Журнал "The American Archivist" як джерело вивчення історії архівної справи у США (1938–2008 рр.) - Автореферат

Архівна система у США, на відміну від архівних систем у країнах Європи, базується на двох рівнях: централізований федеральний та децентралізований штатів, що обумовлено, в першу чергу, специфікою державного та адміністративно-територіального устрою країни, її правової системи, історичними традиціями, ціннісними категоріями, що їх предявляє суспільство до інформації, а також пізнім структуруванням архівів. Незважаючи на помітні відмінності в структуруванні архівних систем США та України, архівістам обох країн доводиться вирішувати тотожні проблеми, повязані зі змінами у структурі інформаційних потреб суспільства і новими формами їх задоволення, впровадженням нових електронних технологій, які забезпечують ширший і оперативний доступ до документів тощо. Слід зазначити, що й розвиток архівознавчої думки в Україні та вивчення історії української архівістики у контексті всесвітньої історії архівів були б значно збідненими без глибокого і всебічного вивчення та осмислення наукового і практичного доробку зарубіжних колег. Загалом, актуальність теми дисертаційного дослідження визначається такими чинниками: важливістю сучасних історіографічних студій, присвячених фаховим періодичним виданням як осередкам організації наукової діяльності вчених та практиків відповідної спеціалізації; інформативністю журналу «AA», який протягом усього часу свого функціонування презентував найновіші дослідження в архівній галузі; зацікавленням українських архівістів зарубіжним досвідом розвязання проблем архівного будівництва, а також потребою у всебічному вивченні і запозиченні кращого зарубіжного досвіду у сфері організації архівної справи. У дослідженні: - вперше в українському архівознавстві здійснено комплексний аналіз доробку фахового наукового журналу «AA» з ключових питань архівної справи, де представлені праці американських вчених, які здійснили вагомий вклад в архівознавство як науку; розкрито значення «АА» як провідного науково-практичного журналу з архівної справи у США; охарактеризовано публікації журналу за їх типо-видовою ознакою; укладено бібліографічний покажчик публікацій журналу за 1938-2008 рр. (19 блоків, 1917 бібліографічних описів), що сприятиме ознайомленню вітчизняних архівістів із досягненнями американських колег з основних практичних та теоретичних напрямів архівної справи та архівознавства; висвітлено історію формування архівної колекції SAA, складовою якої є документи редакції журналу.Повноті праць, в яких осмислювалася роль SAA та журналу у становленні та розвитку архівної справи в країні, здійснювався аналіз публікацій журналу щодо їх тематики, категорій дописувачів, становища жінок в архівній професії, висвітлювався процес трансформування журналу в цифрове видання тощо, сприяв такий важливий фактор для досліджень, як можливість вивчати безпосередньо архівні документи SAA і журналу, використовувати інтервю та спогади президентів SAA, членів Ради та редакторів, а також мати безпосередній доступ до всіх чисел журналу. Огляди друкувалися окремими виданнями або в журналах «Исторический архив» та «Советские архивы». Відтоді ж розпочалася й співпраця між українськими та американськими вченими й архівістами, інформація про яку вміщувалася у фаховому журналі «Архіви України». Окремий підрозділ цього ж розділу під назвою «Архівна періодика - «голос професії архівістів США» присвячено періодичним виданням професійних організацій архівістів США, зокрема, журналу «AA». По-перше, існувала нагальна потреба в розробленні та прийнятті основоположних архівних законодавчих рішень, по-друге, було необхідно привернути увагу посадових осіб до архівних проблем та розвивати серед національної спільноти усвідомлення важливості діяльності архівів як зберігачів памяті американського народу, по-третє, все більшого розвитку набувала диференціація між істориками та архівістами.«Теорія архівної справи у США в обговоренні журналу «The American Archivist» досліджувалося питання репрезентації теорії архівної справи, яка є однією з важливих складових архівознавства. Найактивніше обговорювалися проблеми унормування архівної термінології; експертизи цінності та відбору документів для архівного зберігання; класифікації документів та керування документаційними процесами тощо. «Питання архівної освіти та регламентації доступу до архівів у публікаціях журналу «The American Archivist» здійснено вибірковий огляд статей американських учених та архівістів-практиків, в яких висвітлювалися аспекти підготовки архівних кадрів; проблеми доступу та використання документів. Зокрема, дописувачі журналу піднімали такі питання: аналіз архівної освіти у США; обсяг знань, якими має володіти архівіст; функціонування короткострокових курсів для підготовки архівістів, створення повноцінних стаціонарних факультетів в університетах, підготовка програм післядипломної освіти та програм для підготовки осіб із науковим ступенем доктора (DRPHIL), розроблення програми сертифікації архівістів; інтеграція вищих освітніх архівних програм із державними програмами історичної ос

Основний зміст дисертації