Зміна парадигми в державному управлінні інформаційною сферою: комунікативний аспект - Автореферат

Від спроможності держави запропонувати ефективну державну політику в інформаційній сфері, прозорий та відкритий механізм державного управління, залучити громадян до прийняття соціально важливих рішень, сприяти становленню ефективних суспільних комунікацій та демократичних стандартів у наданні інформаційних послуг залежить розвиток країни в майбутньому. Чу-кут та інших вивчаються різноманітні аспекти функціонування інформації у суспільстві, формування інформаційної політики, особливості розвитку вітчизняного медіа-простору як в Україні, так і в зарубіжних країнах, організації підготовки кадрів для ЗМІ, творчі підходи до роботи з інформацією. Нові завдання, які постають перед державним управлінням щодо організації діалогу влади і суспільства, підвищення якості державної політики з урахуванням думки громадськості, забезпечення конституційного права громадян на інформацію та участь в управлінні державними справами, інституалізації суспільних комунікацій, запровадження суспільного мовлення та світових демократичних стандартів до подання інформації, сприяння процесам самоорганізації в журналістських колах, забезпечення рівних умов для існування різних форм власності в українських ЗМІ, унеможливлення монополізму на інформаційні джерела та інші потребують науково обґрунтованого підходу до вироблення державної політики в інформаційній сфері. виявити: основний критерій, що має бути покладено в основу аналізу існуючих моделей обміну інформацією у суспільстві; тенденції, що характеризують сучасні процеси в інформаційній сфері; етимологічні відмінності між поняттями, зокрема: інформаційний - інформативний, комунікаційний - комунікативний, засоби масової інформації - засоби масової комунікації (далі - ЗМК) - масмедіа, інформаційний простір - інформаційна сфера та інші, безпосередньо застосувавши їх до державного управління; дослідити: особливості функціонування інформації та комунікації у суспільстві, технології державного управління щодо організації обміну інформацією та характерні тенденції в цій сфері; існуючі моделі підрозділів у системі органів державної влади, що відповідають за комунікації та інформування; специфічні поняття та категоріальний апарат, якими користуються фахівці у сфері комунікативних відносин між органами державної влади, громадськістю та засобами масової інформації;У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади державного управління інформаційною сферою суспільства» - проведено аналіз наукових джерел, законодавчої бази та досліджено особливості процесу обміну інформацією у суспільстві в контексті завдань державної політики в Україні. Дослідивши категоріальний апарат, що використовується українськими та зарубіжними дослідниками, автор виявив потребу у чіткому визначенні таких понять як: комунікація, комунікаційний - комунікативний, інформаційний - інформативний, інформаційний простір та інформаційна сфера та інші в контексті застосування їх до державного управління. Базуючись на досягненнях комунікативної філософії, а саме розробляючи ідеї канадського дослідника Мак-Люєна аналізуючи процеси взаємодії у суспільстві, автор робить висновок, що саме модель інформ - обміну інформаційна або комунікативна та характер суспільних звязків визначають тип суспільства: тоталітарне (інформаційна модель, односторонній потік інформації - пропаганда, не потребує зворотнього звязку) або демократичне (комунікація, рівні горизонтальні звязки, зворотний звязок). Визначено субєкти інформаційного простору: держава (державна влада, державні інформаційні ресурси), приватний сектор (субєкти підприємництва, ЗМІ недержавної форми власності), громадськість (громадяни, що обєднані за інтересами, соціальні групи, інші інститути громадянського суспільства), зазначається, що в інформаційному просторі України присутні національні та міжнародні субєкти. Інформаційні ресурси автором поділено на оперативні - ті, що виробляють, збирають, розповсюджують інформацію (друкована преса, теле та радіоорганізації, інформаційні та рекламні агентства, інтернет-ресурси, аудіовізуальна продукція, книжкова галузь та ін.) та архівні - ті, що зберігають її на різних носіях (музейні, бібліотечні ресурси, кінотеки, електронні бази даних тощо).Спираючись на системний аналіз наукової літератури з державного управління та комунікативної філософії, законодавчу та нормативно-правову базу, тенденції змін в державному управлінні та структурі органів державної влади, вивчаючи та адаптуючи іноземний досвід до українських реалій з метою організації ефективних суспільних комунікацій, в тому числі між владою і громадськістю, та забезпечення умов для реалізації конституційного права громадян на інформацію та участь в управлінні державними справами, автор в дисертаційному дослідженні «Зміна парадигми в державному управлінні інформаційною сферою: комунікативний аспект» - вирішив важливе наукове завдання, дійшовши висновку щодо підтвердження достовірності покладеної в його основу гіпотези стосовно необхідності зміни парадигми в управлінні інформаційної сферою з і

Основний зміст дисертації