Встановлення видового складу жуків-златок, закономірностей їх розподілу за фізико-географічними районами та рослинними формаціями Західної України. З"ясування особливостей бiологiї окремих видів, виявлення таксономічних ознак будови геніталій самців.
Родина златки (Coleoptera, Buprestidae) нараховує у світі понад 15 000 видів (Сакалян, 1988). Більшість златок Західної України належить до групи ксилофагів i є потенційними шкідниками лісового господарства. Не була досліджена також фауна златок окремих фізико-географічних районів, практично відсутні роботи, присвячені дослідженню бупрестідокомплексів основних рослинних формацій Західної України. Головною метою роботи було встановлення видового складу златок регіону, закономірностей їх розподілу за фізико-географічними районами та рослинними формаціями Західної України, зясування особливостей біології окремих видів, а також виявлення нових таксономічних ознак на основі аналізу тонкої морфологічної будови геніталій самців. жук-златка біологія таксономічний На території Західної України зареєстровано 104 види златок з 25 родів (на Західному Поліссі - 20, на Волино-Поділлі - 85, в Українських Карпатах - 72, на Закарпатській низовині - 68 видів).Не дивлячись на це, вивчення фауни златок в обсязі цілої родини не проводилося. Самбір (Nowicki, 1858), у якому вказано 21 вид з даними про місця збору. Новицький для фауни Галичини вказав 34 види златок (Nowicki, 1864, 1873). М. Ломницький у каталозі жуків Галичини вказав 49 видів златок (Lomnicki, 1884). Круль (Krol, 1877) для Розточчя вказав 10 видів златок.Ця територія знаходиться в межах кількох природно-географічних областей - Західного (або Волинського) Полісся, Волино-Поділля, Українських Карпат із Закарпатською низовиною (Геренчук, Койнов, Цись, 1964; Заверуха, 1985), які, відповідно, поділяються на дрібніші фізико-географічні райони.Матеріалом для нашої роботи слугували збори, які проводилися протягом 1992 - 2000 рр. у різних фізико-географічних районах Західної України. Крім того, були критично опрацьовані матеріали з колекцій златок Державного природознавчого музею НАН України (м. Таким методом зібрані антофільні види; види, які додатково живляться на стадії імаго, а також самки, які відкладають яйця на кору або листки. Ми використовували метод збору в корі та під корою уражених дерев у період масового виходу імаго з лялечок, а також метод "викошування" ентомологічним сачком жуків із травяної рослинності. Для порівняння бупрестідофауни окремих фізико-географічних районів та рослинних формацій Західної України використовували коефіцієнт фауністичної подібності Жаккара: де Ссп - кількість спільних для двох районів (формацій) видів;Вперше для регіону вказано рід Paracylindromorphus з видом P. subuliformis (Mnnh.), а також види - Anthaxia nigrojubata incognita Bily, Agrilus auricollis Ksw., Agrilus ribesi Schaef., Agrilus roscidus Ksw., Cylindromorphus opacus (Ab.), Aphanisticus pusillus (Ol.). Видовий склад родини на Західному Поліссі нечисленний і нема жодного виду, який би не був зафіксований в інших природно-географічних областях Західної України. Найменша кількість видів (10) зафіксована для Волинської височини, водночас тут, як і на Малому Поліссі, не виявлено жодного виду, який би не траплявся в інших фізико-географічних районах Західної України. Встановлено, що фауна златок Розточчя, внаслідок особливого географічного розташування району, а також значної різноманітності рослинного покриву, окрім характерного для Волино-Поділля комплексу видів, включає також представників фауни златок Західного Полісся та Передкарпаття. Тут, а також ще в Бескидах, Горганах і на Вулканічному хребті виявлено види, що на Західній Україні трапляються лише в даних районах.Формування фауни златок на території Західної України, зокрема, найбільшого за кількістю видів роду Agrilus, відбувалось під впливом середземноморсько-європейського осередку видоутворення (Алексеев, 1984). Виявлено, що серед представників фауни златок Західної України голарктичне поширення має лише один вид - Melanophila acuminata (De Geer). Ареалогічна група із середземноморсько-європейським ареалом нараховує 50 видів і є найбільшою на Західній Україні. До видів із євросибірським ареалом належить 15, стільки ж - до видів із загальноєвропейським ареалом. Західноєвропейський ареал у фауні Західної України має лише 1 вид, східноєвропейський - 4 види, середньоєвропейський - 7 видів.Різноманітність кліматичних і географічних умов Західної України зумовлює різноманітність рослинності на цій території. Нами розглянуто закономірності розподілу бупрестідофауни за основними лісовими фітоценозами регіону (темнохвойні й широколистяно-темнохвойні ліси, до яких належать карпатські ялинові і ялицеві; соснові й широколистяно-соснові ліси, які на Західній Україні представлені середньоєвропейськими сосновими лісами та сосновими й широколистяно-сосновими підтайговими лісами; широколистяні ліси, до яких належать середньоєвропейські, представлені буковими лісами, і дністровсько-дніпровські, представлені дубовими й грабовими лісами). Встановлено, що найбільшою видовою різноманітністю характеризується формація дубових лісів, де виявлено 75 видів златок. Фауна златок соснових лісів Західної України нараховує 28 видів, бук
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
