Зміна больової чутливості щурів під впливом гіпокінетичного стресу - Автореферат

По-перше, практично всі стимули, що ушкоджують тканину, викликають біль, тому не можна виділити якийсь один стимул, адекватний для болю. По-друге, у звязку з субєктивною оцінкою інтенсивності болю людиною багато аспектів кількісного визначення больової чутливості не досліджено. Вирішенню даних проблем можуть сприяти, з одного боку, експерименти на тваринах, які дозволяють кількісно оцінити інтенсивність болю за відсутності психогенного чинника, що супроводжують дослідження больових реакцій у людини, а, з іншого боку, вивчити модифікуючу дію різних чинників, у тому числі і стресових, на больову чутливість. Одним із широко поширених стрес-факторів є гіпокінезія (ГК, обмеження рухливості), яка викликає розвиток ГК стресу і характеризується низкою специфічних і неспецифічних змін у функціонуванні практично всіх органів і систем організму: структурними і функціональними порушеннями кістково-мязового апарату (Оганов В.С., Шнайдер В.С., 1997; Золотова-Гайдамака Н.В., 2003; Оганов В.С., 2003), змінами функцій нервової (Воропанова Л.С. та ін., 1993; Гриневич В.В. та ін., 1993; Федоров І.В 1980; Федоров Б.М., 1991), симпатоадреналової (САС), гіпоталамо-гіпофізарно-наднирково систем (ГГНС) (Коваленко О.О., Гуровський Н.Н., 1980; Малигіна В.І., 1989; Чуян О.М., Заячникова Т.В., 2005), серцево-судинної (Кротов В.П., Тромбовецький Є.В., 1992; Боер В.А., 1993; Інчина В.І. та ін., 1997), травної (Смирнов К.В., 1990), дихальної систем, метаболічними зрушеннями (Ханіна Н.А та ін., 1997; Ковальов О.М., 2002), зниженням неспецифічної резистентності та імунореактівності, зміною прооксидантно/антиоксидантної рівноваги, поведінкових реакцій, розвитком десинхронозу (Чуян О.М., 2004; Шишко О.Ю., 2005) та ін. У різних дослідженнях була виявлена здатність ГК стресу модифікувати реакції організму тварин на дію чинників різної природи та інтенсивності, наприклад, розвиток інфекційного процесу (Чуян О.М., Заячникова Т.В., 2005), дію слабких електромагнітних випромінювань наднизької (Темурянц Н.А., 1989) та надто високої частоти (Чуян О.М. та ін., 2003).Тварин третьої групи (ГК ФТ) заздалегідь піддавали дії ГК стресу, який створювався поміщенням щурів у спеціальні пенали з оргскла, що складаються з пяти осередків (140х60х60 мм для кожного щура), в яких вони знаходилися протягом девяти діб по 20 годин щодня (Коваленко О.О., Гуровський Н.Н., 1980). Показниками больової чутливості у тварин служили больовий поріг (БП), за який брали мінімальну температуру металевої пластини установки для цього тесту, що супроводжується появою перших больових реакцій (підскакування і лизання кінцівок) і рівень витривалості болю (РВБ) - температуру, при якій спостерігався розвиток іншого рівня ноцицептивного збудження, що супроводжувалося максимальним посиленням емоційно-поведінкових проявів: генералізована рухова реакція втечі, стрибка і крику. В описаних больових тестах тварини використовувалися одноразово, після чого вибували з експерименту (за винятком серії експериментів, в якій тварини протягом девяти діб щодня піддавалися дії гострого болю в ТЕС, що є щадною моделлю реєстрації больової чутливості). Дендрограма, що описує дані кластерного аналізу поведінкових проявів у тварин, що піддавалися ізольованій дії больового стресу (ФТ і ОТ), відрізнялася від такої у щурів контрольної групи: больова реакція опинилася відособлена в окремий кластер від небольових поведінкових проявів, збільшилася довжина звязку, що свідчить про значну розєднаність вивчених больових і небольових поведінкових проявів у ФТ у щурів цієї групи (рис. При послідовній дії ГК стресу і больового чинника у тварин третьої групи (ФТ і ОТ) в першу - шосту добу обмеження рухливості виявлена більша схожість дендрограм кластерного аналізу поведінкових проявів із такими у щурів контрольної групи, ніж із дендрограмами у тварин, що також піддавалися експериментальному тонічному болю, але без дії ГК (рис.Гіпокінетичний стрес змінює поведінкові реакції у щурів як при дії больових стресів (у “формаліновому” і “оцтовому” тестах), так і больову чутливість на пороговому рівні в тестах “гарячої пластинки” і електростимуляції, що свідчить про модифікуючу дію гіпокінезії на больову чутливість тварин незалежно від природи болю (тонічний, вісцеральний, гострий). При адаптації щурів до нетривалого гіпокінетичного стресу (перша - шоста доба) виявляється підвищення резистентності до больових чинників, що виражається в зменшенні тривалості больових реакцій в середньому на 32,30 % (p <0,01) і 40,23 % (p <0,01) на фоні збільшення рухової активності в середньому на 324,44 % (p <0,001) і 25,54 % (p <0,01) у “формаліновому” та “оцтовому” тестах відповідно, больового порогу в середньому на 2,71 % (p <0,01) і 86,47 % (p <0,01) і рівня витривалості болю в середньому на 3,59 % (p <0,01) у тестах “гарячої пластинки” та електростимуляції.

Основний зміст роботи

1. Гіпокінетичний стрес змінює поведінкові реакції у щурів як при дії больових стресів (у “формаліновому” і “оцтовому” тестах), так і больову чутливість на пороговому рівні в тестах “гарячої пластинки” і електростимуляції, що свідчить про модифікуючу дію гіпокінезії на больову чутливість тварин незалежно від природи болю (тонічний, вісцеральний, гострий).

2. Модифікуючий ефект гіпокінетичного стресу на больову чутливість у щурів в експериментальних больових тестах залежить від тривалості обмеження рухливості. При цьому зміна больовій чутливості (зменшення або збільшення) тварин при гіпокінетичному стресі може служити критерієм переходу еустресу в дистрес.

3. При адаптації щурів до нетривалого гіпокінетичного стресу (перша - шоста доба) виявляється підвищення резистентності до больових чинників, що виражається в зменшенні тривалості больових реакцій в середньому на 32,30 % (p < 0,01) і 40,23 % (p < 0,01) на фоні збільшення рухової активності в середньому на 324,44 % (p < 0,001) і 25,54 % (p < 0,01) у “формаліновому” та “оцтовому” тестах відповідно, больового порогу в середньому на 2,71 % (p < 0,01) і 86,47 % (p < 0,01) і рівня витривалості болю в середньому на 3,59 % (p < 0,01) у тестах “гарячої пластинки” та електростимуляції.

4. Тривале обмеження рухливості (сьома - девята доба) призводить до зменшення резистентності до больових чинників, що виявляється в збільшенні тривалості больових реакцій в середньому на 9,95 % (p > 0,05) і 37,45 % (p < 0,01) на фоні зменшення рухової активності в середньому в 2,96 рази (р<0,01) і в 2,75 рази (р<0,01) в “формаліновому” і “оцтовому” тестах відповідно, больового порогу в середньому на 3,50 % (р<0,05) і 55,56 % (p<0,01) і рівня витривалості болю в середньому на 2,89 % (р<0,05) у тестах “гарячої пластинки” та електростимуляції.

5. Дані кореляційного і кластерного аналізів свідчать про те, що в механізмах модифікуючої дії гіпокінетичного стресу на рівень больової чутливості в ранні терміни обмеження рухливості (перша - шоста доба) велике значення має відновлення взаємозвязків між больовими і небольовими поведінковими проявами, а в пізніші терміни (сьома - девята доба) - розєднування і зменшення кореляційних взаємозвязків між даними поведінковими проявами.

6. Модифікуюча дія гіпокінетичного стресу на рівень больової чутливості виявляється в зміні ритмічних процесів тривалостей больових і небольових проявів у щурів в мікродіапазоні: на ранніх термінах обмеження рухливості (перша - шоста доба) наголошується коригуюча і синхронізуюча дія гіпокінезії, що виявляється в більшій схожості амплітудно-фазових характеристик тривалостей поведінкових проявів із такими у тварин, що піддавалися помилковій дії больового чинника; у пізні терміни обмеження рухливості (сьома - девята доба) відбувається розвиток десинхронозу, причому навіть більшою мірою, ніж у щурів, що піддавалися ізольованій дії больового чинника.

7. На фоні блокади опіоїдних рецепторів гіпокінетичний стрес призводить до збільшення тривалості больової реакції на 64,48 % (p < 0,01) щодо значень у тварин, які піддавалися комбінованій дії обмеження рухливості і больового фактору, що доводить участь системи опіоїдних пептидів у механізмах модифікуючої дії гіпокінетичного стресу на больову чутливість.

1. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В., Чирский Н.В. Модифицирующее действие гипокинетического стресса на иммунологическую реактивность организма крыс // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного университета им. С.И. Георгиевского. - 2005. - Т. 141, часть 4. - С. 86-95 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву).

2. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модификация поведенческих реакций у крыс с экспериментально вызванной тонической болью с помощью гипокинетического стресса // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. - 2005. - Т. 18 (57), № 2. - С. 189-195.

3. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модифицирующее действие гипокинетического стресса на изменение активности симпатоадреналовой системы при инфицировании крыс // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. - 2005. - Т. 18 (57), № 3. - С. 198-205.

4. Чуян О.М., Махоніна М.М., Заячникова Т.В., Джелдубаєва Е.Р. Взаємодія симпатоадреналової і опіоїдергічної систем у реакціях організму на ізольований і комбінований з гіпокінезією вплив низькоінтенсивного випромінювання надто високої частоти // Вісник проблем біології і медицини. - 2006. - Вип. 1. - С. 175-184 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву).

5. Чуян Е.Н., Махонина М.М., Заячникова Т.В. Влияние блокирование системы опиоидных пептидов на изменения эмоционально-поведенческих реакций крыс, вызываемые действием электромагнитного излучения крайне высокой частоты в условиях нормы и гипокинетического стресса // Нейрофизиология / Neurophysiology.- 2006.- Т.38, № 1. - С. 52-60 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву).

6. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В., Трибрат Н.С. Гипокинетический стресс модифицирует болевую чувствительность у крыс при экспериментально вызванной висцеральной боли // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. - 2006. - Т. 19 (58). - № 3. - С. 108-120 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву).

7. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модифицирующее действия гипокинетического стресса на изменение болевой чувствительности крыс в тесте электростимуляции // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. - 2006. - Т. 19 (58). - № 4. - С. 217-222.

8. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модифицирующее действия гипокинетического стресса на изменение болевой чувствительности крыс в тесте “горячая пластинка” // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения. - 2006. - Т. 142 часть 3. - С. 178-181.

9. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р., Заячникова Т.В. Аналгетический эффект низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Миллиметровые волны в биологии и медицине.- 2006. - № 2 (42). - С. 36-56 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву).

10. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модификация болевой чувствительности крыс под влиянием гипокинетического стресса // Нейрофизиология / Neurophysiology.- 2007.- Т.39, № 2. - С. 47-56.

11. Деклараційний патент України на корисну модель № 14467, МПК (2006) А61N 2/00 “Спосіб зняття больового синдрому”, Опубл. 15.05.2006. Бюл. № 5, Чуян О.М., Джелдубаєва Е.Р., Заячнікова Т.В. (проведення експериментальних досліджень, аналіз експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву).

12. Заячникова Т.В., Чуян Е.Н. Влияние гипокинетического стресса на развитие поведенческих реакций при тонической боли у крыс // Тезисы докладов VI Международной Крымской конференции “Космос и биосфера”. - Партенит, Крым, Украина, 2005. - С. 145-146.

13. Заячникова Т.В., Чуян Е.Н. Изменение активности симпатоадреналовой системы у крыс при действии гипокинетического стресса и инфицирования // Матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції „Наука та освіта - 2006”. - Дніпропетровськ, 23 - 31 січня 2006 р. - Том 18. - С. 53-55.

14. Чуян О.М., Темурянц Н.А., Махоніна М.М., Заячникова Т.В. Взаємодія симпатоадреналової і опіоїдергічної систем у реакціях організму на ізольований і комбінований з гіпокінезією вплив низькоінтенсивного випромінювання надто високої частоти // Матеріали XVII-го зїзду Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю. - Чернівці, 2006. - С. 175-184 (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів).

15. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В., Махонина М.М. Изменение показателя синтетической активности лимфоцитов крови крыс, при последовательном с гипокинезией действии низкоинтенсивного ЭМИ КВЧ // Матеріали IV симпозіума „Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезе. - Черкаси, 2006. - С. 145-146 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву).

16. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модифицирующее действие гипокинетического стресса на изменение функциональной активности лимфоцитов и нейтрофилов крови крыс при воздействии миллиметрового излучения // IV зїзд Українського біофізичного товариства (Донецьк, 2006 р.). Тези доповідей. - Донецьк: ДОННУ, 2006. - С. 145-146.

17. Заячникова Т.В., Чуян Е.Н. Модифицирующее действие гипокинетического стресса на поведенческие реакции у крыс при экспериментально вызванной висцеральной боли // Матеріали ІІІ Всеукраїнськой наукової конференції „Психофізіологічні та вісцеральні функцій в нормі і патології”. - Киів, 2006. - С. 47.

18. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р., Заячникова Т.В., Чуян Е.Н. Аналгетическое действие низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Материалы международного симпозиума 17-19 мая 2007 г. - Киев, 2007 - С. 207-208. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву).

19. Заячникова Т.В., Вит Е.С., Костюк А.С. Гипокинетический стресс модифицирует болевую чувствительность крыс в тесте “горячая пластинка” // Материалы научно-практической конференции “Теоретические и практические аспекты современной медицины”, 20 апреля, 2006. - С. 65.

20. Заячникова Т.В. Влияние гипокинетического стресса на иммунологическую реактивность у животных // Тезисы докладов ХІІІ Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых, секция “Биология”. - Москва, МГУ, 2006. - С. 94-95.