Встановлення впливу чергування культур у сівозміні та способів основного обробітку ґрунту на засміченість його насінням бур’янів у полі цукрових буряків. Аналіз урожайності культур ланки сівозміни і якості коренеплодів при застосуванні хімічного захисту.
При низкой оригинальности работы "Зміна структури бур’янового компонента агрофітоценозів ланки сівозмін східного лісостепу під впливом агротехнічних та хімічних факторів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
На підставі досліджень здобувачем встановлено особливості процесів забуряненості посівів культур ланки сівозмін під впливом агротехнічних та хімічних заходів і на основі характеру забуряненості розроблено систему хімічного захисту посівів цукрових буряків від бурянів. Метою досліджень було встановити влив чергування культур у короткоротаціних сівозмінах та способів основного обробітку ґрунту на засміченість ґрунту насінням бурянів, а також вплив цих факторів і доз добрив на формування структури бурянового компонента агрофітоценозів ланки сівозмін. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі: встановити вплив чергування культур у сівозміні та способів основного обробітку ґрунту на засміченість його насінням бурянів у полі цукрових буряків; дослідити ефективність хімічного захисту від бурянів у посівах цукрових буряків за різних видів сівозмін, способів основного обробітку ґрунту та доз органомінерального удобрення; визначити урожайність культур ланки сівозміни та якість коренеплодів цукрових буряків при застосуванні хімічного захисту посівів цукрових буряків від бурянів;Ланки сівозмін: 1) зернопаропросапна (озима пшениця - цукрові буряки - ячмінь) (контроль); 2) плодозмінна (озима пшениця - цукрові буряки - ячмінь багаторічні трави); 3) просапна (озима пшениця - цукрові буряки - ячмінь); 4) зернопросапна (озима пшениця - озима пшениця - цукрові буряки). сівозміна бурян буряк Способи основного обробітку ґрунту: 1) різноглибинна оранка на глибину 28-30 см під цукрові буряки та на глибину 20-22 см під інші культури ланки сівозміни (контроль); 2) плоскорізний обробіток на глибину 28-30 см під цукрові буряки та на 20-22 см під інші культури ланки сівозміни (плодозмінна, зернопросапна); 3) диференційований, що включає оранку на глибину 28-30 см під цукрові буряки та плоскорізний обробіток на 20-22 см під інші культури (плодозмінна, просапна, зернопроспна); 4) оранка на 28-30 см під цукрові буряки та мілкий обробіток на 10-12 см під інші культури (просапна); 5) плоскорізний на 28-30 см під цукрові буряки та оранка на 20-22 см під інші культури (зернопаропросапна); 6) плоскорізний обробіток на глибину 28-30 см під цукрові буряки, оранка на 20-22 см під озиму пшеницю і мілкий обробіток на 10-12 см під ячмінь (зернопаропросапна). Дослідженнями встановлено, що після проходження шести ротацій зернопаропросапної, плодозмінної, просапної та зернопросапної сівозмін у варіантах, де проводили оранку під усі культури і не вносили добрив, у 0-10 см шарі ґрунту у полі цукрових буряків виявили насіння 15-18 різних видів бурянів із 13-14 ботанічних родин. Отже, зяблевий обробіток ґрунту, який включає оранку під цукрові буряки та плоскорізне рихлення під інші культури ланки сівозміни, забезпечував очищення 0-10 см шару ґрунту від насіння бурянів у полі цукрових буряків на 50 % порівняно з безполицевим обробітком. Забуряненість посівів цукрових буряків була подібною за різноглибинної оранки та диференційованого обробітку ґрунту плодозмінної та зернопросапної сівозмін, а за безполицевого обробітку під усі культури ланки сівозміни її рівень зростав у 2,6-5,8 раза, залежно від дози добрив.Чергування культур плодозмінної та зернопаропросапної сівозмін сприяло зменшенню запасів насіння бурянів у 0-10 см шарі ґрунту поля цукрових буряків у 2 рази, порівняно з просапною та зернопросапною. Застосування протягом шести ротацій плодозмінної сівозміни системи основного обробітку ґрунту, яка включає оранку під цукрові буряки на глибину 28-30 см та безполицевий обробіток ґрунту на 20-22 см під інші культури сівозміни, сприяло очищенню 0-10 см шару ґрунту поля цукрових буряків від насіння бурянів на 50 % порівняно з безполицевим обробітком. Структура бурянового компонента посівів цукрових буряків ланки плодозмінної та зернопаропросапної сівозмін формувалась за рахунок дводольних видів (66-96 та 86-97 % відповідно), зернопросапної - тільки за внесення добрив (79-88 %), а у агрофітоценозі посівів цукрових буряків ланки сівозміни з кукурудзою на силос у структурі забуряненості частка однодольних та дводольних видів бурянів майже однакова (39-56 % та 44-62 % відповідно). Забуряненість посівів цукрових буряків за плоскорізного обробітку ґрунту на глибину 28-30 см під цукрові буряки та 20-22 см під інші культури ланки сівозміни, залежно від чергування культур у сівозміні та дози органомінерального удобрення, зростала у 2,6-5,8 раза, порівняно до полицевого обробітку ґрунту. Чисельність однорічних злакових видів бурянів у посівах цукрових буряків ланки просапної сівозміни за обробітку ґрунту, який передбачає оранку на глибину 28-30 см під цукрові буряки та мілкий обробіток на глибину 10-12 см під інші культури, зростала у 2,0-4,0 рази, що збільшувало загальну забуряненість у 1,5-2,2 раза, порівняно з щорічним полицевим обробітком.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведене узагальнення результатів досліджень з вивчення особливостей формування бурянового компонента агрофітоценозів ланки зерно-бурякових сівозмін східного Лісостепу України під впливом різних способів основного обробітку ґрунту, доз органомінерального удобрення та гербіцидів у багаторічному стаціонарному досліді.
1. Чергування культур плодозмінної та зернопаропросапної сівозмін сприяло зменшенню запасів насіння бурянів у 0-10 см шарі ґрунту поля цукрових буряків у 2 рази, порівняно з просапною та зернопросапною. В усіх сівозмінах переважало насіння лободи білої (28-43 %) та щириці звичайної (16-30 %), а чергування культур просапної зумовило накопичення насіння однорічних злакових видів бурянів (13 %).
2. Застосування протягом шести ротацій плодозмінної сівозміни системи основного обробітку ґрунту, яка включає оранку під цукрові буряки на глибину 28-30 см та безполицевий обробіток ґрунту на 20-22 см під інші культури сівозміни, сприяло очищенню 0-10 см шару ґрунту поля цукрових буряків від насіння бурянів на 50 % порівняно з безполицевим обробітком.
3. Структура бурянового компонента посівів цукрових буряків ланки плодозмінної та зернопаропросапної сівозмін формувалась за рахунок дводольних видів (66-96 та 86-97 % відповідно), зернопросапної - тільки за внесення добрив (79-88 %), а у агрофітоценозі посівів цукрових буряків ланки сівозміни з кукурудзою на силос у структурі забуряненості частка однодольних та дводольних видів бурянів майже однакова (39-56 % та 44-62 % відповідно).
4. Забуряненість посівів цукрових буряків за плоскорізного обробітку ґрунту на глибину 28-30 см під цукрові буряки та 20-22 см під інші культури ланки сівозміни, залежно від чергування культур у сівозміні та дози органомінерального удобрення, зростала у 2,6-5,8 раза, порівняно до полицевого обробітку ґрунту.
5. Чисельність однорічних злакових видів бурянів у посівах цукрових буряків ланки просапної сівозміни за обробітку ґрунту, який передбачає оранку на глибину 28-30 см під цукрові буряки та мілкий обробіток на глибину 10-12 см під інші культури, зростала у 2,0-4,0 рази, що збільшувало загальну забуряненість у 1,5-2,2 раза, порівняно з щорічним полицевим обробітком.
6. Внесення добрив у дозі 25 т гною N90P120K90 та 25 т гною N135P180K135 призводило до підвищення кількості дводольних бурянів у посівах цукрових буряків у 1,0-3,4 раза, порівняно з неудобреним фоном в усіх сівозмінах за різноглибинної оранки.
7. Чергування культур зернопаропросапної та плодозмінної сівозмін сприяло зменшенню забуряненості озимої пшениці у 2-6 разів порівняно з іншими сівозмінами. За дворічного висіву в одному полі озимої пшениці видовий склад бурянів розширювався за рахунок рутки лікарської та гірчиці польової. За заміни оранки під культуру мілким обробітком грунту на глибину 10-12 см відбувалося збільшення забуряненості у 1,3-1,5 раза та зростання кількості багаторічних коренепаросткових бурянів у 1,3-5,2 раза.
8. У посівах ячменю зернопаропросапної та плодозмінної сівозмін за різноглибинної оранки однорічні злакові види бурянів були відсутні і проростали у просапній, особливо на не удобреному фоні (99,8 шт./м2). За проведення мілкого обробітку на глибину 10-12 см під ячмінь їх кількість у просапній сівозміні зростала у 1,5 раза на не удобреному фоні і у 8,3-10,0 разів на варіантах з органомінеральним живленням, порівняно до оранки.
9. Загальна забуряненість посівів гороху при проведенні полицевого обробітку ґрунту під усі культури ланки сівозміни зменшувалась у 1,8-2,3 раза порівняно з плоскорізним.
10. Ефективність хімічного захисту посівів цукрових буряків від бурянів, що включає три послідовні обприскування гербіцидами по вегетації культури, мало залежала від виду сівозміни, способу основного обробітку ґрунту та дози удобрення і становила 79-90 %.
11. Максимальну урожайність коренеплодів цукрових буряків (43,3 т/га) та найвищі економіко-енергетичні показники (умовно чистий прибуток - 2,9 тис. грн./га, рівень рентабельності - 72,5 %, Кее - 5,3) отримали у зернопаропросапній сівозміні за різноглибинної оранки з дозою добрив 25 т гною N90P120K90, а проведення протягом шести ротацій у плодозмінній та зернопросапній сівозмінах безполицевого обробітку ґрунту під усі культури призвело до істотного зниження урожайності коренеплодів цукрових буряків (31,7-33,4 т/га) та економіко-енергетичних показників (умовно чистий прибуток - 0,7-1,2 тис. грн./га, рівень рентабельності - 15,9-30,8 %, Кее - 4,2-5,1) навіть на удобрених варіантах.
Рекомендації виробництву
У зоні східного Лісостепу України для отримання високих урожаїв сільськогосподарських культур та зниження забуряненості посівів слід впроваджувати плодозмінну та зернопаропросапну сівозміни, проводити диференційований основний обробіток ґрунту, який включає оранку на глибину 28-30 см під цукрові буряки і безполицевий обробіток ґрунту на глибину 20-22 см під інші культури сівозміни з внесенням мінеральних і органічних добрив у дозі 25 т гною N90P120K90 під цукрові буряки і N45P60K45 - під озиму пшеницю. В умовах змішаного типу забуряненості посівів цукрових буряків необхідне послідовне внесення бакових сумішей гербіцидів з різним спектром дії.
Список литературы
1. Шам І.В. Потенційні запаси насіння бурянів у ґрунті в умовах Східного Лісостепу України // Зб. наук. пр. / ІЦБ УААН. - Київ., 2003. - Вип. 5. - С. 264-270.
2. Шам І.В. Основний обробіток ґрунту - фактор регулювання бурянів у сівозміні // Цукрові буряки. - 2003. - №3. - С. 16-17.
3. Шам І.В. Сівозміна та структура забурянення цукрових буряків // Цукрові буряки. - 2004. - №6. - С. 8-9.
4. Кунак В.Д., Соколо-Поповський А.М., Шам І.В. Насіння бурянів в орному шарі // Карантин і захист рослин. - 2006. - №6. - С. 16-18 (аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних, узагальнення результатів).
5. Шам І.В. Вплив агротехнічних заходів на забурянення посівів цукрових буряків // Цукрові буряки - 2006. - №3. - С. 16-17.
6. Шам І.В. Роль сівозміни у контролюванні бурянів в умовах Східного Лісостепу України // Забуряненість посівів та засоби і методи її зниження. - Київ: ”Світ”. - 2002. - С. 144-147.
7. Кунак В.Д., Соколо-Поповський А.М., Шам І.В. Засміченість ґрунту насінням бурянів у зоні Східного Лісостепу України // Проблеми бурянів і шляхи зниження забурянення орних земель. - Київ: “Колобіг”. - 2004. - С. 107-116 (аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних, узагальнення результатів).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы