Життя і діяльність О. Конта - Контрольная работа

Люди з глибокої давнини (протягом всієї цивілізації) цікавились соціальними проблемами, тобто питаннями: що являє собою людина, в чому полягає сенс життя, як прожити своє життя гідно, як раціонально організовувати сумісне життя і працю. Розвиток протягом багатьох століть філософської і соціальної думки в Європі обумовив і теоретично, і методологічно появу нового наукового напряму, зосередженому на вивченні взаємодії людини і суспільства, тобто на соціальних відносинах. Чітке усвідомлення вченими(філософами, істориками) того що історія - це продукт людської діяльності, приводило до розуміння людини та суспільства як особливих феноменів. І людина, і суспільство перебувають у тісному „невидимому” взаємозвязку, при якому розвиток окремих людей передує розвиток суспільства (О.Незабаром він зблизився з Сен-Сімоном, став на кілька років його учнем і співробітником, а у 1817-1824 рр. його секретарем і написав першу частину Сен-Симонового "Cat e chisme des Industriels", під заголовком "Prospectus des travaux s cientifiques necessaires pour reorganiser la societe" (1822 р.; 2-е видання 1824). Тут уже виявилося суттєва розбіжність між учителем і учнем. Сен-Симон знаходив, що Конт. стає на виключно наукову (аристотелевську) точку зору, залишаючи осторонь "сентиментальну" і релігійну частину системи, а К., в свою чергу, заявляв (згодом), що його філософські переконання знаходяться в непримиренній суперечності з новими релігійними тенденціями Сен-Сімона. У 1835 р. К. був захисником республіканця Mappa у відомому політичному процесі, але по суті він вважав справжнім шляхом суспільного прогресу розповсюдження наукових знань у народі, і з цією метою, разом з деякими іншими вченими, заснував ще в 1830-му році. Конт жодною з наук не володів достатньою мірою, щоб робити самостійні дослідження, робити наукові відкриття, встановлювати закони явищ.Конта „червною ниткою” проходить його ідеал „порядку і прогресу”. Велика політична і моральна криза сучасного суспільства, міркував Конт, обумовлена в першу чергу розумовою анархією. Соціолог, що спостерігає, легко фіксує відсутність у суспільстві загальних ідей, висуваючи на основі вивчення емпіричних фактів нові й прийнятні для всіх ідеї, розкриваючи процес становлення нової спільності принципів і створення відповідних установ, що сприяють повному подоланню суспільної кризи. Тільки точна оцінка природного ходу еволюції людства може дати теоретичний фундамент для мудрого втручання. У різних місцях «Курс позитивної філософії» він пише, що соціологія покликана вивчати загальні закони: А) суспільства як цілісності, як особливого соціального організму;Анатомічно розтинаючи суспільство на окремі соціальні структурні елементи, інститути, О. Конт особливо виділяє родину, державу і релігію як те, що відіграє найважливішу роль у забезпеченні органічної єдності суспільства. Держава, за Контом - це охоронець суспільного порядку, що стоїть на варті соціальної солідарності й бореться проти тенденцій докорінної розбіжності ідей, почуттів та інтересів у суспільстві. Поряд із сімєю та державою як політичною організацією для забезпечення порядку й консенсусу з використанням примусу найбільше значення в суспільстві має релігія. Теолгічна (або фіктивна) стадія розпочинається з найдавніших часів існування людства і триває до 1300 р. В ній Конт виділяє три періоди: період фетишизму (обожнювання людиною явищ і предметів природи), період політеїзму, коли життям і чудесними властивостями надприродного наділялися «фіктивні істоти» і панувала епоха «поетичного світогляду», період монотеїзму (віра в єдиного бога з появою християнства і домінуючою ролю релігії одного бога в політиці, моралі, способі життя, звичаях, пізнанні тощо).

Зміст

Вступ

1. Життя О. Конта

2. Класифікація наук за О. Контом

3. Соціологія О. Конта

4. Соціальна статика та соціальна динаміка

5. Закон «трьох стадій»

Висновок

Список використаної літератури

Основний зміст соціологічних поглядів О. Конта можна звести до наступного: - при вивченні соціального життя слід не покладатися на здогадки, а опиратися на спостереження, порівняльні методи;

- вивчення соціальних явищ не можу бути абсолютним, а завжди є відносним, в залежності від нашої організації і нашого становища в соціальній сфері;

- наука соціологія повинна давати відповідь не лише на питання як відбувається явище, вміти передбачати і розвязати проблеми, що виникають;

- все існує лише в тій мірі, в якій це буде доведено наукою; це можливо лише у тому випадку, якщо будуть вивчатися реальні факти суспільного життя;

- існує взаємозвязок соціальних елементів, частин і підрозділів суспільства (людей, груп, спільнот та ін.)

Отже О. Конт став засновником не лише нової науки, але й справжнього соціологічного підходу до аналізу соціальних явищ і процесів. З появою праць О. Конта соціальна теорія набуває інституціонального статусу, одержує права громадянства в науковому світі.

О. Конт не був новатором у науці в революційному значенні. Він - «науковий реформатор», сумлінний систематик. Вчений узагальнив різноманітні ідеї свого часу і здійснив першу спробу створення системи соціології, поставивши завдання створити нову науку про суспільство, ввівши термін «соціологія», який був каталізатором для пошуків нових методів для науки. І йому це вдалося.

1. Дворецька Г. В. Соціологія: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 338 с.

2. Енциклопедичний словарь Брокгауза и Ефрона.

3. Захарченко М. В., Погорілий В.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст..). - К.: Либідь, 1993. - 336 с.

4. Н. Черниш. Соціологія. Курс лекцій. Конспект. Випуск 1. Львів: Кальварія, 1996. - 64 с.

5. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Навч. посібник. - К.: «Либідь», 1996. - 360 с.

6. Піча В. М. Соціологія: загальний курс. Навч. посіб. для студентів ВНЗ України. - К.: «Каравела», 2000. - 248 с.

7. Примуш М. В. Загальна соціологія: Навч. посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 592 с.

8. Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія/ Навч. посіб. - К.: Атака, 2004. - 480 с., іл..

9. Юрій М. Ф. Соціологія: Підручник. - К.: Кондор, 2007. - 288с.