Життєвий устрій служителів язичницького культу та їхніх прибічників в епоху християнізації Русі (кінець X-середина XIII ст.) - Статья

бесплатно 0
4.5 224
Реконструкція життєвого устрою вцілілих язичників, їхнього суспільного та економічного життя на прикладі пізніх язичницьких святилищ. Збручский культовий центр. Структура та певний зв’язок між східнослов’янськими й польськими городищами-святилищами.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Давньословянське жрецтво було важливою частиною панівного класу і його ідеологічною опорою, воно впливало на логіку й осмислення людьми природи й людського суспільства, створило цікавий та важливий комплекс уявлень про загробний світ і незримі сили, керуючі Всесвітом. У вітчизняній історіографії довгий час панувала точка зору, згідно з якою у східних словян взагалі не було служителів культу, або їх роль була незначною. У різних східнословянських регіонах, особливо малонаселених лісистих районах західної Русі, землях вятичів і областях, де проживало змішане словяно-фінно-угорське населення збереглися, великі городища - святилища, куди сходилося населення прилеглої округи, міські язичеські капища й невеликі святилища, шановані населенням одного невеликого селища. Як видно з даного джерела майже до середини XIII ст. в Новгороді існувало святилище Велеса, якого вшановувала громада язичників, і жерці даного божества-волхви, які повинні були виступати головними розпорядниками язичеських торжеств. На думку дослідників, мешканці жител, розташованих на суспільній площадці святилищ, не господарювали і їхня діяльність була повязана з обслуговуванням святилища, вони були служителями культу - жерцями [13,115-116].

Список литературы
1. Великая Хроника о Польше, Руси и их соседях XI-XIII вв. - М., 1987. - 264 с.

2. Грушевський М.С. Історія української літератури. - К., 1993. - Т.1. - 271

3. Житие преподобного отца нашего Авраамия архимандрита Ростовского. // Жития святых в ХІІ книгах. - К., 1855. - Кн.2. - С.224-227.

4. Иловайский Д.И. Становление Руси. - М., 2003. - 860 с.

5. Костомаров М.І. Словянська міфологія. Вибрані праці з фольклористики і літературознавства. - К., 1994. - 384 с.

6. Києво-Печерський патерик / Під ред. Д.І.Абрамовича. - К., 1991. - 230 с

7. Нидерле Любомир. Славянские древности. - Прага, 1914. - Т.1. - 257 с.

8. Рыбаков Б.А. Культура средневекового Новгорода// Славяне и скандинаві.- М., 1986. - С.298-312

9. Русанова И.П. Культовые места и языческие святилища славян VI-XIII веков // Российская археология. - 1992. - № 4. - С.50-68.

10. Русанова И.Л., Тимощук Б.А. Во времена Збручского идола. // Вопросы истории. - 1990. - № 8. - С.153-157.

11. Русанова ИЛ, Тимощук Б.А. Збручское святилище (предварительное сообщение) // Советская археология. - 1986. - № 4. - С.90-100.

12. Тимощук Б.А., Русанова И.П. Во времена Збручского идола// Вопросы истории. - 1990. - № 8. - С.153-157.

13. Тимощук Б.А., Русанова И.П. Славянские святилища на среднем Днестре и в бассейне Прута // Советская археология. - 1983. - № 4. - С.161-174.

14. Тимощук Б.А. Языческое жречество Древней Руси (по материалам городищ-святилищ) // Российская археология. - 1993. - № 4. - С.110-122.

15. Сказание о построении града Ярославля // Лебедев А.Н. Храмы Власьевского прихода в Ярославле. - Ярославль, 1877. - С.8-9.

16. Helmholdi.Chronika Slavorum, editio Bangerti. - Lublin, 1862. - 197 s.

17. Lowmianski H. Religia slowian i jej upadek. - Warsawa, 1979. - 159 s.

18. Thietmari Chronikon Slavorum. - Lublin, 1902. -1018 s.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?