Вивчення складу змін насіння бур’янів у ґрунті. Дослідження хімічної системи захисту посівів цукрових буряків. Застосування короткоротаційних сівозмін, обробітку ґрунту та органо-мінерального удобрення. Розрахунок енергетичної та економічної ефективності.
При низкой оригинальности работы "Зміна структури бур’янового компонента агрофітоценозів ланки сівозмін східного Лісостепу під впливом агротехнічних та хімічних факторів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
На підставі досліджень здобувачем встановлено особливості процесів забуряненості посівів культур ланки сівозмін під впливом агротехнічних та хімічних заходів і на основі характеру забуряненості розроблено систему хімічного захисту посівів цукрових буряків від бурянів. Метою досліджень було встановити влив чергування культур у короткоротаціних сівозмінах та способів основного обробітку ґрунту на засміченість ґрунту насінням бурянів, а також вплив цих факторів і доз добрив на формування структури бурянового компонента агрофітоценозів ланки сівозмін. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі: встановити вплив чергування культур у сівозміні та способів основного обробітку ґрунту на засміченість його насінням бурянів у полі цукрових буряків; дослідити ефективність хімічного захисту від бурянів у посівах цукрових буряків за різних видів сівозмін, способів основного обробітку ґрунту та доз органомінерального удобрення; визначити урожайність культур ланки сівозміни та якість коренеплодів цукрових буряків при застосуванні хімічного захисту посівів цукрових буряків від бурянів;На підставі глибокого аналізу наукової літератури з даного питання були обґрунтовані напрямки досліджень і доведена необхідність удосконалення системи агротехнічних і хімічних заходів захисту посівів цукрових буряків від бурянів. Способи основного обробітку ґрунту: 1) різноглибинна оранка на глибину 28-30 см під цукрові буряки та на глибину 20-22 см під інші культури ланки сівозміни (контроль); 2) плоскорізний обробіток на глибину 28-30 см під цукрові буряки та на 20-22 см під інші культури ланки сівозміни (плодозмінна, зернопросапна); 3) диференційований, що включає оранку на глибину 28-30 см під цукрові буряки та плоскорізний обробіток на 20-22 см під інші культури (плодозмінна, просапна, зернопроспна); 4) оранка на 28-30 см під цукрові буряки та мілкий обробіток на 10-12 см під інші культури (просапна); 5) плоскорізний на 28-30 см під цукрові буряки та оранка на 20-22 см під інші культури (зернопаропросапна); 6) плоскорізний обробіток на глибину 28-30 см під цукрові буряки, оранка на 20-22 см під озиму пшеницю і мілкий обробіток на 10-12 см під ячмінь (зернопаропросапна). Дослідженнями встановлено, що після проходження шести ротацій зернопаропросапної, плодозмінної, просапної та зернопросапної сівозмін у варіантах, де проводили оранку під усі культури і не вносили добрив, у 0-10 см шарі ґрунту у полі цукрових буряків виявили насіння 15-18 різних видів бурянів із 13-14 ботанічних родин. Отже, зяблевий обробіток ґрунту, який включає оранку під цукрові буряки та плоскорізне рихлення під інші культури ланки сівозміни, забезпечував очищення 0-10 см шару ґрунту від насіння бурянів у полі цукрових буряків на 50 % порівняно з безполицевим обробітком. Забуряненість посівів цукрових буряків була подібною за різноглибинної оранки та диференційованого обробітку ґрунту плодозмінної та зернопросапної сівозмін, а за безполицевого обробітку під усі культури ланки сівозміни її рівень зростав у 2,6-5,8 раза, залежно від дози добрив.1.Чергування культур плодозмінної та зернопаропросапної сівозмін сприяло зменшенню запасів насіння бурянів у 0-10 см шарі ґрунту поля цукрових буряків у 2 рази, порівняно з просапною та зернопросапною. 2.Застосування протягом шести ротацій плодозмінної сівозміни системи основного обробітку ґрунту, яка включає оранку під цукрові буряки на глибину 28-30 см та безполицевий обробіток ґрунту на 20-22 см під інші культури сівозміни, сприяло очищенню 0-10 см шару ґрунту поля цукрових буряків від насіння бурянів на 50 % порівняно з безполицевим обробітком. 3.Структура бурянового компонента посівів цукрових буряків ланки плодозмінної та зернопаропросапної сівозмін формувалась за рахунок дводольних видів (66-96 та 86-97 % відповідно), зернопросапної - тільки за внесення добрив (79-88 %), а у агрофітоценозі посівів цукрових буряків ланки сівозміни з кукурудзою на силос у структурі забуряненості частка однодольних та дводольних видів бурянів майже однакова (39-56 % та 44-62 % відповідно). 4.Забуряненість посівів цукрових буряків за плоскорізного обробітку ґрунту на глибину 28-30 см під цукрові буряки та 20-22 см під інші культури ланки сівозміни, залежно від чергування культур у сівозміні та дози органомінерального удобрення, зростала у 2,6-5,8 раза, порівняно до полицевого обробітку ґрунту. 5.Чисельність однорічних злакових видів бурянів у посівах цукрових буряків ланки просапної сівозміни за обробітку ґрунту, який передбачає оранку на глибину 28-30 см під цукрові буряки та мілкий обробіток на глибину 10-12 см під інші культури, зростала у 2,0-4,0 рази, що збільшувало загальну забуряненість у 1,5-2,2 раза, порівняно з щорічним полицевим обробітком.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведене узагальнення результатів досліджень з вивчення особливостей формування бурянового компонента агрофітоценозів ланки зерно-бурякових сівозмін східного Лісостепу України під впливом різних способів основного обробітку ґрунту, доз органомінерального удобрення та гербіцидів у багаторічному стаціонарному досліді.
1.Чергування культур плодозмінної та зернопаропросапної сівозмін сприяло зменшенню запасів насіння бурянів у 0-10 см шарі ґрунту поля цукрових буряків у 2 рази, порівняно з просапною та зернопросапною. В усіх сівозмінах переважало насіння лободи білої (28-43 %) та щириці звичайної (16-30 %), а чергування культур просапної зумовило накопичення насіння однорічних злакових видів бурянів (13 %).
2.Застосування протягом шести ротацій плодозмінної сівозміни системи основного обробітку ґрунту, яка включає оранку під цукрові буряки на глибину 28-30 см та безполицевий обробіток ґрунту на 20-22 см під інші культури сівозміни, сприяло очищенню 0-10 см шару ґрунту поля цукрових буряків від насіння бурянів на 50 % порівняно з безполицевим обробітком.
3.Структура бурянового компонента посівів цукрових буряків ланки плодозмінної та зернопаропросапної сівозмін формувалась за рахунок дводольних видів (66-96 та 86-97 % відповідно), зернопросапної - тільки за внесення добрив (79-88 %), а у агрофітоценозі посівів цукрових буряків ланки сівозміни з кукурудзою на силос у структурі забуряненості частка однодольних та дводольних видів бурянів майже однакова (39-56 % та 44-62 % відповідно).
4.Забуряненість посівів цукрових буряків за плоскорізного обробітку ґрунту на глибину 28-30 см під цукрові буряки та 20-22 см під інші культури ланки сівозміни, залежно від чергування культур у сівозміні та дози органомінерального удобрення, зростала у 2,6-5,8 раза, порівняно до полицевого обробітку ґрунту.
5.Чисельність однорічних злакових видів бурянів у посівах цукрових буряків ланки просапної сівозміни за обробітку ґрунту, який передбачає оранку на глибину 28-30 см під цукрові буряки та мілкий обробіток на глибину 10-12 см під інші культури, зростала у 2,0-4,0 рази, що збільшувало загальну забуряненість у 1,5-2,2 раза, порівняно з щорічним полицевим обробітком.
6.Внесення добрив у дозі 25 т гною N90P120K90 та 25 т гною N135P180K135 призводило до підвищення кількості дводольних бурянів у посівах цукрових буряків у 1,0-3,4 раза, порівняно з неудобреним фоном в усіх сівозмінах за різноглибинної оранки.
7.Чергування культур зернопаропросапної та плодозмінної сівозмін сприяло зменшенню забуряненості озимої пшениці у 2-6 разів порівняно з іншими сівозмінами. За дворічного висіву в одному полі озимої пшениці видовий склад бурянів розширювався за рахунок рутки лікарської та гірчиці польової. За заміни оранки під культуру мілким обробітком грунту на глибину 10-12 см відбувалося збільшення забуряненості у 1,3-1,5 раза та зростання кількості багаторічних коренепаросткових бурянів у 1,3-5,2 раза.
8.У посівах ячменю зернопаропросапної та плодозмінної сівозмін за різноглибинної оранки однорічні злакові види бурянів були відсутні і проростали у просапній, особливо на не удобреному фоні (99,8 шт./м2). За проведення мілкого обробітку на глибину 10-12 см під ячмінь їх кількість у просапній сівозміні зростала у 1,5 раза на не удобреному фоні і у 8,3-10,0 разів на варіантах з органомінеральним живленням, порівняно до оранки.
9. Загальна забуряненість посівів гороху при проведенні полицевого обробітку ґрунту під усі культури ланки сівозміни зменшувалась у 1,8-2,3 раза порівняно з плоскорізним.
10. Ефективність хімічного захисту посівів цукрових буряків від бурянів, що включає три послідовні обприскування гербіцидами по вегетації культури, мало залежала від виду сівозміни, способу основного обробітку ґрунту та дози удобрення і становила 79-90 %.
11. Максимальну урожайність коренеплодів цукрових буряків (43,3 т/га) та найвищі економіко-енергетичні показники (умовно чистий прибуток - 2,9 тис. грн./га, рівень рентабельності - 72,5 %, Кее - 5,3) отримали у зернопаропросапній сівозміні за різноглибинної оранки з дозою добрив 25 т гною N90P120K90, а проведення протягом шести ротацій у плодозмінній та зернопросапній сівозмінах безполицевого обробітку ґрунту під усі культури призвело до істотного зниження урожайності коренеплодів цукрових буряків (31,7-33,4 т/га) та економіко-енергетичних показників (умовно чистий прибуток - 0,7-1,2 тис. грн./га, рівень рентабельності - 15,9-30,8 %, Кее - 4,2-5,1) навіть на удобрених варіантах.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
У зоні східного Лісостепу України для отримання високих урожаїв сільськогосподарських культур та зниження забуряненості посівів слід впроваджувати плодозмінну та зернопаропросапну сівозміни, проводити диференційований основний обробіток ґрунту, який включає оранку на глибину 28-30 см під цукрові буряки і безполицевий обробіток ґрунту на глибину 20-22 см під інші культури сівозміни з внесенням мінеральних і органічних добрив у дозі 25 т гною N90P120K90 під цукрові буряки і N45P60K45 - під озиму пшеницю. В умовах змішаного типу забуряненості посівів цукрових буряків необхідне послідовне внесення бакових сумішей гербіцидів з різним спектром дії.
Список литературы
1. Шам І.В. Потенційні запаси насіння бурянів у ґрунті в умовах Східного Лісостепу України // Зб. наук. пр. / ІЦБ УААН. - Київ., 2003. - Вип. 5. - С. 264-270.
2. Шам І.В. Основний обробіток ґрунту - фактор регулювання бурянів у сівозміні // Цукрові буряки. - 2003. - №3. - С. 16-17.
3. Шам І.В. Сівозміна та структура забурянення цукрових буряків // Цукрові буряки. - 2004. - №6. - С. 8-9.
4. Кунак В.Д., Соколо-Поповський А.М., Шам І.В. Насіння бурянів в орному шарі // Карантин і захист рослин. - 2006. - №6. - С. 16-18 (аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних, узагальнення результатів).
5. Шам І.В. Вплив агротехнічних заходів на забурянення посівів цукрових буряків // Цукрові буряки - 2006. - №3. - С. 16-17.
6. Шам І.В. Роль сівозміни у контролюванні бурянів в умовах Східного Лісостепу України // Забуряненість посівів та засоби і методи її зниження. - Київ: ”Світ”. - 2002. - С. 144-147.
7. Кунак В.Д., Соколо-Поповський А.М., Шам І.В. Засміченість ґрунту насінням бурянів у зоні Східного Лісостепу України // Проблеми бурянів і шляхи зниження забурянення орних земель. - Київ: “Колобіг”. - 2004. - С. 107-116 (аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних, узагальнення результатів).
Шам І.В. Зміна структури бурянового компонента агрофітоценозів ланки сівозмін східного Лісостепу під впливом агротехнічних та хімічних факторів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 - гербологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2007.
Дисертація присвячена вивченню зміни видового і кількісного складу насіння бурянів у ґрунті, формування бурянових угрупувань у посівах сільськогосподарських культур ланки сівозміни під впливом тривалого застосування короткоротаційних сівозмін, способів основного обробітку ґрунту та доз органомінерального удобрення. А також впливу цих факторів на продуктивність та економіко-енергетичні показники ланки сівозміни. Визначено ефективність дії хімічної системи захисту посівів цукрових буряків від бурянів.
Встановлено, що зменшенню забуряненості сільськогосподарських культур ланки сівозміни і підвищенню їх продуктивності сприяє чергування культур зернопаропросапної та плодозмінної сівозмін за застосування різноглибинної оранки та диференційованого обробітку ґрунту, який включає оранку під цукрові буряки та плоскорізний обробіток під інші культури ланки сівозміни, і внесення 25 т гною N90P120K90. Визначено ефективність системи хімічного захисту посівів цукрових буряків від бурянів, яка включає три послідовні обприскування гербіцидами по сходах культури. У роботі наведені розрахунки енергетичної та економічної ефективності ланок сівозмін.
Шам И.В. Изменение структуры сорнякового компонента агрофитоценозов звена севооборотов восточной Лесостепи под воздействием агротехнических и химических факторов. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.13. - гербология. - Национальный аграрный университет, Киев, 2007.
Диссертация посвящена изучению изменений засоренности почвы семенами сорняков в поле сахарной свеклы, формированию видового и количественного состава дикой флоры в посевах под воздействием чередования культур в короткоротационных севооборотах, способов основной обработки почвы и доз органо-минерального удобрения, а также влиянию этих факторов на экономико-энергетические показатели звена севооборота. Установлена эффективность системы химической защиты посевов сахарной свеклы от сорняков.
При проведении разноглубинной вспашки на протяжении шести ротаций в плодосменном, пропашном, зернопаропропашном и зернопропашном севооборотах количество видов семян сорняков в слое почвы 0-10 см поля сахарной свеклы составляло 15-18. Накопление семян однолетних злаковых сорняков до 13 % происходит под воздействием чередования культур в пропашном севообороте. Уменьшению засоренности слоя почвы 0-10 см поля сахарной свеклы в 2 раза способствовало чередование культур плодосменного и зернопаропропашного севооборотов по сравнению с другими севооборотами.
Очищение верхнего слоя почвы поля сахарной свеклы на 50 % происходит под влиянием обработки почвы, которая предусматривает вспашку под сахарную свеклу и плоскорезную обработку под остальные культуры севооборота по сравнению с постоянным плоскорезным рыхлением.
На посевах сахарной свеклы зернопаропропашного, плодосменного и зернопропашного севооборотов формировался малолетний тип засоренности. Присутствие яровых ранних и яровых поздних сорняков характерно для зернопаропропашного и плодосменного севооборотов, а зернопропашному, кроме вышеуказанных и зимующие виды. В пропашном севообороте формировался малолетне-многолетний тип засоренности, где массовыми были яровые поздние и корнеотпрысковые виды.
Эффективность системы химической защиты сахарной свеклы, которая включала три последовательных опрыскивания гербицидами, была в пределах 78,6 - 90,1 %. Сырая масса сорняков на период середины вегетации культуры не превышала 34,1-77,0 и 65,5-129,0 г/м2 на вариантах со вспашкой и обработкой почвы, которая включала вспашку под сахарную свеклу и плоскорезную обработку под остальные культуры севооборота, а при многолетнем применении плоскорезной обработки она увеличивалась в 2,0-5,1 и 2,4-4,0 раза в плодосменном и зернопропашном севооборотах.
Максимальная продуктивность сахарной свеклы была в зернопаропропашном севообороте со вспашкой и дозой удобрений 25 т навоза N90P120K90: урожайность корнеплодов - 43,3 т/га с сахаристостью 17,0 % и сбором сахара 7,3 т/га. Самые низкие показатели в пропашном севообороте - 36,8 т/га, 17,2 %, 6,3 т/га соответственно. Промежуточное место принадлежит плодосменному и зернопропашному севооборотам.
Самые высокие экономико-энергетические показатели были в зернопаропропашном севообороте на вариантах со вспашкой и нормой удобрений 25 т навоза N90P120K90: условно чистый доход - 2,9 тыс. грн/га; уровень рентабельности - 72,5 %; энергоемкость - 291,2 ГДЖ/га; коэффициент энергетической эффективности - 5,6, самые низкие - в пропашном: 37,0 т/га; 1,9 тыс. грн/га; 47,5 %; 248,6 ГДЖ/га; 5,0, соответственно.
Sham I.V. Change of structure of the weed component of agrophytocoenosis in rotation section of the eastern part of the forest-steppe zone under the influence of agrotechnical and chemical factors. - A manuscript.
A thesis for obtaining a scientific degree of the candidate of agricultural sciences in speciality 06.01.13 - herbology. - The National Agrarian University, Kyiv, 2007.
The thesis studies changes of species and quantitative composition of weed seeds in soil, formation of weed groups in stands of farm crops of a rotation section under the influence of a long use of short-term rotations, methods of basic soil cultivation and rates of organic-mineral fertilizers; and also the influence of these factors on productivity and economic-energetic indexes of a rotation section. Efficiency of the action of chemical system of sugar beet protection from weeds was determined.
It was established that reduction of weed infestation of farm crops of the rotation section and increase of their productivity were favonted by the alternation of crops of cereal-row crop and field crop rotations with the use of plowing to different depths and differential soil cultivation which included plowing for sugar beet and blade cultivation for other crops of the rotation section and application of 25t manure N90P120K90. The efficiency of action of the system of chemical protection of sugar beet stands from weeds which included three successive sprayings with herbicides over crop seedlings was determined. The thesis presents calculations of energetic and economic efficiency of sections of rotations.
