Злочин як предмет філософсько-правового аналізу. Генеза вчення про злочин у процесі становлення цивілізаційних основ суспільства. Зміна змісту поняття злочину в системі визначень антисуспільної поведінки. Причини і динаміка злочинності в сучасній Україні.
Філософсько-правовий аспект дослідження дає змогу розглядати злочин не тільки як кримінально-правовий феномен, а й як багатовимірне соціальне явище в широкому контексті культурно-цивілізаційного процесу. Будучи невідємною складовою життєдіяльності суспільства, злочин завжди стоїть на перешкоді поступально-прогресивних змін, про що також свідчить історичний досвід становлення України як суверенної, незалежної, демократичної, правової, соціальної держави. Злочин та їх система - злочинність - нівечать механізм управління державою, знецінюють свободу, викликають страх і розчарування у певної частини громадян в доцільності проведення демократичних перетворень. Постає нова філософсько-правова проблема: якщо злочин органічно притаманний життєдіяльності суспільства, то його юридично-правова система повинна співвідноситись із суспільним організмом таким чином, щоб вона відповідала його динамізму, а коли злочин є випадковим явищем і не виходить із закономірностей розвитку суспільства, то і юридично-правова система має бути такою, щоб могла одразу, або на якомусь певному етапі, остаточно знищити це аномальне, не притаманне самій сутності життя людей явище. У той же час помітний внесок у вивчення феномену злочину і злочинності як соціального явища роблять науковці багатьох галузей гуманітарних, природничих і технічних наук, серед яких найглибше вивчають ці питання вчені-кримінологи, криміналісти, фахівці з кримінальної психології та інших юридичних наук.Кримінально-правова категорія “злочин” у філософсько-правовому аспекті набуває світоглядних вимірів у контексті історичного становлення правового відношення людини до світу в концептуальній системі “зло-злочин-злочинність”. Процес установлення змісту кримінально-правової категорії “злочин” зумовлюється різноманітними світоглядними уявленнями про зло як потаємну і безвідносну до будь-якої системи координат силу природи, яка в суспільному розвитку здобуває морально-правові параметри і може характеризуватися людьми як злочин. Розглядаючи натуралістично-матеріалістичний та релігійно-ідеалістичний підходи до визначення природи злочину, робиться висновок про те, що залежно від розширення пізнавально-практичної діяльності людини таким же чином, як і зло, що розглядалося як трансцендентна моностатична предметна основа в єдності з добром чи дуалістична духовна субстанція поряд з ним, або ж у їх абсолютному протиставленні чи у взаємопереході одне в одне, так само і поняття злочину набувало історико-конкретновиразного змісту в порівнянні з нормативною поведінкою, і те, що в одних умовах, в одних народів, за одних часів визнавалося як злочин, в інших - як за нормальне явище, а то і геройство. У другому підрозділі “Злочин у системі сучасного теоретичного знання” розглядаються конвенційні основи наук, які вивчають злочин у поєднанні з похідним від нього поняттям злочинність як процес вчинення ряду злочинів, як певна соціально-закономірна антисуспільна кримінально-карана поведінка людей. Розкриваючи різнорівневу конвенційність теоретичного знання про злочин і злочинність, автор доводить, що їх кримінально-правові виміри залежать від політико-ідеологічного устрою держави, яка може в одних випадках цілеспрямовано регулювати кількісні і якісні показники злочинності (практика радянських часів), а в інших - сама виступати стосовно людини монопольним злочинцем-насильником, подавляючи менш небезпечні злочини (авторитарно-диктаторський режим).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Список литературы
1. Микитчик О.В. Сутність злочину як правового явища // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 2000. - № 3. - С. 17-24.
2. Микитчик О.В. Загальне і відмінне у філософському і юридичному розумінні злочину // Право України. - 2001. - № 9. - С. 24-27.
3. Микитчик О.В. Моральний вимір злочину // Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - 2001. - Вип. 13. - С. 444-451.
4. Микитчик О.В. Злочинність як органічна складова життєдіяльності суспільства // Мультиверсум. Філософський альманах / Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. - 2001. - Вип. 21. - С. 225-235.
5. Микитчик О.В. Злочин як предмет філософсько-правового аналізу // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. - 2001. - Вип. 35. - С. 41-45.
6. Микитчик О.В. Проблеми гуманізації кримінального законодавства в процесі національного державотворення // Наукові записки; Серія: Право. - Острог, 2001. - Вип. 2. - С. 399-405.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы