Злиття та поглинання у міжнародному бізнесі на прикладі автомобільної галузі - Курсовая работа

В процесі аналізу діяльності бізнес-альянсів неодноразово спостерігалась залежність різних показників роботи цих підприємств як від макросередовища, так і від проявів процесу глобалізації в цілому. Спираючись на те, що до 80% всіх угод, що складаються у процесі формування бізнес-альянсів, це угоди про злиття чи поглинання підприємств, аналіз саме такої форми інтеграції підприємств є дуже актуальним[1]. Залучення вітчизняних підприємств у світовий процес укрупнення капіталу потребує поглиблення досліджень мотивів, позитивних наслідків та ризиків угод злиття та поглинання підприємств з метою розширення інструментаріїв прийняття управлінських рішень вітчизняними субєктами господарювання на різних етапах укладання угод злиття та поглинання. Злиття та поглинання підприємств належать до економічних процесів, що викликають зацікавлення та обговорення з боку широкого кола осіб, серед яких не лише професійні аналітики, але і споживачі пропонованої на вітчизняному ринку продукції. Серед наукових праць, в яких досліджуються теоретичні основи процесів злиття та поглинання та їх сучасні форми, необхідно виділити дослідження таких зарубіжних вчених, як: М.Злиття і поглинання (Mergers & Acquisitions, М&As) є операціями, які разом з переходом прав власності мають на увазі, перш за все, зміну контролю над підприємством (CORPORATECONTROL). Злиття (Mergers), у свою чергу, представляє особливу форму поглинання, при якій компанія, що придбаэться, позбавляється юридичної самостійності. У разі, коли при злитті обидва підприємства, що беруть участь, втрачають свою юридичну самостійність і стають частиною нової компанії, говорять про консолідацію[23]. Однак, якщо одна з фірм у галузі підписує угоду про злиття, порушивши тим самим встановлену галузеву рівновагу, інші фірми-конкуренти намагаються здійснити ЗІП у відповідь, щоб зберегти свою позицію на ринку відносно фірми, яка здійснила угоду. Рушійною ж силою транскордонної консолідації є досягнення стратегічних цілей розвитку бізнесу компаній, таких як швидкий вихід на нові ринки, обслуговування клієнтів, що розширюють власні операції в інших регіонах світу, отримання ресурсів, яких не вистачає в країні базування компанії тощо.Згідно з даними публікації PRICEWATERHOUSECOOPERS «Огляд угод злиттів і поглинаннь в автомобільній галузі» [3] в 2008 р. в результаті загальної невизначеності в економіці та автомобільній промисловості відбулося зниження кількості угод злиття і поглинання, а також їхньої вартості. Незважаючи на це, було укладено 13 угод вартістю більш 500 млн. дол., які в сукупності склали 72% від загальної заявленої вартості угод. Прикладами таких угод є продовження інвестицій у компанію Continental AG з боку компанії Schaeffler (3,2 млрд дол. у 2008 р., що збільшило частку Schaeffler з 8% до 30%), придбання компанією Volkswagen AG частки більшості в компанії Scania (4,4 млрд дол.) і придбання компанією Tata Motors компанії Jaguar Land Rover (2,3 млрд. дол.). Серед великих російських угод 2008 р. відзначається придбання компанією Renault 25% частку акцій відкритого акціонерного товариства «Автоваз» (1,2 млрд. дол.), придбання британським авторитейлером Inchcape PLC 75% частки в групі компаній «Musa Motors» за 447 млн.дол., а також придбання на суму 250 млн.дол. Таким чином, можна зробити висновок про те, що на ринку злиттів та поглинань в автомобільній галузі відбулося суттєве зниження кількості угод, а також їх вартості в результаті загальної невизначеності в економіці та автомобільній промисловості в цілому.Цей процес охопив країни з ринковою економікою й стосується України, яка будує та запроваджує ринкові відносини в національному господарстві. Для структури ВВП України характерна велика залежність від зовнішньоекономічної діяльності, що підтверджує важливість розвитку зовнішньої торгівлі. Спробою створення ТНК у галузі машинобудування в Україні є холдинг «АВТОКРАЗ», який контролює 12 підприємств: безпосередньо холдингову компанію «АВТОКРАЗ», ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма КРАЗ», ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод», ВАТ «Каменець-Подільськавтоагрегат», ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод», ВАТ «Херсонський завод карданних валів», ВАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод», ВАТ «Симферопольський завод автомобільних рулів», ВАТ «Ужгородський турбогаз», ВАТ «Суднобудівний завод «Залив»», ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес»», ВАТ «Авторадіатор». Наявні в Україні резерви - розвинуті науково-технічний потенціал і виробничі потужності, широка диверсифікація машинобудівного комплексу в цілому - можуть використовуватися більш ефективно лише при державному регулюванні і підтримці даної галузі, а також розширенні взаємовигідного співробітництва країни з членами міжнародного співтовариства у сфері конкурентної політики, зокрема шляхом налагодження звязків з Європейською Комісією, укладення з іншими державами договорів про співпрацю у сфері захисту конкуренції. По-перше, відсутністю відкритого процесу поглинання, оскільки відомі міжнародні компанії

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоритичні аспекти дослідження злиття та поглинання в міжнародному бізнесі

Розділ 2. Ключові тенденції злиття і поглинання в автомобільній галузі в умовах глобалізації

Розділ 3. Адаптація зарубіжного досвіду злиттів і поглинань автомобільних компаній в Україні

Висновки

Анотація

Список використаних джерел

Додатки