Злочинність кримінально активної частини молоді та її запобігання в Україні - Автореферат

Охорона морального й фізичного розвитку молоді постійно потребує особливої уваги, що відображено в документах, зокрема, Загальній Декларації прав людини 1948 р., Конвенції про права дитини 1989 р., Законах України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” 1993 р., “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” 2001 р., “Про охорону дитинства” 2001 р., Постанові Верховної Ради України “Декларація про загальні засади державної політики України стосовно сімї та жінок” 1999 р., Указах Президента України “Про національну програму “Діти України” 1996 р., “Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики” 2001 р., Загальнодержавній програмі підтримки молоді на 2004-2008 рр. тощо. Разом з тим, інформаційні довідки органів прокуратури, суду, Державної пенітенціарної служби України, дослідження науковців дають підстави стверджувати про збільшення щороку злочинів, які вчинені особами молодіжного віку. Але це не виключає необхідності самостійної розробки багатьох питань, які повязані зі злочинністю кримінально активної частини молоді та теоретичним і практичним забезпеченням запобігання цій злочинності. Історико-порівняльний, порівняльно-правовий (компаративний), типологічного узагальнення та якісного аналізу статистики використано для аналізу стану, структури й динаміки злочинності, порівняння норм чинного законодавства зарубіжних держав з положеннями КК України стосовно досліджуваної проблеми, для аналітичного огляду напрацьованих у кримінології наукових джерел та оцінювання відповідних показників кількісно-якісного вимірювання злочинності загалом і молодіжної злочинності зокрема; логіко-семантичний метод - при визначенні понятійного апарату досліджуваної проблеми (розділ 1); формально-логічний (догматичний) метод - при аналізі положень статей КК України; системно-структурний і функціональний - при виявленні місця окремих видів злочинів у структурі молодіжної злочинності; статистичний - під час вивчення матеріалів правозастосовної практики; конкретно-соціологічний - під час анкетування працівників судових і правоохоронних органів (розділ 2); методи моделювання, якісного аналізу та типологізації - для виокремлення кримінологічних ознак злочинця молодіжного віку, а також класифікації мотивів і виділення окремих груп кримінально активної частини молоді (розділ 3); метод структурно-функціонального моделювання - для створення опитувального інструментарію (експертної анкети), необхідного для визначення факторного навантаження детермінант і корелятів (умов та супутніх обставин) злочинності кримінально активної частини молоді; метод кореляційно-факторного аналізу - для обробки отриманих емпіричних даних та їх інтерпретації, необхідної для побудови ієрархічної комплексної моделі детермінації молодіжної злочинності в Україні (розділ 4); метод логічного структурно-функціонального моделювання в поєднанні з методом експертного опитування й кореляційно-факторного аналізу - для побудови ланцюгів детермінації зростання та якісного ускладнення молодіжної злочинності в контексті процесів девіалізації, які спричиняються збоями на рівні політичної системи загалом, кримінальної політики та практики кримінального правозастосування (розділ 4); методи аналізу законодавства і правозастосовної практики - для дослідження заходів загальносоціальної, спеціально-кримінологічної та індивідуальної превенції молодіжної злочинності, простеження етіології формування диспозицій злочинності кримінально активної частини молоді в контексті збоїв у системі соціалізації (освіти та виховання), структурування робочого й вільного часу (інститути праці та дозвілля), кримінальної девіалізації мікрооточення (сімї) й особистісно-типологічних параметрів, що стають програмно-налаштовуючими чинниками злочинних діянь (розділ 5). У роботі запропоновано та обґрунтовано низку нових понять і положень, які мають суттєве значення для формування кримінологічної теорії детермінації молодіжної злочинності, визначення теоретичних основ та концептуальних настанов для практики запобігання й протидії цьому різновиду злочинності, зокрема: уперше: - визначено авторське поняття “молодіжна злочинність”, розкрито її зміст та види, показано відмежування від інших близьких понять і на цій основі дано визначення поняття “злочинність кримінально активної частини молоді” як такого, що слугує для позначення якісно-кількісної специфіки злочинів, вчинених на певній території представниками певної підгрупи молоді - вікового контингенту 18-29 років;В умовах змін у суспільстві, соціальних, економічних, політичних перетворень злочинність серед молоді зазнала негативних якісних та кількісних змін, що актуалізують проблеми комплексного дослідження процесів, які відбуваються в молодіжному середовищі, у суспільстві, та їх впливу на стан злочинності серед молоді. “Обґрунтування поняття злочинності кримінально активної частини молоді” визначено та розглянуто найбільш суттєві наукові терміни для визначення поняття кримінально активної частини молоді, зокрема: “акти

Основний зміст роботи