Життєвий шлях та творчість М.В. Лисенка - видатного українського композитора кінця XIX-початку XX ст., який став основоположником української класичної музики та увійшов в історію національного мистецтва як талановитий диригент, вчений-фольклорист.
Вже з раннього дитинства він тягнувся до музики, любив слухати народні пісні. В 70-ті роки Лисенко створив значну кількість романсів, фортепіанних творів, ряд хорів (вийшов у світ третій випуск українських народних пісень для голосу з фортепіано). У 90-ті й на початку 1900-х років продовжують виходити в світ Лисенкові обробки народних пісень для хору (так звані хорові десятки від четвертого до дванадцятого), пятий і шостий випуски народних пісень в обробці для голосу з супроводом фортепіано, а також окремі фольклорні цикли - «Веснянки», «Купальська справа», «Колядки та щедрівки», «Весілля». Композитор пише хор «Вічний революціонер», солоспів «В грудях вогонь», згодом оперу-сатиру «Енеїда», музику до драми «Остання ніч» М. Старицького. Вийшли у світ сім випусків, по 40 пісень у кожному, для голосу з супроводом фортепіано (роки виходу-1868, 1869, 1876, 1887, 1892, 1985, 1911), тринадцять хорових десятків (1886, 1887, 1889, 1891, 1892, 1897-1898-два випуски, 1908 - два випуски, 1909 - два випуски, останній випуск залишився в рукопису).Творчості Лисенка, як і взагалі класичній музиці, властиві глибока ідейність, народність, реалізм, органічна єдність змісту і форми, висока професіональна майстерність. Засоби музичної виразності у Лисенка виростають з народнопісенних інтонацій і зворотів. Уміння передати зміст народної творчості, розкрити її виражальні можливості, правильно відобразити психологію народу з допомогою засобів музичної творчості - такі характерні риси Лисенка-художника. Діяльність Лисенка дуже широка: він був композитор, піаніст, педагог, диригент, вчений-фольклорист, активний музично-громадський діяч. Своїми теоретичними роботами (про характерні особливості українських дум і пісень, що їх виконував кобзар Остап Вересай, про українські народні музичні інструменти та ін.) він зробив цінний вклад у вітчизняну науку про народну музичну творчість.
Вывод
Творчості Лисенка, як і взагалі класичній музиці, властиві глибока ідейність, народність, реалізм, органічна єдність змісту і форми, висока професіональна майстерність.
У своїх композиціях Лисенко створив галерею народних типів. Взяті з самого життя, вони відзначаються реалістичністю художнього втілення і широтою узагальнення.
Засоби музичної виразності у Лисенка виростають з народнопісенних інтонацій і зворотів. Уміння передати зміст народної творчості, розкрити її виражальні можливості, правильно відобразити психологію народу з допомогою засобів музичної творчості - такі характерні риси Лисенка-художника.
Діяльність Лисенка дуже широка: він був композитор, піаніст, педагог, диригент, вчений-фольклорист, активний музично-громадський діяч.
Своїми теоретичними роботами (про характерні особливості українських дум і пісень, що їх виконував кобзар Остап Вересай, про українські народні музичні інструменти та ін.) він зробив цінний вклад у вітчизняну науку про народну музичну творчість.
Як художник-демократ Лисенко у своїх творах правдиво відобразив життя народу і його боротьбу проти визискувачів. Глибокий патріотизм, народність і реалізм - основні риси творчості Лисенка. На цих благородних засадах виховувались і продовжували почату Лисенком справу його найближчі послідовники - К. Стеценко, М. Леонтович, Я. Степовий, Під впливом Лисенка формувалась і розвивалась творчість українських радянських композиторів - Л. Ревуцького, С. Людкевича, М. Вериківського, Г. Верьовки, П. Козицького, представників молодшого покоління - П. Майбороди, Г. Жуковського. А. Свєчнікова та інших.
Список литературы
1. С. Лісецький. Українська музична література для 4-5 класів ДМШ. К.: «Музична Україна», - 1991.
2. Фільц Б. Джерела музичної культури [України] // Дзвін. - 1990.
3. Рудницький А. Українська музика. Історико-критичний огляд. - Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1963. - 406 с.
4. Ольховський А. Нарис історії української музики / Ред. Л.Корній. - К.: Муз.Україна, 2003. - 512 с. ІІ нот. Музика Західної України (Галичина та Закарпатська Україна.
5. Місячник “Українська музика” (1937-1939) Сист. покажчик змісту журналу / Ред. П.Костюк. - Львів, 2003. - 59 с.
6. Митці України: Енциклопедичне видання / Упорядник Г.Лабінський, С.Музда. За ред. В.Кудрицького. - К.: Українська Енциклопедія, 1992. - 848 с.
7. Арсенич П. Меморіальна дошка М.Лисенку в Коломиї // Галичина. - 2003. - 9 грудня.
8. С. Газарян “В світі музичних інструментів” Антонюк Р. Коломийська гімназія імені М.Грушевського // Поліття. - 1998. - лютий №8.
9. Л. Й. Височанська, В. А. Уманець “Музика і співи”.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
