Дослідження правової природи злочинів проти людяності. Характеристика міжнародного положення про універсальну юрисдикцію щодо злочинів проти людяності. Розробка рекомендацій, спрямованих на застосування даного поняття в національному праві України.
Незважаючи на наявність у сучасному міжнародному праві великої кількості міжнародно-правових норм стосовно захисту прав людини, у яких ідеться про запобігання деяким злочинам проти людяності, рівень наукового опрацювання поняття "злочини проти людяності" є недостатнім, що в практичному плані викликає проблеми відповідності норм внутрішнього законодавства України міжнародним нормам про злочини проти людяності та інші злочини, які входять до юрисдикції Міжнародного кримінального суду, Статут якого був підписаний у 1998 р. в Римі й у липні 2002 р. набрав чинності, а в теоретичному плані породжує низку питань щодо правової природи зазначених злочинів. Актуальність визначення злочинів проти людяності в міжнародному праві зумовлена, зокрема, наступним: По-перше, поняття "злочини проти людяності" на сьогодні залишається тільки нормативно визначеним у міжнародно-правових документах. Як правило, вивчалися тільки злочини воєнні і проти миру, а коли описувалася юрисдикція Міжнародного воєнного трибуналу, про злочини проти людяності йшлося лише мимохідь. Детальне розкриття поняття злочинів проти людяності необхідне для встановлення відповідності міжнародним нормам положень національного кримінального права України, яка в Декларації про державний суверенітет визнає верховенство норм міжнародного права. Для досягнення наукової обєктивності результатів використано весь комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які знаходять широке застосування в сучасній науці міжнародного публічного права: метод обєктивності використано для встановлення вірогідності й повноти застосованої у процесі дослідження інформації; діалектичний метод - для аналізу розвитку концепції злочинів проти людяності та встановлення її звязку з іншими правовими явищами; історико-правовий - для характеристики поняття "злочини проти людяності" на різних етапах його розвитку; формально-логічний - для визначення вказаногопоняття та його складників; спеціально-юридичний - для аналізу положень статутів міжнародних трибуналів, інших міжнародно-правових документів, рішень національних судових органів різних країн щодо розглядуваних злочинів; системно-структурний - для визначення місця інституту індивідуальної відповідальності в системі міжнародного права й дослідження його звязку з іншими інститутами; порівняльно-правовий - для проведення класифікації злочинів проти людства (зокрема, злочинів геноциду), для виявлення змін у визначенні злочинів проти людяності, що містяться у низці міжнародно-правових актів; соціологічний - для аналізу письмових документів (звітів комісій із розслідування порушень прав людини, доповідей суддів міжнародних трибуналів тощо), що забезпечує достовірність знань про досліджувані злочини; метод кількісного і якісного аналізу - для зясування наявності систематичності чи широкомасштабності вчинення злочинів проти людяності, що необхідно для їх констатації; методи моделювання, багатофакторності та прогнозування - для розробки пропозицій стосовно дій України для ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду.Результатом роботи над Статутом Нюрнберзького міжнародного воєнного трибуналу стало перше вирізнення такої категорії, як міжнародні злочини, чи злочини за міжнародним правом, і надано їх класифікацію: злочини проти миру; воєнні злочини та злочини проти людяності. У Статуті вперше сформульовано визначення "злочини проти людяності", до яких належать убивства, винищення, поневолення, заслання чи інші жорстокості, вчинені стосовно цивільного населення у мирний час або під час війни, переслідування з політичних, расових чи релігійних мотивів з метою здійснення або у звязку зі злочинами проти миру чи воєнними злочинами незалежно від того, були ці дії порушенням внутрішнього права держави, де вони були вчинені, чи ні. У другому підрозділі "Обвинувальні висновки й вироки Нюрнберзького та Токійського трибуналів щодо злочинів проти людяності" досліджено практику трибуналів стосовно питання кваліфікації дій обвинувачених як злочинів проти людяності. Міжнародний воєнний трибунал для Далекого Сходу - Токійський трибунал - щодо злочинів проти людяності, на відміну від Нюрнберзького, визнав, що положення про відповідальність лідерів, організаторів, підмовників, пособників, які брали участь у розробці чи здійсненні планів або змов, стосується тільки злочинів проти миру. У першому підрозділі "Злочини проти людяності за статутами Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії і Міжнародного кримінального трибуналу для Руанди" визначено, що юрисдикція трибуналів обмежена воєнними злочинами, злочинами проти людяності й геноцидом (злочини проти миру не згадуються), що зумовлено, по суті, не міжнародним характером конфліктів.У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в дослідженні поняття злочинів проти людяності в міжнародному публічному праві. Уперше концепція "злочини проти людяності" була представлена
План
Основний зміст
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
