Перший літературний учитель І. Чендея. Різдвяні вертепи з колядками, весняні забави, похоронні голосіння, ворожіння, верховинські весілля. Історія й сучасність, важливі соціальні, духовні й моральні координати історії Закарпаття в творчості письменника.
Першим літературним учителем Івана Чендея була народна творчість - казка, легенда, пісня-коломийка. На час визволення Закарпаття 1944 р. від фашистів Іван Чендей був учасником літературного збірника хустських гімназистів. Новела «Чайки летять на Схід» дала назву першій, у 1955 р. виданій книжечці оповідань Івана Чендея. Зворушливо й правдиво, духовно сильними й благородними зображує своїх земляків письменник і в інших оповіданнях, нарисах, повістях, зібраних у збірках «Вітер з полонин» (1958), «Ватри не згасають» (1960), «Чорнокнижник» (1961), «Поєдинок» (1962), «Терен цвіте» (1967), «Коли на ранок благословлялось» (1967), «Зелена Верховина» (1975), «Свалявські зустрічі» (1977), «Теплий дощ» (1979), «Казка білого інею» (1979), «Кринична вода» (1980) та ін. Традиційні уявлення про фаталістичну визначеність долі людини на землі, про необхідність щоденного, щохвилинного спілкування з природою, про невичерпність гармонійної послідовності й змінності поколінь, пір року, буднів і свят, людських обовязків, радощів і печалей настільки органічні для Михайла Пригари, що з порушенням цих норм і форм буття починають хитатися і розвалюватися його духовні й моральні основи.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
