Реконструкція життєвого устрою вцілілих язичників, їхнього суспільного та економічного життя на прикладі пізніх язичницьких святилищ. Збручский культовий центр. Структура та певний зв’язок між східнослов’янськими й польськими городищами-святилищами.
Аннотация к работе
Давньословянське жрецтво було важливою частиною панівного класу і його ідеологічною опорою, воно впливало на логіку й осмислення людьми природи й людського суспільства, створило цікавий та важливий комплекс уявлень про загробний світ і незримі сили, керуючі Всесвітом. У вітчизняній історіографії довгий час панувала точка зору, згідно з якою у східних словян взагалі не було служителів культу, або їх роль була незначною. У різних східнословянських регіонах, особливо малонаселених лісистих районах західної Русі, землях вятичів і областях, де проживало змішане словяно-фінно-угорське населення збереглися, великі городища - святилища, куди сходилося населення прилеглої округи, міські язичеські капища й невеликі святилища, шановані населенням одного невеликого селища. Як видно з даного джерела майже до середини XIII ст. в Новгороді існувало святилище Велеса, якого вшановувала громада язичників, і жерці даного божества-волхви, які повинні були виступати головними розпорядниками язичеських торжеств. На думку дослідників, мешканці жител, розташованих на суспільній площадці святилищ, не господарювали і їхня діяльність була повязана з обслуговуванням святилища, вони були служителями культу - жерцями [13,115-116].
Список литературы
1. Великая Хроника о Польше, Руси и их соседях XI-XIII вв. - М., 1987. - 264 с.
2. Грушевський М.С. Історія української літератури. - К., 1993. - Т.1. - 271
3. Житие преподобного отца нашего Авраамия архимандрита Ростовского. // Жития святых в ХІІ книгах. - К., 1855. - Кн.2. - С.224-227.
4. Иловайский Д.И. Становление Руси. - М., 2003. - 860 с.
5. Костомаров М.І. Словянська міфологія. Вибрані праці з фольклористики і літературознавства. - К., 1994. - 384 с.
6. Києво-Печерський патерик / Під ред. Д.І.Абрамовича. - К., 1991. - 230 с