Шлях Л. Смілянського у літературу, його революційні ідеї. Повісті "Золоті ворота" і "Дума про Кравчиху" як зразок реалістичного стилю. Боротьба народних месників в окупованій фашистами Україні у романі "Євшан-зілля". Мистецька спадщина Смілянського.
Леонід Смілянський прийшов у літературу в другій половиш 20-х років, одразу приставши до ідейно-естетичних платформ ВУСППУ і «Молодняка». Тож письменник не був вільним від тогочасних літературних стереотипів, пробував виводити «на чисту воду» буржуазних спеців, розвінчував непманів, художньо осмислював «реакційну суть дрібновласницької стихії». Тоді ж письменник почав освоювати «велику» прозу, написавши повість «Машиністи» (1927), присвячену складним подіям громадянської війни в Україні. За період з 1941 по 1950 рік він присвятив цій темі роман, пять повістей, ряд оповідань і новел, ставши чи не найпліднішим літописцем війни в 40-ві роки. Перші ж повісті - «Золоті ворота» і «Дума про Кравчиху» (1942) засвідчили, що прозаїк виразного реалістичного стилю вдався до лірико-романтичної манери письма.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
