Характеристика життєвого шляху козацького полководця України І. Богуна. Опис битв під Жовтими водами та Корсунем. Характеристика участі І. Богуна у битвах за Вінницю, під Берестечком та на Батозькому полі. Вивчення останніх років життя І. Богуна.
В історії України XVI-XVII століття важливе місце належить козацтву. Саме тут формувалися перші козацькі загони, широко розгортався повстанський рух, а спалах непокори 1648 року невдовзі переріс у Національно-визвольну війну, яка тривала до 1657 року, збурила мільйони людських доль, вплинула на усю Центральну та Східну Європу. Одним із сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького і став - Богун Іван Федорович - козацький лицар, кальницький полковник, безмежної відваги воїн, талановитий полководець, блискучий майстер польових боїв і захисту міст, які він перетворював на неприступні фортеці. Іван Богун був одним із найвідоміших козацьких полководців в Україні середини XVII ст., слава про якого гучно лунала не лише на українських землях, а й за їх межами. У джерелах, історичних романах і спогадах про козаччину, про козацьке військо та про видатних осіб козацької доби постійно зустрічаються тільки згадки про Івана Богуна, хоча жодному іншому діячеві ранньої Гетьманщини, крім нього, не вдавалося утримувати полковницький пірнач протягом 15 років і отримати стільки блискучих перемог під час Визвольної війни.Славне імя Івана Богуна знає кожний освічений та патріотично налаштований українець.То хто ж він, цей лицар, імя якого вже три з половиною сотні літ продовжує зачаровувати своєю відвагою, мужністю, самопосвятою, героїзмом? У наукових дослідженнях та джерелах значилося, що рід Івана Богуна був шляхетсько-козацького походження. Відомо, що Іван Богун мав сина Григорія та внука Леонтія, які значилися як знатні козацькі військові товариші (вже після загибелі Івана Богуна). Іван Богун був противником компромісів зі шляхтою, з магнатською верхівкою Речі Посполитої, в той час, як до такого компромісу схилялись І. Богун - кальницький і вінницький полковник, який відзначився під Вінницею, Берестечком і т. д., аж до осені 1653 р., коли знову зявляється Іван Федоренко, полковник кальницький, який зустрічає посольство Бутурліна, присягає в Переяславі і знову зникає на кілька років - аж до 1657 р., коли підписує Корсунський договір зі Швецією, знову як полковник.Повстання під проводом Богдана Хмельницького стало початком великомасштабної війни українського народу проти польського панування. Хмельницький сформував перший повстанський загін та у лютому-березні 1648 році уклав угоду з кримським ханом Іслам - Гіреєм ІІІ про військову допомогу у війні про Речі Посполитої. Першою битвою Національно-визвольної війни була битва під Жовтими Водами, яка відбулася у травні 1648 року. 29 квітня невеликі відділи Потоцького - молодшого підійшли до верхівя річки Жовті Води, притоки Інгульця, де вперше зіткнулися з козаками і татарами. Оскільки сили за чисельністю були не рівними, Потоцький і Шембрек вирішили, не приймаючи бою, окопатися табором і тримати облогу.Після розгрому під Жовтими Водами двадцятитисячне польське військо на чолі з коронним гетьманом М.Потоцьким відійшло до Корсуня, де сховалося в укріпленому таборі. Крім того, Хмельницький послав до поляків свого козака, який повинен був, здавшись у полон, ввести в оману повстанців. А коли підісланий Хмельницьким козак Самійло Зарудний, показав, що до них підходять великі сили, Потоцький з Калиновським вирішили відійти від Корсуня до Богуслава без бою. Поляки почали готувати свої війська в похід. Мартину Пушкарю і Івану Богуну було дано доручення вранці 25 травня здійснити похід за маршрутом: Городище - Яблунівка, переправившись через Рось і в кінці дня вийти в район, північно-західніше Корсуня.Кальницький полковник Іван Богун залишився в історії як безмежної відваги воїн. Саме з боїв під Вінницею починається історична дума "Іван Богун". Очевидно, людська память зафіксувала й оцінила ці події як одну з найславетніших сторінок біографії визначного полководця: "У Вінниці на границі, Під могилою над Бугом-рікою- Залишивши частину козаків у місті, Богун дав перший бій і поспішно відступив, попередньо давши наказ зробити ополонку на Бугу і притрусити їх соломою. У листі з 20.03.1651 поляк Гулевич, учасник облоги Вінниці, пише: "…Ми пішли далі і дійшли до Вінниці, де застали Богуна, полковника вінницького, чоловіка хоч і шляхетного, але при тому дуже зухвалого… дня 11 березня… ми загнали неприятеля в місто і в першу чергу заволоділи замком, і що там було [людей], витяли… 12 березня рано здобули місто… а сам Богун в монастирі з козаками… при цьому міщани вінницькі та довколишній простолюд замкнулися."З приводу цих боїв сучасник-шляхтич з сумом писав: “Неприятель напав з рівною запеклістю… і цей день був для нас нещасним внаслідок загибелі багатьох знатних людей і добрих вояк”. В найтрагічніший момент бою саме І.Богуна було обрано наказним гетьманом (30 червня 1651 року). Однак повернутися до свого війська Хмельницький не міг: воно було оточене польською армією.Відсутність гетьмана поставила в тяжке становище українське військо. Козаки відступили до свого табору і там окопалися.У цей критичний момент, коли українське військо внаслідок зради хана було оточене добре озб
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Життєвий шлях Івана Богуна
Розділ ІІ. Битви за участі Івана Богуна
2.1 Битва під Жовтими водами
2.2 Битва під Корсунем
2.3 Битва за Вінницю
2.4 Битва під Берестечком
2.5 Перемога на Батозькому полі
Розділ ІІІ. Останні роки життя Івана Богуна
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
