Аналіз механізмів соціалізації дитини. Взаємодія функціонування соціальних інститутів і деформації соціального розвитку особистості дитини. Злочинна поведінка неповнолітнього як наслідок дисфункції соціальних сфер, механізмів чи соціальних інститутів.
При низкой оригинальности работы "Злочинність неповнолітніх як відображення соціально неприйнятного розвитку особистості (соціалізації)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Соціально прийнятний розвиток особистості неповнолітнього - це процес соціалізації дитини віком від народження до 18 років, що відбувається в межах соціальної структури суспільства. Набуті у процесі розвитку (соціалізації) певні властивості та якості детермінують поведінку людини. Інтерес кримінологів-дослідників до процесу розвитку (соціалізації) зумовлений можливістю виявити момент суспільно неприйнятної, у тому числі злочинної, активності й установити обставини, що сприяють чи перешкоджають такій поведінці. Так, на думку Орвіль Г Брим, соціалізація дорослої людини відрізняється від соціалізації дитини такими особливостями: соціалізація дорослих - це головним чином зміна зовнішньої поведінки, а в дитини відбувається формування ціннісних орієнтацій. Городяненко серед найпоширеніших дисфункцій виділяє такі: невідповідність інституту конкретним потребам суспільства; розмитість, невизначеність функцій, вироджування їх у символічні, не спрямовані на досягнення раціональних цілей; зниження авторитету соціального інституту в суспільстві.
Список литературы
1. Соціологія: [підручник для студентів вищих навчальних закладів] / за ред. В.Г. Городяненка - К.: Видавничій центр "Академія", 2002.
2. Смелзер Н. Социология / Н. Смелзер; пер. с англ. - М.: Феникс, 1998. - 688 с.
