Зміна пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом терапії інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту та антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ - Автореферат

Багато в чому це зумовлено ураженням при ГХ органів-мішеней, у першу чергу - залученням у патологічний процес міокарда з формуванням гіпертензивного серця (Бобров В.А., Поливода С.Н., 1994; Дзяк Г.В., Коваль Е.А., Колесник Т.В., 2002), а також артеріальних судин (Liang Yu-Lu та співавт., 2001), до того ж, якщо проблема гіпертензивного серця на сьогоднішній день вивчена досить докладно, то проблема ураження артеріальних судин при ГХ залишається досить маловивченою, адже велика частина робіт, присвячених даному питанню, розглядає лише структурні зміни артерій. Однак залишається маловивченим взаємозвязок між метаболізмом основних компонентів сполучної тканини і зміною пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу. Мета дослідження - визначити стан пружноеластичних властивостей артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу та їх зміну під впливом терапії інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту та антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ. Вперше визначено стан прedо стан прlangfe1049еластичних властивостей артерій еластичного і мязового типу в хворих на гіпертонічну хворобу на підставі їх комплексної оцінки, встановлені фактори, що диференційовано впливають на пружноеластичні властивості артерій різного типу, досліджено вплив порушень метаболізму основних структурних елементів сполучної тканини на зміну пружноеластичних властивостей артеріальних судин, вивчено вплив терапії інгібітором ангіотензин-перетворюючого ферменту еналаприлом, антагоністом рецепторів ангіотензину II ірбесартаном чи комбінацією еналаприла та ірбесартана в процесі тривалого спостереження на пружноеластичні властивості артеріальних судин та метаболізм сполучної тканини у хворих на гіпертонічну хворобу. У ході дослідження запропоновано показники для найбільш адекватної оцінки пружноеластичних властивостей артеріальних судин, а також маркери підвищення жорсткості артерій еластичного типу в хворих на гіпертонічну хворобу; запропоновано комплекс показників, які дозволяють оцінити ступінь порушення пружноеластичних властивостей артеріальних судин на підставі оцінки метаболізму колагену і структурних глікозаміногліканів; доведено можливість зворотного розвитку порушень пружноеластичних властивостей артеріальних судин і метаболізму сполучної тканини у хворих на гіпертонічну хворобу, та обґрунтована найбільш ефективна для корекції порушень пружноеластичних властивостей артеріальних судин і метаболізму сполучної тканини комбінація протигіпертензивних препаратів.Результати дослідження базуються на даних комплексного обстеження і динамічного спостереження за 236 хворими гіпертонічною хворобою, що знаходилися на стаціонарному обстеженні та лікуванні в терапевтичній клініці Запорізької обласної клінічної лікарні, або зверталися амбулаторно в консультативну поліклініку Запорізької обласної клінічної лікарні і на кафедру госпітальної терапії-2 Запорізького державного медичного університету, а також 36 практично здоровими особами. У процесі додаткового обстеження пацієнтів 58 з них було виключено з подальшого спостереження в рамках дослідження у звязку з виявленням критеріїв виключення (симптоматичний характер артеріальної гіпертензії; наявність наступних форм ішемічної хвороби серця - стенокардія напруги III-IV функціонального класу, нестабільна стенокардія, гострий чи перенесений раніше інфаркт міокарда; перенесений мозковий інсульт; хронічна серцева недостатність III-IV функціонального класу; гемодинамічно значимі порушення ритму серця, що вимагають медикаментозної корекції; хронічна ниркова недостатність; інсулін-залежний і декомпенсований інсулін-незалежний цукровий діабет; хронічні запальні захворювання; системні захворювання сполучної тканини; дегенеративні ураження опорно-рухового апарата; хронічний гепатит і цироз печінки; інша важка соматична патологія, яка супроводжується зміною досліджуваних параметрів і здатна, таким чином, вплинути на результати дослідження; відмова пацієнта від участі в дослідженні чи неможливість дати ним згоду на участь у дослідженні); таким чином, групу хворих на гіпертонічну хворобу склали 178 пацієнтів, серед яких було 48,31% чоловіків та 51,69% жінок, середній вік хворих на ГХ склав 52,83±1,14 років. На підставі визначеної швидкості розповсюдження пульсової хвилі для кожної з досліджуваних артерій розраховували наступні показники: розтяжимість аорти, плечової та стегнової артерії за модифікованою формулою Bramwell-Hill (Dao, Dп, Dc відповідно), ізобаричну розтяжимість при середньому АТ 100 мм рт ст за методикою, яка була запропонована Megnien J.L. та співавт., 1995 (D100ао, D100п, D100с відповідно), а також коефіцієнт жорсткості (Као, Кп та Кс відповідно) за власним методом, який дозволяє врахувати величину внутрішньосудинної напруги та модуля пружності артеріальної стінки (Патент 51444 А Україна МПК 7 А61В5/00 А61В8/00 Спосіб визначення жорсткості артеріальної судини / Поливода С.М., Сичов Р.О., Черепок О.О., Кулинич Р.Л. Шараєва (1981) вміст у плазмі крові вільного (О

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ