Аналіз механізмів соціалізації дитини. Взаємодія функціонування соціальних інститутів і деформації соціального розвитку особистості дитини. Злочинна поведінка неповнолітнього як наслідок дисфункції соціальних сфер, механізмів чи соціальних інститутів.
Аннотация к работе
Соціально прийнятний розвиток особистості неповнолітнього - це процес соціалізації дитини віком від народження до 18 років, що відбувається в межах соціальної структури суспільства. Набуті у процесі розвитку (соціалізації) певні властивості та якості детермінують поведінку людини. Інтерес кримінологів-дослідників до процесу розвитку (соціалізації) зумовлений можливістю виявити момент суспільно неприйнятної, у тому числі злочинної, активності й установити обставини, що сприяють чи перешкоджають такій поведінці. Так, на думку Орвіль Г Брим, соціалізація дорослої людини відрізняється від соціалізації дитини такими особливостями: соціалізація дорослих - це головним чином зміна зовнішньої поведінки, а в дитини відбувається формування ціннісних орієнтацій. Городяненко серед найпоширеніших дисфункцій виділяє такі: невідповідність інституту конкретним потребам суспільства; розмитість, невизначеність функцій, вироджування їх у символічні, не спрямовані на досягнення раціональних цілей; зниження авторитету соціального інституту в суспільстві.
Список литературы
1. Соціологія: [підручник для студентів вищих навчальних закладів] / за ред. В.Г. Городяненка - К.: Видавничій центр "Академія", 2002.
2. Смелзер Н. Социология / Н. Смелзер; пер. с англ. - М.: Феникс, 1998. - 688 с.