., Bagriy A., Dyadyk O., Samoilova O., Tsiba I., Turkyan K. Antihypertensive treatment of patients with aortic regurgitation: the role of amlodipine // XIV Eur.meet.Hypertens.: Abstr. - J.Hypertension. - 2004. - Vol.22 (Suppl.2). - P.S310 (автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, літературне оформлення тез).

17. Холопов Л.С., Самойлова О.В., Гайдуков В.О., Онищенко А.В. Оценка тяжести аортальной регургитации при проведении трансэзофагеальной эхокардиографии // Матер. наук.-практ. конф. „Актуальні питання діагностики, лікування та профілактики системних захворювань сполучної тканини”. - Донецьк, 2004. - С.72 (автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків).

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?