Жрецтво в соціальній структурі Єгипту доби Давнього Царства - Автореферат

Жрецтво не було однорідним суспільним прошарком, тому визначення походження, причин, передумов, особливостей процесу формування єгипетського жрецтва, його внутрішньої структури як суспільної групи є необхідною передумовою для всебічного дослідження суспільних процесів, їх витоків, а також для вивчення соціальної структури Єгипту, її утворення, статичних елементів та змін, що відбувались в процесі історичного розвитку. Не можна сказати, що проблематика жрецтва була обділена увагою єгиптологів, але їхні дослідження були присвячені, як правило, епохам Середнього, Нового та Пізнього Царств, тоді, як роль жрецького стану в соціальній структурі Давнього Царства недостатньо висвітлена. Всі дослідження, що стосуються жрецтва Єгипту, можна розділити на дві групи: ті, що присвячені дослідженню служителів культу загалом, та ті, де розглядаються окремі прошарки жрецтва - певні жрецькі служби та посади, гробничне або храмове жрецтво, інституція верховних жерців тощо. В єгиптологічних працях існують два підходи до трактування соціального статусу єгипетського жрецтва Давнього Царства. С. 132.] який вважав, що вже в Давньому Царстві жрецтво було сформованим та відособленим суспільним станом, котрий протистояв фараонам, виборював у них владу, і, підтримавши номовий сепаратизм, сприяв розпаду єдиної держави наприкінці Давнього Царства.Влада царя виросла із влади додержавного вождя-жерця, єгипетське жрецтво доби Давнього Царства виникло із верстви державного чиновництва, коли з формуванням та ускладненням державного апарату виникла потреба перекласти культові функції царя на чиновників. По-друге, існування в Стародавньому Єгипті культу царя та жерців, які справляли йому службу. Цей культ був загальнодержавним, але в різні епохи неоднаковим було процентне співвідношення кількості жерців царського культу та культів інших богів. Це наводить на думку, що кожен чиновник автоматично був жерцем, і що виконання культової служби аж ніяк не було привілеєм якоїсь частини державних службовців, яких можна вважати жерцями, оскільки жрецькі титули мала щонайменше половина всіх чиновників [Див. список публікацій, № 3, с. Серед них найбільше було жерців царя та бога Ра в сонячному храмі (9 випадків, всі вони відносились до часів правління V династії) а також богині Гатгор (6 випадків, в тому числі 2 жерці культу цієї богині в сонячному храмі та один - в святилищі мерет), із них 5 осіб також відносяться до часів V династії, причому два жерці були одночасто жерцями царських культів та богів Ра і Гатгор в сонячному храмі Неферіркара.Жрецтво Давнього Царства ще не сформувалось остаточно як окремий суспільний стан, для якого основною професією було виконання релігійних обрядів та (або) організація культово-господарської діяльності храмів. Жерці-семи через свій звязок із царським заупокійним культом та особою живого привителя належали до найвищих прошарків єгипетського суспільства, і цю свою посаду, як правило, поєднували з посадою чаті та верховного жерця, що очолював корпорацію жерців певного бога. Жрецька категорія уабів за своєю кількістю була другою жрецькою категорією, що була зайнята в припірамідних храмах, належала до низів жрецтва, зайнятого в царському культі, і відповідно, до середніх та нижчих прошарків середнього класу єгипетського суспільства. Серед херігебів Давнього Царства виділились три їх різновиди за місцем у соціальному організмі: херігеби - найвищі державні чиновники, херігеби - жерці-професіонали, що служили в заупокійних храмах царів, і херігеби, що виконували ритуал “просвітлення” для приватних осіб в гробницях. Становлення херігебів третьої категорії як професійних жерців відбулося пізніше ніж херігебів першої категорії, ймовірно, наприкінці Давнього Царства і в Перший перехідний період, коли послабла роль держави і зросла роль особистості.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Жрецтво Давнього Царства ще не сформувалось остаточно як окремий суспільний стан, для якого основною професією було виконання релігійних обрядів та (або) організація культово-господарської діяльності храмів. Його формування відбувалось тоді на основі професійних груп тих царських службовців, які мали справу передусім із культовим служінням. Кожна жрецька категорія займала свою нішу в соціумі, яка залежала від функцій та місця цього жрецького рангу в державній ієрархічній системі. Можна вивести таку ієрархію жрецьких рангів, яка була частиною державної ієрархії, а не самостійною ієрархічною системою в середині закритої соціальної групи: Sm- ›r‰-sb - sm-n…r - w?b - sm-k?. Більшість тодішніх жерців обслуговувала культ царя. Із пятьох досліджуваних нами жрецьких служб лише жерці smw-k? не займались цією справою. Жерці-семи через свій звязок із царським заупокійним культом та особою живого привителя належали до найвищих прошарків єгипетського суспільства, і цю свою посаду, як правило, поєднували з посадою чаті та верховного жерця, що очолював корпорацію жерців певного бога. Основна маса жерців smw-n…r належала до середнього жрецтва. Ця жрецька категорія була основою персоналу більшості храмів та найбільш численною жрецькою категорією доби Давнього Царства. Жрецька категорія уабів за своєю кількістю була другою жрецькою категорією, що була зайнята в припірамідних храмах, належала до низів жрецтва, зайнятого в царському культі, і відповідно, до середніх та нижчих прошарків середнього класу єгипетського суспільства. Серед херігебів Давнього Царства виділились три їх різновиди за місцем у соціальному організмі: херігеби - найвищі державні чиновники, херігеби - жерці- професіонали, що служили в заупокійних храмах царів, і херігеби, що виконували ритуал “просвітлення” для приватних осіб в гробницях. Перший різновид херігебів оформився як царська служба в першій половині Давнього Царства (ІІІ - IV династії). За IV - V династій зросла кількість херігебів, зайнятих обслуговуванням заупокійного культу царя. Починаючи з IV династії, особливо за V та VI династій зріс також прошарок херігебів, що служили в гробницях. Становлення херігебів третьої категорії як професійних жерців відбулося пізніше ніж херігебів першої категорії, ймовірно, наприкінці Давнього Царства і в Перший перехідний період, коли послабла роль держави і зросла роль особистості. Становлення жерців smw-k? як професійної жрецької служби, і відповідно, як суспільного прошарку відбувалось упродовж Давнього Царства. На відміну від інших жрецьких служб, служба smw-k? тієї доби не вважалась царською службою. Джерелом формування жерців заупокійного культу приватних осіб стало не державне чиновництво, а категорія людей, повязаних з приватним господарством вельмож, так званих людей n „t. Через відсутність безпосереднього звязку з особою царя “слуги двійника” мали нижчий суспільний статус, ніж інші жрецькі категорії.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ СТАТТІ

1. Романова О. О. Взаємозвязок жрецьких посад з професійною діяльністю в Єгипті Давнього Царства // Східний світ. - 1997. - № 1-2. - С. 98-105.

2. Романова О.О. “Мистецтво херігеба”. Декілька приміток до проблеми визначення ритуалу, повязаного з ?? (на прикладі гробничних текстів Давнього Царства)” // Вісник Київського Університету.- Історія.- 1999.- № 45. - С. 89-90.

3. Романова О.О. Служителі культу в Єгипті за матеріалами гробниць Давнього Царства // Сходознавство.- 1999.- № 7-8.- С. 107-119.

4. Романова О. О. Гробничні культи приватних осіб В Єгипті Давнього Царства // Сходознавство.- 2000.- № 9-10. - С. 98- 108.

5. Романова О.О. Жрець-сем в Єгипті в епоху Давнього Царства // Тези міжнародної наукової конференції “ІІІ сходознавчі читання А. Кримського”, присвяченої 80-річчю від дня народження академіка Омеляна Пріцака. -Київ. - 1999. - С. 10.