Історія розвитку журналу. Його основні розмірні характеристики. Шрифти та їх застосування. Призначення заголовного комплексу і процес його моделювання. Роль фотоілюстрації на сторінках преси і підходи до її використання. Композиція періодичних видань.
2.3 Заголовний комплекс3.1 Дитячі журналиПеріодичне та тривале видання виділяється за ознакою регулярності виходу в світ. Періодичне видання виходить через визначений період часу з постійною для кожного разу кількістю номерів, які не повторюються за змістом, однотипно оформленими номерами або датованими випусками та мають однакову назву [14, 202]. Тривале видання виходить через невизначений проміжок часу, за мірою накопичення матеріалу і не повторюється за змістом, однотипно оформленими номерами і/або датованими випусками, які мають спільну назву [14, 205]. Періодичні видання являються різновидом серійного видання, яке входить в перебіг часу, подовженість якого завчасно не встановлена, як правило, нумерованими і/або датованими випусками (томами) і які мають однакову назву. Періодичні видання як види серійного видання мають певну специфіку.Газета - періодичне текстове видання, яке виходить через короткі проміжки часу і містить офіційні матеріали, оперативну інформацію і статті з актуальними суспільно-політичними, науковими, виробничими та іншими питаннями, а також літературні видання і рекламу [14, 289]. Перша газета "Хронологія", яка вийшла 5 травня 1581 року в Острозькій типографії Івана Федорова, складалася з одного аркушу великого формату, де на двох сторінках були надруковані двовірші і своєрідний календар на кожний місяць року [6, 157]. Газета - носій текстової інформації, характер якої в значній мірі відрізняє газету від інших видань. Газета виходить через певні проміжки часу (щоденно, декілька разів в тиждень, раз в тиждень). Особливе значення для газети як виду видання мають такі ознаки, як час і місце випуску, привілейована сфера поширення, функціональне призначення. журнал заголовний фотоілюстрація композиціяБлизькі до них журнали виникли незабаром в Італії - "Giornale DELETTERATI" (1668), в Германії - "Acta Eruditorum" (1682, на латинській мові) і "Monatsgcsprache" (1688, на німецькій мові). Проте в більшості країн журнали зявилися в 18 столітті: у Іспанії - "Diario de los literatos de Espana" (1737), в США - "American Magazine" (1741), в Угорщині - "Magyar Museum" (1788), в Росії і т. д. Перші журнали були переважно оглядами різноманітної літератури (наукової, художньої, політичної та ін.), в які вкраплювалися новини, що відносяться головним чином до сфери літератури, науки, мистецтва. Перший журнал в Україні видавався у Львові з січня по червень 1795 року. У 1801 році тут почав виходити журнал з правознавства "Annales Jurisprudentliae" ("Правознавчі аннали"), що існував до 1811 року, а в 1803 році - журнал з воєнних наук "Militarische Zeitschhft" ("Військовий журнал").Типові риси для журналів великі формати, двох-колонна смуга, невеликі поля, набір шрифтом одного кегля і рисунка, рухомі колонтитули. В деяких журналах він відсутній, в інших журналах на титулках, крім вихідних даних, розміщується зміст.Наприклад, журнал "Новый мир", що випускається форматом 10?108/16, після обрізання повинен мати розміри 170?260 мм. Наприклад, журнали, що використовують формат 60?84/8 (таким форматом виходить "Журналіст"), до обрізання мають розміри 210?300 мм, після обрізання - 205?290 мм. Застосовуючи той або інший шрифт, оформлювачі газет і журналів керують увагою читача, диференціюють текст, дозволяючи легко відшукати той матеріал, з яким необхідно познайомитися в першу чергу. Для того, щоб шрифт у журналі відповідав своєму призначенню, він повинен відповідати ряду вимог, найважливішою з яких є легкість для читання. У звязку з цим, на відміну від книги, головні естетичні вимоги до оформлення журналу залежно від їх типу предявляються не стільки до малюнка шрифту, скільки до його легкості для читання, до єдності оформлення, що створює журналу певну зовнішність відповідно до їх призначення.Як і газета, журнал є одним з основних засобів масової інформації і пропаганди, робить вплив на громадську думку, формуючи його відповідно до інтересів певних суспільних класів, політичних партій, організацій. Термін "журнал" походить від французького слова journal - щоденник, газета, яке фігурувало в назвах ряду перших журналів на французькій мові, коли журнал ще не зовсім відокремився від газети; нині за кордоном уживається лише в деяких країнах і вкрай рідко. Журнали розрізняють: 1) за періодичністю - тижневик, своєрідний тип видання, який в умовах бурхливого зростання засобів масової комунікації отримує переважаючий розвиток (тижнева періодичність дозволяє оперативніше, ніж щомісячна, відгукуватися на події, і разом з тим більш глибоко й докладно, ніж у щоденній газеті, аналізувати й оцінювати явища поточної дійсності); видання, що виходять раз в декаду, раз у 2 тижні, щомісячник, двомісячник, щоквартальник, піврічне видання; 2) за змістом - суспільно-політичні, літературно-художні, виробничо-технічні, наукові галузеві, науково-популярні, науково-інформаційні й реферативні, бібліографі
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Журнал як вид періодичного видання
1.1 Періодичне видання - оперативний вид документа
1.2 Газета і журнал як вид періодичного видання, їх характеристика
1.3 Історія розвитку журналу
Розділ 2. Матеріальна конструкція журналу
Список литературы
Вступ
Актуальність теми дослідження. Журнал (франц. journal від jour - день) - періодичне друковане видання, яке містить статті й матеріали з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших пишань, публікує літературні та публіцистичні твори, літературно-критичні праці, ілюстрації та фотоматеріали. На відміну від газет, спрямованих на оперативну інформацію, журнали дають змогу більш детально й за більш значні терміни охопити події сучасного суспільного, політичного, культурного та наукового життя, вміщують обширні наукові статті, художні твори великого обсягу. Журнал - носій аналітичної, фундаментальної інформації; у цьому його головна відмінність від газети.
Таким чином, актуальність теми дослідження полягає у теоретичному вивченні періодичних видань, зокрема журналів. Сьогодні періодичні видання - найпоширеніші засоби передачі текстової інформації. Саме періодичні видання є головним засобом пропаганди і масової інформації. Всім відомо, що інформація в наш час ціниться найдорожче, а її хочуть знати всі небайдужі. На нашу думку цю місію найкраще виконують періодичні видання.
Обєкт дослідження - періодичні видання як основний вид документа, який призначений для розповсюдження інформації.
Предметом нашого дослідження є особливості журналу як періодичного видання.
Мета роботи передбачає дослідження журналу як основного виду періодичного видання.
Завдання дослідження: охарактеризувати журнал як вид періодичного видання;
дослідити матеріальну конструкцію журналу;
дослідити проблеми класифікації журналів.
Теоретико-методологічною основою дослідження є теорія документознавства, яка займається проблемою поняття "документ" в цілому і включає в себе такі дискусійні поняття, як класифікація та типологізація документів, а також вивчення проблем соціально-інформаційних комунікацій. Класифікація є одним з методів пізнання різноманітності усіх видів документів. Цією проблемою займаються такі дослідники: С.Г. Кулєшова, Ю.М. Столярова, Г.М. Швєцова-Водка, С.П. Омилянчук, Є.В. Панкова, К.І. Рудельсов, В.М. Шейко.
Методом дослідження є метод теоретичного аналізу та синтезу наукових спостережень спеціалістів, що працюють в галузі документознавства.
Базою дослідження є українські періодичні видання, зокрема журнали, а також видання даного виду краєзнавчого характеру, тобто Волині.
Новизна цього дослідження полягає у теоретичному аналізі журналу як основного виду періодичного видання.
Періодичні та видання поділяють на журнали, газети, бюлетені, календарі та експрес-інформації. Класифікація періодичних видань до кінця не вивчена і не розроблена, основні теоретичні положення носять дискусійний характер.
Практичне значення полягає в можливості використання результатів дослідження для вдосконалення діяльності, спрямованої на збір, збереження та організацію використання періодичних видань, зокрема журналів, з метою надходження до споживачів оперативної комунікативної інформації.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы