Донбас як найбільш індустріалізований регіон України, та соціальна база більшовицької революції. Національний склад регіону, перспективи процесів етнічної взаємодії. Структура промисловості. Брежнєвський застій як "золота ера" донбасівського робітництва.
Донбас був проголошений особливою економічною та військово-адміністративною одиницею, на все чоловіче населення віком від 18 до 45 років була поширена трудова повинність, колишні працівники вугільної промисловості масово демобілізувалися з армії і в примусовому порядку відряджалися на відновлення донецьких шахт. У Донбасі було лише кілька районів, де росіяни становили більшість. У вересні 1924 р. до складу РСФРР була передана частина Шахтинської й Таганрозької округ Донецької губернії, після цього в складі українського Донбасу не лишилося жодної округи, де б росіяни становили більшість населення. - 38,2% (українці становили вже абсолютну більшість - 51,7%)\ Якщо в 1925 р. росіянами була більшість керівних і відповідальних працівників (51%), партійних лідерів (47%), пропагандистів (42%), радянських працівників (64%), профспілкових працівників (55%), керівників промислових підприємств (67%), то вже перепис особового складу радянського апарату УСРР 1929 р. відобразив суттєво відмінну ситуацію - росіяни складали 29% радянських службовців (українці - 50%, євреї - 10%) . Між тим праці останніх років про українізацію в Донбасі переконливо доводять: ключовим в істерії, що охопила робітництво під впливом гасел українізації, було не усвідомлення російськомовним робітництвом своєї культурної вищості і не природно властива йому відраза до української культури (якої, воно, до речі, не знало), а звичайне слово «вчити».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
