Визначення місця жрецької організації у соціальній структурі кельтських племен доби раннього залізного віку і виявлення її еволюції. Процес розкладу родоплемінного устрою континентальних кельтів, який значно прискорився з початком епохи оппідумів.
Численні соціальні функції, що виконувалися жрецькою організацією, дозволяють розглядати її як один з ключових елементів соціальної організації кельтських племен, без належного вивчення якого наукове дослідження історії та культури кельтів є неможливим. Жрецька організація стародавніх кельтів вже більше ста років є предметом наукового дослідження однак ступінь наукової розробки цієї теми залишається недостатнім. У західній історіографії домінують дослідження, у яких жрецька організація розглядається як статичне явище, майже нездатне до активних перетворень. Недостатня увага приділена питанню історичного розвитку жрецької організації у контексті динамічних соціально-економічних процесів, що мали місце у кельтському суспільстві останніх століть до н. е. Обєктом дослідження є жрецька організація стародавніх кельтів - суспільний прошарок, професійні обовязки представників якого були повязані з культовим служінням, виконанням ритуально-магічних практик і збереженням релігійно-міфологічної традиції.Враховуючи те, що жрецька організація стародавніх кельтів являє собою складну систему, в якості базового елемента методології було обрано системний підхід, з точки зору якого досліджуваний обєкт розглядається як сукупність окремих компонентів, органічно утворюючих єдине ціле, що визначає функціональне призначення як усієї системи, так і її елементів. Різні аспекти функціонування жрецької організації стародавніх кельтів знайшли відображення у творах Ціцерона [Cicero, De divinatione, I, 40, 90], Помпонія Мели [Pomponius Mela, De Situ Orbis, III, 2, 6, 18, 19], Плінія Старшого [Plinius Seniorus, Naturalis Historia, XVI, 249; XXIV, 103-104; XXV, 103-107; XXIX, 52-54; XXX, 13], Марка Аннея Лукана [Lucan, Pharsalii, I, 450-458], Светонія Транквілла [Suetonius, Divi Claudii, 25], Корнелія Тацита [Cornelius Tacitus, Historia, IV, 54; Annales, XIV, 29, 30] а також у творі Тімагена, свідчення якого наводить Амміан Марцеллін [Ammianus Marcellinus, Res Gestae, XV, 9, 1, 2]. Історіографія теми жрецької організації стародавніх кельтів має свою давню традицію. У другому розділі “Жрецька організація в соціальній структурі традиційного кельтського суспільства” проаналізовано соціальну структуру кельтського традиційного суспільства і місце у ній жрецької організації. Основними структурними елементами жрецької організації стародавніх кельтів були друїди, які являли собою освічену жрецьку еліту, віщуни, що виконували ритуально-магічні функції, і барди, які займалися сакральною поезією.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
